Постанова № 8083993, 10.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2010                                                                                           № 7/311

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Поліщук А.М. (дов. № 22/1151 від 01.07.2009р.);

від відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2009

у справі № 7/311 ( )

за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль"

до                                                   Спеціалізованого автотранспортного парку Державного комітету "Телебачення і радіомовлення"

про                                                   стягнення 104615,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з спеціалізованого автотранспортного парку Державного комітету “Телебачення і радіомовлення України” 104 615,16 грн. заборгованості, а також судових витрат.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 7/311 від 21.09.2009р. в позові закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позивачем належними доказами факту отримання відповідачем теплової енергії у заявленому до стягнення розмірі.

Закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль”, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/311 від 21.09.2009р. скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі, табуляграм, рахунків-фактур та звітів обліку споживання теплової енергії вбачається, що з грудня 2008р. по лютий 2009р. відповідачем отримано за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460157 від 01.01.1998р. 252,00000Гкал теплової енергії. Враховуючи часткову її оплату, заборгованість відповідача перед позивачем становить 104 615,16 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 7/311 від 23.11.2009р. прийнято апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль” до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2009р.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались

перерви з 16.12.2009р. по 20.01.2010р., та з 20.10.2010р. по 10.02.2010р.

10.02.2010р. в судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився, хоча про оголошення перерви до 10.02.2010р. відповідач був повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить підпис його уповноваженого представника у наявній в матеріалах справи розписці та вбачається з протоколу судового засідання від 20.01.2010р.

Враховуючи зазначене вище, та оскільки явка представників сторін обов’язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” на рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/311 від 21.09.2009р. за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

01.01.1998р. між спільним підприємством “Укр-Кан Пауер”, правонаступником якого є закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” (надалі – енергопостачальна організація) та спеціалізованим автотранспортним парком Державного комітету “Телебачення і радіомовлення” (надалі – покупець) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі - Договір), у відповідності до умов якого енергопостачальна організація зобов’язалась виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі – товар), а покупець зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах даного договору.

Пунктом 6.3 Договору сторони погодили, що всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі (постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1997р. № 487) за винятком випадків, передбачених чинним Законодавством України.

Згідно п. 6.4 Договору покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за поточний місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.5 Договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Строк дії даного договору, відповідно до п. 10.1 договору встановлений з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. та вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про протилежне та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

Як вбачається з наданих позивачем актів приймання передачі товарної продукції, останнім, на виконання умов Договору, у період з грудня 2008р. по лютий 2009р. поставлено відповідачу 252,00000Гкал теплової енергії.

Згідно актів звіряння розрахунків за прийняту теплову енергію від 01.01.2009р., 01.02.2009р та від 01.03.2009р. позивачем нараховано відповідачу за спожиту теплову енергію у період з грудня 2008р. по лютий 2009р. 134 615,16 грн., яку оплачено відповідачем частково у розмірі 30 000,00 грн., про що зокрема свідчить наданий позивачем розрахунок помісячного споживання теплової енергії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” місцевий господарський суд визнав недоведеним факт поставки позивачем відповідачу теплової енергії у заявленому до стягнення розмірі.

Проте, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 6.3 Договору сторони погодили, що всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі (постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1997р. № 487) за винятком випадків, передбачених чинним Законодавством України.

Згідно п. 6.4 Договору покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за поточний місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.5 Договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Отже, у відповідності до умов Договору відповідач взяв на себе зобов’язання самостійно отримувати від енергопостачальної організації рахунки та оплачувати отриману ним теплову енергію.

Розрахунки позивача, у відповідності до яких у період з грудня 2008р. по лютий 2009р. відповідачем спожито 252,00000Гкал теплової енергії на загальну суму 134 615,16 грн. останній не оспорює.

В оплату спожитих відповідачем 252,00000Гкал теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки фактури № 460157/2009-01/0537 від 13.01.2009р., № 460157/2009-02/0537 від 04.02.2009р., № 460157/2009-03/0537 від 12.03.2009р.

Проте, за спожиту теплову енергію відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу лише 30 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту у період з грудня 2008р. по лютий 2009р. теплову енергію становить 104 615,16 грн. (134 615,16 – 30 000,00 = 104 615,16).

З огляду на зазначене вище, враховуючи те, що належних доказів які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем не надано, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 104 615,16 грн. боргу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” на рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/311 від 21.09.2009р. задовольнити.

2.Рішення господарського суду м. Києва у справі № 7/311 від 21.09.2009р.

скасувати.

3. Позов закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” задовольнити.

Стягнути з спеціалізованого автотранспортного парку Державного комітету “Телебачення і радіомовлення України” (02002, м. Київ, вул. Туманяна, 15, р/р 26009200002527 у Дарницькому УСБ м. Києва, МФО 322023, код ЄДРПОУ 04653207, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення), на користь закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, р/р 2600231866 в ТОВ “Фортуна банк”, МФО 300904, код ЄДРПОУ 21661022) 104 615 (сто чотири тисячі шістсот п’ятнадцять) грн. 16 коп. основного боргу, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 046 (одну тисячу сорок шість) грн. 15 коп. державного мита за подання позовної заяви та 523 (п’ятсот двадцять три) грн. 08 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4.Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

5. Справу № 7/311 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді