Постанова № 8083849, 08.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2010                                                                                           № 12/321

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Майборода В.І. – представник за дов. №19 від 19.03.09;

від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Телесистеми України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2009

у справі № 12/321 (суддя

за позовом                               ТОВ "Фабрика реклами Арт-Піраміда"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Телесистеми України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 53330,00 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фабрика реклами Арт-Піраміда” (далі – позивач) у серпні 2009 звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” (далі - відповідач) про стягнення 53330,00 грн., з яких: основна сума боргу – 33890,00 грн., сума інфляції – 14708,26 грн., 3% річних – 1824,64 грн. та 2907,76 грн. – пені.

До прийняття рішення у справі - позивач зменшив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача 33890,00 грн. основного боргу, 14708,26 грн. збитків від інфляції, 1819,22 грн. 3% річних та 2896,58 грн. пені. Вказане зменшення в частині стягнення 3% річних та пені на підставі ст. 22 ГПК України було прийнято судом першої інстанції до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.09 у справі №12/321 позов задоволено: стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика реклами Арт-Піраміда” 33890,00 грн. - основного боргу, 2896,58 грн. - пені, 1819,22 грн. - 3% річних, 14708,26 грн. збитків від інфляції, 533,14 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач зобов’язання за договором №20 від 16.04.2007 не виконав, за виконанні позивачем роботи не розрахувався, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 33890,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство “Телесистеми України” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2009 у справі №12/321 частково і прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що відповідач не був повідомлений про дату, час та місце судового засідання та позивачем надано невірний розрахунок штрафних санкцій, у зв’язку з чим відповідачем надано лише суду апеляційної інстанції контррозрахунок штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 у справі №12/321, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 13.01.2010. Дану ухвалу було отримано сторонами, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштової кореспонденції суду №10461271 (вручено відповідачу 14.12.2009) та №10461220 (вручено позивачу 15.12.2009), крім того зазначену ухвалу було направлено судом апеляційної інстанції відповідачу за двома адресами, зазначеними в позовній заяві та апеляційній скарзі (про що свідчить реєстр відправленої пошти копія якого наявна в матеріалах справи).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 у справі №12/321 розгляд апеляційної скарги відкладався, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, на 08.02.2010. Дану ухвалу також було направлено судом апеляційної інстанції відповідачу за двома адресами, зазначеними в позовній заяві та апеляційній скарзі (про що свідчить реєстр відправленої пошти копія якого наявна в матеріалах справи).

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2010 №12/321 продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі №12/321 на один місяць.

В судове засідання 08.02.2010 з’явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Клопотань, заяв від відповідача про відкладення розгляду справи або здійснення розгляду справи за відсутності його представника до суду апеляційної інстанції не надходило.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2010 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно зазначено судом першої інстанції, 16.04.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фабрика реклами Арт-Піраміда” та Закритим акціонерним товариством “Телесистеми України” укладено договір підряду №06/2007 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався виконати роботи по виготовленню і встановленню рекламної продукції згідно додатків (п. 1.1 договору).

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Вартість робіт, виконуваних позивачем на умовах даного договору погоджена сторонами та зазначена в додатках (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача згідно виставленим рахункам.

Порядок оплати робіт, виконуваних на умовах даного договору, зазначається у відповідних додатках (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що порядок та строки виконання робіт зазначаються у відповідних додатках.

Згідно із п. 5.1 договору по виконанню позивачем зобов’язань, передбачених п. 1.1 цього договору, у повному обсязі, оформлюються акти здачі-приймання виконаних робіт та передачі матеріальних цінностей, які підписуються уповноваженими представниками сторін даного договору.

Даний договір вступає в дію з діти його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2007.

11.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фабрика реклами Арт-Піраміда” та Закритим акціонерним товариством “Телесистеми України” укладено додаткову угоду №02 до договору (далі – додаткова угода), відповідно до п. 1 якої відповідач доручає та оплачує, а позивач зобов’язується виконати работи по виготовленню та установці: постера – 130 шт.; сити-лайта (5490х1000) – 1 шт.; лайт-бокса двухсторонього (1115х780)мм – 1 шт.; планшет інформаційний (1800х1200)мм – 1 шт.; планшет інформаційний (1800х3000)мм – 1 шт.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди загальна вартість робіт становить 33890,00 грн.

Відповідач зобов’язаний виконати авансовий платіж в розмірі 60% від загальної суми на підставі виставленого рахунку. Кінцевий розрахунок в розмірі 40% загальної суми договору відповідач здійснює протягом 3-х банківських днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт (п. 3 додаткової угоди).

Згідно із п. 4 додаткової угоди виконання позивачем обов’язків, передбачених п. 1 має бути завершено у термін, не пізніше 14 банківських днів, починаючи з дати отримання авансу на його розрахунковий рахунок.

Порядок здачі та приймання виконаних робіт по виконанню позивачем обов’язків, передбачених п. 1 в повному обсязі, оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт та передачі матеріальних цінностей, які підписуються повноважними представниками сторін даного договору.

Матеріали справи містять копію акту здачі-приймання виконаних робіт від 16.09.2008, який підписаний представниками позивача та відповідача, підписи яких скріплені печатками товариств, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв на загальну вартість 33890,00 грн.: постера – 130 шт.; сити-лайта (5490х1000) – 1 шт.; лайт-бокса двухсторонього (1115х780)мм – 1 шт.; планшет інформаційний (1800х1200)мм – 1 шт.; планшет інформаційний (1800х3000)мм – 1 шт. Тому в силу п. 3 додаткової угоди через три дні з дати підписання цього акту у відповідача виник обов’язок здійснити кінцевий розрахунок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з частинами. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням результату замовникові.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали справи підтверджують виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків. Викладене також не спростовано доводами апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведення розрахунків суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що заборгованість відповідача на день звернення позивача до суду з вказаним позовом становить 33890 грн. Тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Крім основного боргу, позивач також просив суд, з урахуванням поданого уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача 1819,22 грн. три відсотки річних, 14708,26 грн. інфляційних нарахувань та 2896,58 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов’язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов’язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 20 від 16.04.2007 та додаткової угоди №02 від 11.07.2007 до нього, відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт.

В апеляційні скарзі відповідачем надано суду апеляційної інстанції контррозрахунок нарахованих позивачем трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань та пені, відповідно до якого відповідач просить суд частково задовольнити вимоги позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” трьох відсотків річних в сумі 406,67 грн., інфляційних нарахувань в сумі 4277,59 грн. та пені в сумі 4011,09 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 55-58), позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 2896,58 грн. за період з 15.08.2007 по 14.02.2008.

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог про стягнення пені за заявлений позивачем період слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення відповідачем обумовлених в розділі 3 даного договору строків платежів, він виплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки.

Згідно із п. 3.2 договору порядок порядок оплати робіт, виконуваних на умовах даного договору, зазначається у відповідних додатках.

Як вже зазначалося, відповідач зобов’язаний виконати авансовий платіж в розмірі 60% від загальної суми на підставі виставленого рахунку. Кінцевий розрахунок в розмірі 40% загальної суми договору відповідач здійснює протягом 3-х банківських днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт (п. 3 додаткової угоди).

Акт здачі-приймання виконаних робіт підписаний сторонами 16.09.2008, отже останнім можливим днем сплати відповідачем виконаних робіт (згідно із п. 3 додаткової угоди) є 19.09.2008, відповідно заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті зазначених робіт виникла з 20.09.2008, тобто пізніше ніж період (з 15.08.2007 по 14.02.2008), за який позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2896,58 грн.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність стягнення з відповідача пені в сумі 2896,58 грн. та відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені.

Київським апеляційним господарським судом здійснено перерахунок сум трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що стягненню з відповідача, з урахуванням заявлених ним в заяві про уточнення позовних вимог періодів (з вересня 2007 по квітень 2009 – інфляційні нарахування та з 15.08.2007 по 15.06.2009 – три відсотки річних) та враховуючи дату, з якої виникла заборгованість (20.09.2008) та за результатами перерахунку встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 749,29 грн. за період з 20.09.2008 по 15.06.2009 та інфляційні нарахування у сумі 4270,14 грн. за період з 20.09.2008 по квітень 2009.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність стягнення з відповідача 1819,22 грн. трьох відсотків річних та 14708,26 грн. інфляційних нарахувань, та частково задовольняє вимоги позивача в цій частині.

За результатами перегляду матеріалів справи Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме позовної заяви юридичною адресою відповідача є: м. Київ, вул. Красногвардійська, 27-а, а фактична адреса: м. Київ, вул. В. Хвойко, 15/15.

Відповідно до відмітки відділу діловодства №5 господарського суду міста Києва ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2009 про порушення провадження у справі №12/321 та призначення справи до розгляду на 18.09.2009 було направлено відповідачу лише на одну адресу, однак, на яку саме, з матеріалів справи не вбачається. Поштових повідомлень про вручення даної ухвали відповідачу матеріали справи не містять.

Позивачем вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 17.08.2009 у справі №12/321 щодо надання суду довідки з органу статистики або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виконано. Даних документів матеріали справи також не містять, судом в порядку ст. 38 ГПК України у державного реєстратора також не витребувано.

18.09.2009 судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному, у зв’язку з чим ухвалою від 21.09.2009 розгляд справи призначено на 07.10.2009. Дану ухвалу також було направлено судом першої інстанції лише на одну адресу відповідача, що вбачається з відмітки відділу діловодства №5 господарського суду міста Києва на зворотній стороні ухвали.

Як вже зазначалося, оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийняте 07.10.2009, тобто в першому ж судовому засіданні, без участі представника відповідача. Доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з’явилися у засідання. Розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. (Аналогічна позиція викладена в п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Як вже відзначалося, в позовній заяві зазначено дві адреси відповідача, однак судом першої інстанції процесуальні документи надсилалися відповідачу ляше на одну адресу, на яку саме - з матеріалів справи не вбачається, доказів належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання за двома адресами матеріали справи не містять, тому Київським апеляційним господарським судом приймаються доводи апелянта про не повідомлення його належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За таких обставин рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2009 підлягає скасуванню, в порядку п. 2 ч. 3 ст. 104 та п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, а апеляційна скарга – задоволенню.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача (пропорційно задоволених вимог).

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, тобто фактично оскарживши суму в розмірі 19424,06 грн., він повинен був сплатити 97,12 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Відповідно до квитанції №83.64.4 від 13.11.2009, яка міститься в матеріалах справи, апелянтом за подання апеляційної скарги сплачено державне мито в сумі 267,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи викладене, надлишково сплачене державне мито у сумі 169,88 грн. підлягає поверненню Закритому акціонерному товариству “Телесистеми України” з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2009 у справі №12/321 скасувати з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” (02090, м. Київ, вул. Красногвардійська, 27а, Код 22599262, п/р 26008050202604 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика реклами Арт-Піраміда”(49064, м.Дніпропетровськ, вул. Мічуріна, 9, код 31624420, п/р26000059130100 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653) 33890,00 грн. ) тридцять три тисячі вісімсот дев’яносто грн. 00 коп.) основного боргу, 749,29 грн. (сімсот сорок дев’ять грн.. 29 коп.) 3% річних, 4270,14 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят грн. 14 коп.) збитків від інфляції, 389 (триста вісімдесят дев’ять) грн. 09 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика реклами Арт-Піраміда”(49064, м.Дніпропетровськ, вул. Мічуріна, 9, код 31624420, п/р26000059130100 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” (02090, м. Київ, вул. Красногвардійська, 27а, Код 22599262, п/р 26008050202604 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) 26 (двадцять шість) грн. 24 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернути Закритому акціонерному товариству “Телесистеми України” (02090, м. Київ, вул. Красногвардійська, 27а, Код 22599262, п/р 26008050202604 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) з Державного бюджету України 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 88 коп. надлишково сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги, сплаченого квитанцією №83.64.4 від 13.11.2009 (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

Видачу наказів та довідки про повернення державного мита доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №12/321 повернути до господарського суду міста Києва.                    

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

15.02.10 (відправлено)