Постанова № 8083803, 03.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2010 № 22/540

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -не зявився

від відповідача -не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Рось"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.11.2009

у справі № 22/540 (суддя

за позовом ТОВ "Агро-Рось"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Рось” (далі за текстом - ТОВ “Агро-Рось”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення 10346,56 грн. основного боргу, 168,38 грн. пені, 1034,66 грн. штрафу за невиконання зобовязань за договором, 22,96 грн. 3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки №05/08 від 05.08.2009 р., за видатковою накладною №СВ-0001297 від 28.07.2009 р., податковою накладною №4673 від 28.07.2009 р. отримано товар на суму 10346,56 грн.; зобовязання щодо оплати переданого товару останній не виконав.

В судовому засіданні місцевого господарського суду 19.11.2009 р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, а саме: зменшено розмір пені на 5,70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 р. у справі №22/540 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Рось” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 р. у справі №22/540, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 10346,56 грн. основного боргу, 168,38 грн. пені, 1034,59 грн. штрафу, 22,96 грн. 3 % річних, 115,73 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, відповідач в судове засідання не зявились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача, відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткової накладної №СВ-0001297 від 28.07.2009 р., податкової накладної №4673 від 28.07.2009 р. позивачем передано відповідачу товар на суму 10346,56 грн.

05 серпня 2009 р. між ТОВ “Агро-Рось”, як постачальником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, укладено договір поставки №05/08 (далі за текстом Договір), за умовами якого постачальник зобовязувався поставити, а покупець зобовязувався прийняти та оплатити курячу продукцію виробництва продавця на умовах договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору останній набирає сили з моменту підписання та належного оформлення сторонами і діє на невизначений час, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Колегією суддів встановлено, що сторонами не погоджувалося питання щодо застосування умов Договору №05/08 від 05.08.2009 р. до відносин, які виникли між ними до його укладення; будь-яких змін чи доповнень з цього приводу до вказаного договору не вносилося.

Враховуючи, що поставка продукції, з приводу оплати якої виник спір, здійснювалась згідно накладної від 28.07.2009 р., а договір №05/08 укладено сторонами 05.08.2009 р., підстави застосовувати умови вказаного договору, зокрема щодо настання строку виконання зобовязання по оплаті поставленого товару та застосування мір відповідальності відсутні.

Проте, відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що 28.07.2009 р. між сторонами був укладений (у спрощений спосіб) договір поставки товару.

Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 11.08.2009 р. №0811 з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною №СВ-0001297 від 28.07.2009 р. в сумі 1034,56 грн., 40,54 грн. пені (відповідно до п. 7.4 Договору №05/08 від 05.08.2009 р.), штрафу в сумі 1034,66 грн. (відповідно до п. 7.5 Договору №05/08 від 05.08.2009 р.).

Проте відповідач на наведену претензію ніяк не відреагував.

Направлення відповідачу претензії рекомендованим листом підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком УДППЗ „Укрпошти” №4548 від 11.08.2009 р.

Відповідно до п.14, п.15 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.11.2005 р. №759, якими встановлені нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку становлять 3 дні (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку).

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В досудовому порядку відповідачем погашення заборгованості не здійснено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобовязання по оплаті поставленого товару за накладною №СВ-0001297 від 28.07.2009 р. для відповідача виникло 22.08.2009 р., а тому вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 10346,56 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми в розмірі 22,96 грн. за період з 29.08.2009 р., термін прострочення розрахунку 27 днів.

Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суми 3% річних від простроченої суми в розмірі 22,96 грн. за період з 29.08.2009 р. по 26.09.2009 р. (27 днів), вважає її обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 162,68 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 7.4 Договору №05/08 від 05.08.2009 р., штрафу в сумі 1034,66 грн. (відповідно до п. 7.5 Договору №05/08 від 05.08.2009 р.).

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Факту погодження встановлення відповідальності у виді нарахування пені, штрафу у випадку прострочення грошових зобовязань за невиконання зобовязань з оплати переданого товару за накладною від 28.07.2009 р. позивачем не доведено. Також матеріалами справи не підтверджено виникнення у відповідача зобовязань за Договором поставки №05/08 від 05.08.2009 р., на підставі якого позивачем нараховано пеню в сумі 162,68 грн., штраф в сумі 1034,66 грн., отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу відсутні.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10346,56 грн. основного боргу, 22,96 грн. - 3% річних. В іншій частині в позові необхідно відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на сторін, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Рось” задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 р. у справі №22/540 скасувати, винести нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Рось” задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Рось” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе/О.Терьохіна, 126/2; ідентифікаційний код 30929025) 10346 (десять тисяч триста сорок шість) грн. 56 коп. основного боргу, 22 (двадцять дві) грн. 96 коп. - 3% річних, 103 (сто три) грн. 70 коп. державного мита, 211 (двісті одинадцять) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Рось” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе/О.Терьохіна, 126/2; ідентифікаційний код 30929025) 51 (пятдесят одна) грн. 85 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №22/540 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

15.02.10 (відправлено)