Рішення № 80834997, 06.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 р. Справа № 480/3979/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відподвіача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року позивач ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом, який її представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу, який оформлений у вигляді інвойсу від 04.09.2018 року, позивачкою в Сполучених Штатах Америки в спеціалізованій автомобільній компанії був придбаний транспортний засіб марки HONDA CR-V, 2016 року випуску з пробігом 22271 миль, ідентифікаційний номер ( VIN): 2HKRM4H51GH699395 за 4000 доларів США зі значними пошкодженнями.

Рішенням Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.09.2018року №UA 805180/2018/000112/2 була скоригована митна вартість даного автомобіля та визначена в розмірі 8150 доларів США. Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 805180/2018/00468 повідомлено про відмову у митному оформленні ( випуску) товарів.

Позивач вважає що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови у митному оформленні товару є протиправними та просить їх скасувати, зазначаючи, що ним були надані документи, які передбачені ст.53 Митного кодексу, що підтверджують митну вартість автомобіля за ціною договору. Проте, відповідач обрав другорядний метод визначення митної вартості за ціною щодо ідентичних товарів, використавши цінову інформацію з мережі інтернет сайту www.AutoAStat.com щодо торгів по даному транспортному засобу по його ідентифікаційному номеру (VIN), а також додано вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з ідентичної країни відправлення.

Крім того, прийняте відповідачем рішення про коригування заявленої митної вартості товарів не відповідає вимогам ч.2 ст.55 Митного кодексу України, не містить відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, не містить вичерпного переліку документів, за наявності яких декларацію із заявленою митною вартістю 4000 доларів США може бути визнано, не містить числового значення митної вартості у розмірі 8500 доларів США. Вказана цінова інформація є лише ціновою пропозицією та не відображає інформації щодо ціни реально укладеного договору купівлі-продажу на ідентичний товар. Також позивач зазначає про невідповідність рішення положенням ст.59 Митного кодексу України, зокрема в ньому відсутні посилання на договори щодо ідентичного автомобіля.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 805180/2018/00468, що видана на підставі рішення про коригування митної вартості також є протиправною. Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою особою документів згідно за переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ними особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Водночас, надані відповідачу документи для визначення митної вартості придбаного транспортного засобу не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки, документи містять всі достатні відомості на підтвердження ціни, що фактично була сплачена за товар. Позивач вважає, що наданий разом з декларацією інвойс (рахунок-фактура), а також надана суду під час розгляду справи копія листа компанії Express Auto Sale, є достатніми доказами для підтвердження митної вартості автомобіля.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 11.09.2018 декларантом було подано до митного оформлення митну декларацію №UA 805180/2018/017746 на товар - Легковий автомобіль, що був у використанні – 1 шт. Марка HONDA CR-V, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN): 2HKRM4H51GH699395, авто після ДТП. Вартість автомобіля задекларована 4000,0 доларів США, митна вартсіть визначалася декларантом за першим методом. Разом з електронною митною декларацією декларантом подані наступні документи: рахунок-фактура ( інвойс) від 04.09.2018, декларація про походження товару від 10.09.2018, акт про проведення огляду товару від 07.09.2018, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 16.06.2018, висновок про вартісні характеристики товару № 1502 від 10.09.2018, інформація про позитивні результати державних видів контролю № 3136718 від 07.09.2018, інші некласифіковані документи, паспортний документ фізичної особи.

При цьому на момент митного оформлення єдиним документом, який підтверджував би заявлену митну вартість , був інвойс від 04.09.2018 року.

Системою управління ризиками автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор - 2006» за митною декларацією UA805180/2018/017746 було сформовано митні формальності: Можливий ризик заниження бази оподаткування та ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі. Згідно інформації з відкритих джерел вартість даного транспортного засобу не менше 77500 USD. Можливе заявлення недостовірної інформації про транспортний засіб бувший у використанні, що впливає на базу його оподаткування.

Відповідно до частини п’ятої Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що додаються, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, посадовими особами митних органів, що здійснюють контроль правильності визначення митної вартості, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела як інформація отримана з мережі Інтернет.

В результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено розбіжності, а саме з відкритих джерел інформації - з даних інтернет сайту www.AutoAStat.com отримано інформацію щодо торгів по даному транспортному засобу по конкретному ідентифікаційному номеру (VIN), з якої вбачається, що даний автомобіль реалізований за ціною 7750 долларів США.

На виконання сформованих необхідних до виконання митних формальностей, у зв’язку з виявленими розбіжностями щодо ціни товару, а також те, що на підтвердження митної вартості товару декларантом позивача був наданий лише інвойс, без жодного документального підтвердження оплати за даний товар, митним органом було направлено електронне повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів, відповідно до ст. 53, Митного кодексу України (копія запиту одається), що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Декларантом проінформовано про відсутність додаткових документів, що можуть підтвердити заявлений рівень митної вартості.

Враховуючи неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53, 368 Митного Кодексу України, 11.09.2018 посадовою особою Сумської митниці ДФС прийняте рішення про кооригування митної вартості товарів № UА805180/2018/000112/2, яким за методом визначення митної вартості щодо ідентичних товарів, скориговано митну вартість товару, заявленого у митній декларації від 11.09.2018 р.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.09.2018 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію №UA 805180/2018/017746 на товар - Легковий автомобіль, що був у використанні – 1 шт. Марка HONDA CR-V, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN): 2HKRM4H51GH699395, авто після ДТП. Вартість автомобіля задекларована 4000,0 доларів США, митна вартість визначена декларантом за першим методом. ( а.с.73-74)

11.09.2018 Сумською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2018/000112/2, яким за методом визначення митної вартості щодо ідентичних товарів, скориговано митну вартість товару, заявленого у митній декларації від 11.09.2018 р., визначена вартість автомобіля 8150,00 доларів США ( а.с.50-51).

11.09.2018 Сумською митницею відмовлено у митному оформленні товару, що оформлено карткою відмови ( а.с.52-53).

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості ( а.с.50-51) вбачається, що підставою для його прийняття стало встановлення розбіжностей між заявленою митною вартістю та інформацією з відкритих джерел, зокрема, інтернет сайту www.AutoAStat.com, щодо торгів по транспортному засобу з конкретним ідентифікаційним номером (VIN). Для визначення митної вартості вказаного автомобіля, відповідачем використана інформація щодо ціни його продажу на торгах, до якої додана вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з країни відправлення США.

Суд не вбачає підстав для скасування рішень митного органу та вважає, що позивачем не подано митному органу достатніх документів для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, а подані документи викликали обгрунтовані сумніви у досвірності визначено позивачем митної вартості.

Так, статтею 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частина 3 вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні – за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов’язковому порядку зобов’язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як зазначено позивачем, вона згідно договору купівлі-продажу, що оформлений у вигляді інвойсу від 04.09.2018 року ( а.с.14) , придбала в Сполучених Штатах Америки в спеціалізованій автомобільній компанії транспортний засіб марки HONDA CR-V, 2016 року випуску з пробігом 22271 миль, ідентифікаційний номер ( VIN): 2HKRM4H51GH699395 за 4000 доларів США зі значними пошкодженнями від ДТП, у вартість автомобіля увійшла і вартість його доставки в сумі 200 доларів США. Кошти в повному обсязі довіреною особою позивача були сплачені готівкою під час здійснення правочину купівлі-продажу, яке відбулось 04 вересня 2018 року.

Під час митного оформлення 11.09.2018 разом з електронною митною декларацією декларантом, крім інвойсу, подані також декларація про походження товару від 10.09.2018, акт про проведення огляду товару від 07.09.2018, свідоцтво про право власності на ТЗ від 16.06.2018 ( а.с.16-19), висновок про вартісні характеристики товару № 1502 від 10.09.2018, інформація про позитивні результати державних видів контролю № 3136718 від 07.09.2018 ( а.с.20-46), інші некласифіковані документи, паспортний документ фізичної особи.

Водночас, зі змісту вказаних документів, убачається, що вони містять розбіжності та певні ознаки підробки. Так, на свідоцтві про право власності на автомобіль ( а.с.16) стоїть штамп Відділу експорту транспортних засобів Служби митного і прикордонного контролю США Нью-Йорк/Ньюарк, на якому вказана дата “ 14 серпня 2018”. Тобто 14.08.2018 автомобіль вже був переданий під митний контроль, перетнув митинй кордон США в режимі “експорт”, відповідно доставка автомобіля від продавця до покупця почала здійснюватися саме в цю дату. При цьому, позивач стверджує про придбання автомобіля і оформлення інвойсу лише 04.09.2018 (а.с. 14). Проте, на самому інвойсі, виправлена дата його складання: зокрема цифра «4» написана поверх іншої цифри.

07.09.2018 автомобіль прибув до кордону України на митний пост “Рава-Руська” Львівської митниці ДФС, про що свідчать відтиски митного забезпечення як на інвойсі, так і свідоцтві про право власності на автомобіль.

Крім того, позивачем заявлено про пошкодження автомомбіля внаслідок ДТП, при цьому у інвойсі вказано про пошкодження автомомбіля від паводку.

Відтак, за наявності вказаних протиріч щодо дати укладення договору купівлі-продажу, сплати коштів, випралвень у інвойсі у митнгого органу були обгрунтовані підстави сумніватися у достовірності наданих документів. В ході судового розгляду позивачем також не спростовані вказані суперечності.

За наведених обставин, та враховуючи відсутність платіжного документа під час митного оформлення, суд вважає, що Сумська митниця ДФС обгрунтовано вимагала подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Ненадання ОСОБА_3 витребуваних документів унеможливило застосування основного методу визначення митної вартості та надало відповідачу право на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів і на відмову у прийнятті поданої митної декларації. При цьому, як вже зазначалось вище, документи про сплату коштів за автомобіль не були надані позивачем під час митного оформлення, а подана 21.01.2019 представником позивача копія листа компанії Express Auto Sale (а.с. 99-100) не є платіжним документом і не може вважатись належним доказом оплати коштів за придбаний товар.

У зв’язку з цим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про достатність поданих документів для митного оформлення за основним методом – ціною договору та відсутність у митного органу правових підстав для витребування додаткових документів і застосування другорядних методів.

Посилання позивача додаткових поясненнях (а.с. 85-87) на Постанову Верховного Суду від 20.02.2018 по справі №809/18849/16, не можуть братись судом до уваги, оскільки представник позивача зазначає висновки щодо встановлених певних обставин у конкретній справі. Висновки ж Верховного Суду стосовно застосування норм права до спірних правовідносин, викладені у згаданій постанові, повністю узгоджуються з висновками суду щодо застосування цих норм у даній справі.

Також, на переконання суду, необґрунтованими є і доводи ОСОБА_3 щодо безпідставності визначення Сумською митницею ДФС митної вартості автомобіля в сумі 8150,00 дол. США, з огляду на таке.

Згідно з розділом 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДФС № 689 від 11.09.2015, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися інформація отримана з мережі Інтернет.

Порядок визначення митної вартості товарів за другорядними методами встановлений статтями 59-64 Митного кодексу України. Так, відповідно до приписів вказаних норм, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів).

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена за вказаним методом, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена за цим методом, їх митна вартість визначається за методом на основі віднімання вартості, а у разі неможливості – за методом на основі додавання вартості (обчислена вартість).

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання зазначених методів, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до підпараграфа (а) параграфу 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Підпараграф (b) визначає, що під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

На виконання підпараграфа (с), якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно зі статтею 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час увезення або приблизно в час увезення товарів, які оцінюються, митна вартість ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту як імпортні на найбільш ранню дату після імпорту товарів, які оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту.

Отже, беручи до уваги те, що Сумською митницею ДФС порівнювався рівень заявленої митної вартості автомобіля марки Марка HONDA CR-V, 2016 року випуску, з пробігом 22271 миль, ідентифікаційний номер ( VIN): 2HKRM4H51GH699395, з наявною інформацією про рівень цін на такі товари у період 90 днів, країною походження яких є США, проте, за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України оформлення за ціною контракту ідентичних та подібних товарів були відсутні, суд доходить висновку, що, з огляду на приписи підпараграфа (с) параграфа 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, відповідач мав право при коригуванні митної вартості враховувати інформацію щодо ціни продажу згаданого автомобіля з конкретним ідентифікаційним номером (VIN), розміщену в мережі Інтернет, на сайті www.AutoAStat.com (а.с. 69-70), додавши до неї вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з країни відправлення США, визначену на підставі наявної в ЄАІС інформації (149-150).

Посилання позивача на умови та положення згаданого сайту, відповідно до яких цей сайт не надає жодних гарантій, що будь-які публікації є точними, повними чи актуальними, а інформація, опублікована на ньому може включати технічні, типографічні або фотографічні помилки, суд не приймає до уваги, оскільки доказів наявності таких помилок щодо конкретного автомобіля, чи випадків, коли неточність та неповнота інформації щодо інших автомобілів мали місце, позивачем не надано.

Зі змісту інформації, розміщеної на згаданому сайті за посиланням https://autoastat.com (а.с. 69-70), судом встановлено, що опис пошкоджень автомобіля, рік його випуску, пробіг, ідентифікаційний номер (VIN) повністю збігаються з даними автомобіля, придбаного позивачем. У зв’язку з цим, на переконання суду, є всі підстави вважати, що дійсною вартістю продажу цього автомобіля є саме вартість, яка вказана на сайті – 7750, 00 дол. США.

Крім того, відповідно до загальновідомої інформації суб’єктів господарювання, які пропонують посередницькі послуги у сфері купівлі-продажу автомобілів з порту США, вартість транспортування легкових автомобілів з порту Нью-Йорк/Ньюарк через Німеччину до кордону України становить 750,00 доларів США і триває від 15 до 30 днів ( а.с.149-150). Визначаючи вартість транспортування у даному випадку, митний орган виходив із мінімальної вартості трансопртування до кордону України, яка заявляється декларантами при митних оформленнях легкових автомобілів у 2018 році, що прибули із США, і яка складає 400 доларів США, що узгоджується із положеннями ч.7 ст.59 Митного кодексу України.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що оскаржувані рішення Сумської митниці ДФС відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 40000) до Сумської митниці ДФС ( код ЄДРПОУ 39420037, вул.Юрія Вєтрова,24, м.Суми, 40020) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 18 березня 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах