Рішення № 8083464, 09.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р.Справа № 14/18/1038 За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Міністерства вугільної промисловості, м. Київ

до Державного підприємства „Поділляторф”, м. Хмельницький

про стягнення 53000,00 грн. заборгованості, 1438,95 грн. пені

Суддя           Гладюк Ю.В.

Представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

за участю: Котик І.О. - прокурор відділу облпрокуратури

Суть спору:

Заступник прокурора м. Києва звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Міністерства вугільної промисловості до Державного підприємства „Поділляторф”, м. Хмельницький про стягнення 53000,00 грн. заборгованості, 1438,95 грн. пені.

Позивач направив на адресу суду письмові пояснення стосовно позовних вимог, зазначив, що вимоги підтримуються ним в повному обсязі та просить розглянути справу без участі повноважного представника, за наявними матеріалами.

Представник прокуратури наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин розгляд справи провадиться за наявними матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

23.08.2005р. між Міністерством вугільної промисловості, що є правонаступником Міністерства палива та енергетики України (позикодавець) та Державним підприємством „Поділляторф” (позичальник) укладено договір №82 безвідсоткової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1,1.2, 2.1, 3, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8) позикодавець зобов’язується надати позичальнику безвідсоткову бюджетну позику, а останній зобов’язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений даним договором строк. Мета надання позики позичальнику: виплата заборгованості із заробітної плати, що утворилась станом на 1 квітня 2005р. та не погашена на момент введення в дію Закону України від 7 липня 2005р. „Про внесення змін до закону України „Про Державний бюджет України на 2005р.” та деяких інших законів України” працівникам позичальника, за списком згідно додатку 1, що є невід’ємною частиною даного договору. Позичальник у строк до 10 числа наступного місяця, що настає з моменту зарахування позики на відповідні рахунки позичальника, відкриті в органах Державного казначейства за місцем розташування останнього, зобов’язаний надати позикодавцю звіт про використання одержаних коштів. Відповідно до додатку 1 даного договору сума позики становить 79500грн. Позикодавець бере на себе обов’язки перерахувати позичальнику кошти, передбачені пунктом 3 даного договору в термін 10 робочих днів. Позика надається у безготівкову порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позичальника, відкритий в органі Державного казначейства за місцем розташування позичальника. Строк надання позики позичальнику становить 1826 календарних днів, з моменту переказу грошей позикодавцем на рахунок позичальника. Строк вказаний у п.5.1 даного договору, може бути продовжений за згодою сторін.

Позичальник зобов’язується повернути суму позики у строк, вказаний в п.5.1 даного договору. Позичальник зобов’язується здійснювати повернення позички щомісячно, починаючи з 1 січня 2006р., рівними частками, згідно графіку її повернення, викладеному у додатку 2, що є невід’ємною частиною договору.

Позика повертається у безготівкову порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на рахунок позикодавця у Державному казначействі України. Забезпеченням зобов’язань позичальника за даним договором є договір застави товарної продукції.

Додатком 2 до вищевказаного договору, сторони погодили графік погашення позики, відповідно до якого останній платіж відповідач зобов’язаний здійснити 09.12.2010р.

На виконання умов договору від 23.08.2005р. позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №41 від 14.09.2005р. 795000грн.

Відповідач своїх зобов’язань щодо повернення позики не виконав, внаслідок чого у нього станом на 21.04.2009р. виник перед позивачем борг в сумі 53000грн.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Відповідно до п.9.3 договору від 23.08.2005р. у разі несвоєчасного повернення коштів позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше річної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно позивачем нараховано 1438,95грн. пені за період з 30.11.2008р. по 30.04.2009р.

Відповідно до ст.1046, ст.1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи із вищенаведеного, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Поділляторф”, м. Хмельницький, вул. Будівельників, 20 (код 02968875) на користь Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ (вул. Б.Хмельницького, 4, код 02968875) –53000 грн. заборгованості, 1438,95 грн. пені.

Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства „Поділляторф” м. Хмельницький, вул. Будівельників, 20 (код 02968875) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) 544,39 грн. державного мита; в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31215259700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу: 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Видати наказ.

                              Суддя