Рішення № 8083323, 04.02.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2010 Справа № 3/214-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Дніпрянська Аграрна фірма ім.Солодухіна" ТОВ "Югтара", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 83252 грн. 93 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача –не прибув

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпрянська Аграрна фірма ім.Солодухіна" ТОВ "Югтара" (відповідач) борг в розмірі 83252 грн. 93 коп., з яких 49212,39 грн. пені, 6457,02 грн. 3% річних, 27583,52 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

          Позивач в судове засідання не прибув, витребуваних документів не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

          Відповідач позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.43). В судовому засіданні 28 січня 2010 року надав клопотання про застосування річного строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені; просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних у зв»язку з настанням форс-мажорних обставин.

Суд вважає, що сторонам було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України.

За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд

                                                  в с т а н о в и в:

У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (позивач по справі) звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпрянська Аграрна фірма ім.Солодухіна" ТОВ "Югтара" про стягнення 215034.89 грн. боргу, який виник внаслідок невиконання умов укладеного договору поставки засобів захисту рослин №Ап-11-0007/34 від 07.02.2008 р. (далі –Договір).

Рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 3/82-09 від 25.06.2009 р. (а.с.52,53) з Дочірнього підприємства "Дніпрянська Аграрна фірма ім.Солодухіна" ТОВ "Югтара" на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 215034,89 грн. та судові витрати. Отже, згідно рішення суду у відповідача виник обов»язок сплатити основний борг в сумі 215034,89 грн. Факт невиконання цього обов»язку доведено судом у справі №3/82-09 та в силу ст.35 ГПК України не потребує доведенню знову. Вищевказане рішення оскаржувалось позивачем, але Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 вересня 2009 року залишено без змін (а.с.54,55).

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання про наявність у позивача підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з 16.11.2008 року по 04.11.2009 року у зв»язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов»язання за Договором.

          Матеріали справи свідчать, що відповідно до п.2.1. Договору (а.с.13) відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем не пізніше 15 листопада 2008 року. В тексті позовної заяви зазначено та не спростовується відповідачем, що розрахунки відповідач проводив наступним чином:

-          22.04.2008 р. –103527,72 грн.;

-          01.07.2008 р. –138097,00 грн.;

-          18.11.2008 р. –109276,14 грн.;

-          02.12.2008 р. –10000,00 грн.;

-          30.12.2008 р. –91400,00 грн.;

-          15.01.2009 р. –5000,00 грн.;

-          19.01.2009 р. –25000,00 грн.;

-          19.08.2009 р. –15000,00 грн.;

-          30.09.2009 р. –55000,00 грн.;

-          01.10.2009 р. –35000,00 грн.;

-          04.11.2009 р. –110034,00 грн.

Станом на 16.11.2008 року борг відповідача становив 455711,03 грн. Оскільки, відповідно п.5.2. Договору у випадку прострочення оплати вартості товару відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 16.11.2008 року по 03.11.2009 року пеню в сумі 49212,39 грн.

Суд не погоджується та вважає помилковим посилання позивача на ч.2 ст.625 ЦК України в частині вимог щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З прийняттям судового рішення по справі №3/82-09 про стягнення боргу за Договором поставки грошове зобов»язання боржника (відповідача) не припинилось. Взяті на себе зобов»язання за договором поставки по оплаті за отриману продукцію відповідач виконав тільки 04.11.2009 р.

          Згідно зі ст..610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

          За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним згідно із статтею 526 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.

          У зв»язку з неналежним виконанням зобов»язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 49212,39 грн.

28 січня 2010 року відповідачем надано клопотання про застосування річного строку позовної давності до вимоги щодо стягнення пені. Пунктом 1 ч.2 ст.258 ЦК України передбачено застосування позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи той факт, що позивач дізнався про порушення свого права 15 листопада 2008 року (строк остаточного розрахунку відповідно до умов п.2.1. Договору), - перебіг строку позовної давності щодо стягнення пені розпочався з 16.11.2008 року та закінчився 16.11.2009 року. Позовну заяву подано до суду 04.12.2009 р.

Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до вимог частини 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене та обставини справи, суд дійшов висновку щодо застосування позовної давності в один рік до вимог позивача про стягнення пені та відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 49212,39 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, за змістом зазначеної норми права боржник повинен повернути не лише суму основного боргу, а і додаткову суму, як інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочки.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв»язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини несвоєчасно сплачених грошей.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов»язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 ЦК України.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Після прийняття судом рішення про стягнення боргу, грошове зобов»язання боржника (відповідача) не припинилось, кредитор (позивач) реально грошові кошти отримав 04.11.2009 року, а відтак на сторону, яка допустила неналежне виконання зобов»язання, покладаються додаткові юридичні обов»язки, в тому числі, передбачені статтею 625 ЦК України.

Інфляційні втрати пов»язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотка річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов»язання підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та річних за неналежне виконання грошового зобов»язання є правомірними.

Суд звертає увагу, що позивачем невірно зроблено розрахунок інфляційних та річних.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, останнім визначено період стягнення інфляції в сумі 27583,52 грн. з грудня 2008 року по жовтень 2009 року та 3% річних в сумі 6457,02 грн. за період з 16.11.08. по 03.11.09. без врахування поетапних проплат з боку відповідача. Згідно калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») розрахунок інфляції та 3% річних має наступний вигляд:

Період заборгованостіСума боргу,грн..Інфляційне збільшення суми боргу, грн..3% річних, грн..

16.11.08. по 18.11.08.455711,030,00112,37

19.11.08 по 02.12.08346434,890,00398,64

03.12.08 по 30.12.08336434,897065,13774,26

31.12.08 по 15.01.09245034,890,00322,24

16.01.09 по 19.01.09240034,890,0078,92

20.01.09 по 19.08.09215034,8911181,813746,91

20.08.09 по 30.09.09200034,891600,28690,53

01.10.09 по 02.10.09145034,890,0023,84

03.10.09 по 04.11.09110034,89990,31307,49

Всього20837,536455,20 Таким чином, стягненню з відповідача підлягають річні в сумі 6455,20 грн. та інфляційні в сумі 20837,53 грн.

Суд відхиляє посилання відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки вони відбулися в квітні 2009 року, а грошове зобов»язання за Договором повинно було бути виконано відповідачем не пізніше 15 листопада 2008 року.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч.2 ст.258, ч.5 ст.261, ч.3 ст.267, ст.ст. 526, 599, 610, 611, ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

                                                  В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Югтара»«Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна»(74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, смт Дніпряни, вул..1 травня, 8, р/р 26008219801332 в Херсонській філії ВАТ «Кредит промбанк», МФО 352651, код ЄДРПОУ 24951177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(02160, м.Київ, пр.Возз»єднання, 15, р/р 260010307001 в ТОВ «Банк Фінанси та Кредит»Севастопольська філія, МФО 384812, код ЄДРПОУ 30262667) 6455,20 грн.. 3% річних, 20837,53 грн. інфляційних,

272,93 грн.. державного мита та 77,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська