Рішення № 8083073, 09.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.10           Справа № 11/9-10. за позовом Військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону

України в інтересах держави, уповноваженим органом якої є

Міністерство внутрішніх справ України в особі військової частини 3051

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальності “Брік-мануфактура”, м. Суми

про стягнення 8337 грн. 48 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача:           Плис Є.Г. довіреність № 233 від 09.02.2010 р.

Від відповідача: не прибув

Прокурор: Сьоміч А.А.

За участю секретаря судового засідання Волохової Н.В.

Суть спору: прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 8 337 грн. 48 коп., з яких: 7280 грн. 00 коп. основного боргу, відповідно до договору про надання послуг з прибирання сміття та очищення території № 12, укладеного між позивачем та відповідачем 06.08.2009 року, 672 грн. 26 коп. пені, 286 грн. 84 коп. інфляційних збитків, 98 грн. 38 коп. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, зокрема ухвалою суду від 25.01.2010 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 25.01.10 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення 29.01.2010 року, про причини не прибуття суд не повідомив.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача та прокурор заявили суду клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача та прокурору роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України щодо їх процесуальних прав та обов’язків, зокрема право заявляти відводи.

Представник позивача та прокурор подали заяву, якою не заперечують проти оголошення резолютивної частини рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» внутрішні війська – це військове формування, на яке покладається охорона та оборона важливих об‘єктів, охорона громадського порядку та боротьба із злочинністю. Безпосереднє керівництво внутрішніми військами МВС України здійснює Міністерство внутрішніх справ України. Внутрішні війська будуються на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності і є органом виконавчої влади та військового управління.

Фінансування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в рамках фінансування потреб національної оборони держави здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України, як це визначено ст. 12 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України». Військова частина 3051 це один із структурних підрозділів ВВ МВС України, що фінансується також за рахунок бюджету. Збитки, які їй спричиняються, це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

Правові засади здійснення у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України господарської діяльності визначено Законом України «Про господарську діяльність у Збройних силах України» та іншими нормативно-правовими актами з цих питань. Згідно ст. 1 вказаного Закону господарська діяльність у Збройних Силах України – це специфічна діяльність військових частин, пов‘язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає, в тому числі, і надання послуг. Господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності.

Діючи згідно Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2001 року № 1171 «Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил України» та на виконання наказу командувача внутрішніми військами МВС України від 03.09.2003 року № 340 «Про затвердження Інструкції про порядок укладення та погодження договорів, обліку та використання коштів, матеріальних цінностей, послуг, отриманих від господарської діяльності військових частин» командир військової частини 3051 (позивач) 06 серпня 2009 року уклав з відповідачем - ТОВ «Брік-мануфактура» договір про надання послуг з прибирання сміття та очищення території № 12.

Відповідно до умов п. 1.1. вищезазначеного договору позивач надав послуги по прибиранню сміття та очищення території відповідача, а саме за адресою: с. Великий Бобрик, Краснопільського району, Сумської області, а відповідач повністю не розрахувався з позивачем за надані послуги, і його заборгованість на час розгляду справи складає 7 280 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема актами наданих послуг, підписаними повноважними представниками сторін.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Однак, в порушення умов п.п. 2.1, 4.1.1 зазначеного вище договору, відповідач зобов‘язаний був провести розрахунки з позивачем за надані послуги за кожен відпрацьований період часу у визначений договором термін.

Частина 1 ст. 903 ЦК України передбачає, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов‘язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги склала 7 280 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 7 280 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 5.6 вказаного договору в розмірі 672 грн. 26 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 672 грн. 26 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Щодо стягнення 98 грн. 38 коп. – 3% річних, 286 грн. 84 коп. інфляційних збитків, то статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 286 грн. 84 коп. інфляційних збитків та 98 грн. 38 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню 102 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності “Брік-мануфактура” (40021, м. Суми, вул. Кірова, 165, б. 135, кв. 6, код 36234530) на користь військової частини 3051 (40002, м. Суми, вул. Плодова, 2, код 08803773) 7 280 грн. 00 коп. боргу, 672 грн. 26 коп. пені, 286 грн. 84 коп. інфляційних збитків, 98 грн. 38 коп. 3% річних

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності “Брік-мануфактура” (40021, м. Суми, вул. Кірова, 165, б. 135, кв. 6, код 36234530) в доход державного бюджету м. Суми (№ р/р 31112095700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 102 грн. 00 коп. держмита.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності “Брік-мануфактура” (40021, м. Суми, вул. Кірова, 165, б. 135, кв. 6, код 36234530) в доход держбюджету м. Суми (№ р/р 31215259700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 11.02.2010 р.

Суддя