Ухвала суду № 80813262, 19.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/89/19 Справа № 697/660/17 Категорія: ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2018 року відносно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого

- 01.12.2009 р. Канівським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з встановленням іспитового терміну строком на 2 роки,

- 12.04.2011 р. Канівським міськрайонним судом за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 24.04.2013 р. звільненого з місць позбавлення волі з заміною на виправні роботи на строк 1 рік 9 місяців,

- 05.08.2014 р. Канівським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2016 р. умовно-достроково звільнено від відбування покарання на 8 місяці, маючий відповідно до ст. 89 КК України не зняту та не погашену судимість,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі,

- за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначено ОСОБА_8 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_8 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.08.2014 р., яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2016 р. умовно-достроково звільнено від відбування покарання на 8 місяців та остаточно визначено ОСОБА_8 до відбуття 3 роки 2 місяці позбавлення волі.

Обрано обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід - тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно.

Термін відбуття покарання рахувати з 02.05.2018 р.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні витрати по кримінальному провадженню за залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи №4/364 від 24.02.2017 р. у сумі 263,88 грн., судово-товарознавчої експертизи №4/363 від 24.02.2017 р. у сумі 263,88 грн., судово-хімічної експертизи №2/1546 від 27.07.2017 р. у сумі 618,50 грн., судово-хімічної експертизи №2/1545 від 11.09.2017 р. у сумі 1484,40 грн., а всього на загальну суму 2630,66 грн. на користь держави.

Доля речових доказів вирішена в порядку, встановленому ст.100 КПК України,-

в с т а н о в и л а :

Обвинувачений ОСОБА_8, будучи раніше судимим 01.12.2009 р. Канівським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з встановленням іспитового терміну строком на 2 роки, 12.04.2011 р. Канівським міськрайонним судом за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 24.04.2013 р. звільнений з місць позбавлення волі з заміною на виправні роботи на строк 1 рік 9 місяців, 05.08.2014 р. Канівським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 29.09.2016 р. умовно-достроково на 8 місяців, маючий відповідно до ст. 89 КК України не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив злочин проти власності.

Так, ОСОБА_8, діючи повторно, 11.02.2017 р. близько 12.00 години, перебуваючи на території домоволодіння № 645 дачного кооперативу «Мічурінець», в м. Каневі, Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, через паркан проник на територію домоволодіння, що належить ОСОБА_10, відчинивши шляхом злому замка вхідні двері, таємно проник до будинку, звідки скоїв крадіжку бензопили червоного кольору «GoodLuck GL 4500М», вартість якої згідно з висновком експертизи № 4/363 від 24.02.2017 р. становить 1600 грн., електрочайника «Сатурн», вартість якого становить 150 грн., баку з нержавіючого металу, вартість якого згідно з висновком експертизи № 4/364 від 24.02.2017 р. становить 474, 54 грн., двох алюмінієвих казанів ємністю 5 л. кожний, сукупна вартість яких становить 600 грн., металевої арматури, приблизною довжиною близько двох метрів, вартість якої становить 200 грн., диску під колесо автомобіля марки «ВАЗ», вартість якого становить 50 грн., набору керамічних чашок, в кількості 6 штук, вартість яких становить 100 грн., набору керамічних тарілок в кількості 6 штук, вартість яких становить 100 грн., а всього майна на загальну суму 3274,54 грн., завдавши потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, ОСОБА_8 05.07.2017 р. близько 23:00 год., перебуваючи на березі річки Дніпро, поблизу піцерії «Мандарин», що розташована по вул. Героїв Дніпра, 8, в м. Каневі Черкаської області, незаконно придбав шляхом знахідки рослини коноплі та помістив їх у мішок, який поклав на багажник власного велосипеда, чим незаконно зберігав без мети збуту, та намагався в подальшому перевезти до місця свого проживання, що розташоване в с. Ліпляве, Канівського району, Черкаської області, але проїхавши близько 10 метрів, був затриманий працівниками поліції. Згідно висновку експерта №2/1546 від 27.07.2017 р. листя та верхівкові частини рослин, у складі частин рослин, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 35,81 г.

Він же, ОСОБА_8, 05.07.2017 р. близько 23:30 год., перебуваючи на березі річки Дніпро, поблизу піцерії «Мандарин», що розташована по вул. Героїв Дніпра,8, в м. Каневі Черкаської області, незаконно придбав шляхом знахідки дев'ять пляшок з розчинником та помістив їх у мішок, який поклав на багажник власного велосипеда, чим незаконно зберігав без мети збуту, та намагався в подальшому перевезти до місця свого проживання, що розташоване в с. Ліпляве, Канівського району, Черкаської області, але був затриманий працівниками поліції. Згідно висновку експерта №2/1545 від 11.09.2017 р. нижній шар світло-коричневого кольору двошарових рідин, які надані на експертизу в п'яти пляшках з полімерного матеріалу, містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи загальною масою 0,749 г.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікував:

- по епізоду крадіжки у ОСОБА_10 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло;

- по епізоду зберігання наркотичних засобів за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_8 просить оскаржуваний вирок змінити в частині призначеного покарання та застосувати до нього ст. 69 КК України, так як він тяжко хворіє та має такі хвороби, як гепатит, полінефрит нирок, туберкульоз, гемоліз крові, та ВІЛ-СНІД четвертої останньої клінічної стадії;

- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9, не заперечуючи доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та особі засудженого в наслідок м?якості та просить ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_8 за ч.3 ст. 185 КК України – 3 роки позбавлення волі, за ч.1 ст. 309 КК України – 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити йому до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.08.2014 року за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2016 року умовно-достроково звільнено від відбування покарання на 8 місяців, та остаточно призначити йому до відбуття 4 роки позбавлення волі.

Апеляційні вимоги мотивував тим, що суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_8 залишив поза увагою той принцип, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зокрема, суд першої інстанції недостатньо врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та рівень їх суспільної небезпечності. Судом не взято до уваги, що ОСОБА_8 ніде не працює та вчиняючи кримінальні правопорушення намагався поліпшити своє матеріальне становище. ОСОБА_8 вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, та будучи засудженим до реальної міри покарання і перебуваючи на умовно-достроковому терміні, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив ряд злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких.

12.03.2019 р. до апеляційного суду Черкаської області надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 в якому, посилаючись на правовий висновок ОСОБА_11 Верховного Суду від 29.08.2018 р., просить зарахувати йому строк попереднього ув’язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України та Закону України №838-VIII від 26.11.2015 р.

19.03.2019 р. до апеляційного суду Черкаської області надійшли доповнення прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 до апеляційної скарги на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.05.2018 р. в якому просить на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 р. зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування призначеного цим вироком покарання період його попереднього ув’язнення з 02.05.2018 р. по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Та просив під час апеляційного розгляду дослідити матеріали, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_8

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_8 вказує, що він заперечує проти апеляційних вимог прокурора в частині збільшення покарання та погіршення його становища, оскільки він звернувся з апеляційною скаргою, лише з проханням застосувати щодо нього ст.69 КК України, так як в місцях позбавлення волі стан його здоров?я значно погіршився.

В судове засідання призначене на 09 год. 30 хв. 19.03.2019 р. потерпіла ОСОБА_10 будучи належним чином повідомлена про місце, дату і час проведення судового засідання, не з'явилася, причин своєї неявки суду не повідомила.

У судовому засіданні апеляційної інстанції було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 викладене в апеляційній скарзі, та повторно досліджено матеріали кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_8, а саме: ксерокопію заяви про видачу паспорта (т.2 а.с.43), лист начальнику Канівської ОДПІ щодо надання інформації слідчому про ідентифікаційний номер ОСОБА_8 та відповідь на даний запит (т.2 а.с.44,45), характеристика на ОСОБА_8 (т.2 а.с.46), запит голові Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_12 щодо надання процесуальних рішень відносно ОСОБА_8 (т.2 а.с.47), копію вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.08.2014 р. відносно ОСОБА_8 та ухвалу від 19.08.2014 р. про виправлення описки у вироку від 05.08.2014 р. (т.2 а.с.48-50), копію ухвали апеляційного суду Черкаської області від 11.11.2014 р. відносно ОСОБА_8 (т.2 а.с.51-52), копію вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.04.2011 р. відносно ОСОБА_8 (т.2 ст.53-54), копію вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.12.2009 р. відносно ОСОБА_8 (т.2 а.с.55), довідки про звільнення ОСОБА_8 з Черкаської ВК-62 та Старобабанівської ВК-92 (т.2 а.с.56,57), запит слідчого головному лікарю Канівської ЦРЛ ОСОБА_13 щодо перебування ОСОБА_8 на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Канівської ЦРЛ та відповідь на нього (т.2 58-59), вимоги про судимість ОСОБА_8 (т.2 а.с.60-62), запит голові Уманського міськрайонного суду Черкаської області про надання завіреної копії ухвали Уманського міськрайонного суду від 29.09.2016 р. (т.2 а.с.63), копію ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2016 р. відносно ОСОБА_8 (т.2 а.с. 64-65), копію посвідчення ОСОБА_8 (т.2 а.с.66), характеристику на ОСОБА_8 (т.2 а.с.67).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 в цілому та задоволення апеляційної скарги прокурора лише в частині її доповнення, а саме зарахування обвинуваченому ОСОБА_8 строку попереднього ув’язнення у строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України та Закону України №838-VIII від 26.11.2015 р., в іншій частині апеляційних вимог прокурора обвинувачений та його захисник заперечили, та при цьому обвинувачений ОСОБА_8 визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненні злочинів, думку прокурора Рідзель О.В., яка підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора з доповненнями та заперечила проти апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8, вивчивши матеріали кримінального провадження, повторно дослідивши характеризуючі дані на обвинуваченого в межах заявлених прокурором, та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог процесуального закону судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню дотримано в повному обсязі.

Так, висновки районного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження та ґрунтуються на доказах, досліджених місцевим судом та, оцінених відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, та за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Загальні засади призначення покарання передбачені Розділом ХІ КК України і зводяться до того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде достатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини КК України за вчинений злочин, визначаються ст. 69 КК України.

Як встановлено колегією суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції призначив виходячи з вимог ст.ст. 50, 65 КК України та правових позицій викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з врахуванням ступіня тяжкості вчиненого ним злочинів, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до середньої тяжкості та тяжкого злочинів, обставин що пом’якшують покарання, зокрема його щирого каяття та активного розкриття кримінального правопорушення, за відсутності обставин що обтяжують покарання, з видом та розміром якого погоджується і колегія суддів.

Зокрема, при призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції, в тому числі, враховані дані про особу обвинуваченого, який має не зняту та не погашену судимість, має тяжкі захворювання, у лікаря психіатра та лікаря нарколога Канівської ЦРЛ на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо і обґрунтовано, з урахуванням зазначених вище обставин, передбачених ст. 65 КК України, правильно визначено остаточне покарання у відповідності до ч.1 ст.71 КК України - 3 роки 2 місяці позбавлення волі, яке за своїм видом та розміром є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, з врахуванням зазначених вище обставин в їх сукупності та того, що він має не зняту та непогашену в установленому порядку судимість, вчинив кримінальне правопорушення будучи умовно-достроково звільненим від покарання, є необхідним і достатнім, і підстав для його подальшого пом'якшення, в тому числі із застосуванням ст. 69 КК України, як про це просить обвинувачений в апеляційній скарзі, не знаходить.

Аналізуючи зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_14 обставини, які, на його думку, не враховані судом і свідчать про можливість призначення останньому більш м'якого покарання, були в повному обсязі враховані та оцінені судом першої інстанції, що знайшло своє відображення в судовому рішенні.

Не заслуговують на увагу і твердження прокурора про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 більш суворого покарання ніж призначив суд першої інстанції, з огляду на обставини, наведені в апеляційній скарзі, оскільки вказані обставини були в повному обсязі враховані судом, а покарання призначене обвинуваченому, на думку колегії суддів, відповідає загальним засадам призначення покарання і його меті, є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог, колегія суддів, вважає, що вирок місцевого суду є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування чи зміни відсутні.

Разом з цим, колегія суддів погоджується, як з клопотанням обвинуваченого ОСОБА_8 що надійшло до апеляційного суду Черкаської області 12.03.2019 р., про зарахування йому строк попереднього ув’язнення у строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, та Закону України №838-VIII від 26.11.2015 р., так і з доповненнями до апеляційної скарги прокурора в якому він звертається з аналогічним проханням.

29.08.218 р. ОСОБА_11 Верховного Суду прийняла рішення щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання). Прийнято рішення про те, що ч. 5 ст. 72 КК України про зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є нормою матеріального кримінального права, а не кримінального процесуального права.

ОСОБА_11 Палата ВС констатувала, що якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).

Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 інкримінований йому злочин обвинувачений вчинив 11.02.2017 р., тобто до 20.06.2017 р., та при вирішенні питання щодо зарахування судом строку попереднього ув’язнення, не залежно від періоду його застосування, в строк призначеного покарання у виді позбавлення волі, слід керуватись положеннями ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. Обвинуваченому ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в залі судових засідань 02.05.2018 р.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р. зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування призначеного цим вироком покарання період його попереднього ув’язнення з 02.05.2018 р. по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, п.1 ч.1 ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_8 та прокурора Радченка Ю.В. задовольнити частково.

Вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2018 року стосовно ОСОБА_8 за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_8 на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування призначеного покарання період його попереднього ув’язнення з 02 травня 2018 року по 19 березня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала можу бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_8 - в той самий строк з дня вручення її копії.

Головуючий :

Судді :