Рішення № 8080846, 02.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2009 р.Справа № 16/186-09-5139 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ковальський В.Є. за довіреністю від 29.09.09р.

Від відповідача: Банник Н.С. за довіреністю від 07.09.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” до товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” про стягнення 440882,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” (далі по тексту ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” (далі по тексту ТОВ „Обрій”) основного боргу в сумі 332346,80 грн., 40479,96 грн. –інфляційних витрат, 3% річних у сумі 10679,58 грн. та пені у розмірі 57375,99 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договором субпідряду № 16/04 від 10.04.2008р. зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

В свою чергу, відповідно до усних пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні 02.12.2009р., товариством з обмеженою відповідальністю „Обрій” позовні вимоги ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” були визнані в частині стягнення основного боргу в сумі 332346,80 грн., 40479,96 грн. –інфляційних витрат та 3% річних у сумі 10679,58 грн. При цьому, заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення пені, відповідач наполягає на невірності здійсненого позивачем розрахунку суми в цій частині позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10.04.2008 року між ТОВ „Обрій” (Генпідрядник) ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” (Субпідрядник) було укладено договір субпідряда №16/04, відповідно до умов якого Генпідрядник поручив, а Субпідрядник зобов'язався своїми силами з матеріалів Генпідрядника виконати роботи по кладці зовнішніх та внутрішніх стін і перегородок з влаштуванням перемичок, монтажу сходових маршів, майданчиків, плит перекриття, плит балконів та лоджій, влаштуванню монолітних залізобетонних конструкцій з виготовленням армокаркасів на будівництві секції „Б” 10-поверхового житлового будинку в провулку Світлому, 1-5, у місті Одесі, в обсязі робіт, передбачених проектом та договірною ціною.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. В свою чергу, відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до п. 5.1.1 договору Субпідрядник зобов’язався виконати всі роботи за цим договором відповідно до проектної документації. У відповідності до п.п. 4.1, 4.3 договору датою початку робіт за цим договором вважається дата передачі об’єкту Субпідряднику за актом. Датою закінчення робіт – 30 червня 2008р. згідно з календарним графіком виконання робіт, узгодженим сторонами, який є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору сторонами договірна ціна доручених Субпідряднику робіт була визначена у розмірі 80120 грн. з урахуванням ПДВ за кожен поверх та визначено, що ціна буде уточнюватися за фактично виконаними обсягами робіт.

В подальшому, між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод, яким було внесено зміни до п. 2.1 договору. Так, додатковою угодою №1 від 25.05.2008р. сторони внесли зміни до договірних цін за виконання робіт з п’ятого до восьмого поверху з розрахунку 80120 грн. на один поверх, на дев'ятому поверсі –83533,20 грн., та десятому поверсі, технічному поверсі та надбудовах вище покрівлі – 149176,80 грн. Кінцевий термін виконання робіт був продовжений до 15.08.2008р.

Додатковою угодою №2 від 25.07.2008 р. сторонами було узгоджено виконання позивачем із своїх матеріалів, своїми силами та засобами також робіт по внутрішній штукатурці приміщень під'їзду №3 блок-секції „Б”, у зв'язку з чим, відповідно було збільшено договірну ціну робіт по договору на 324 338,40 гривень. Передбачені цією додатковою угодою роботи підлягали виконанню протягом 60 календарних днів з моменту оплати авансу в сумі 30 000 гривень.

В подальшому, додатковою угодою №3 було збільшено обсяги робіт, що підлягали виконанню за договором. Позивачеві було додатково доручено виконати роботи по внутрішній штукатурці приміщень під'їзду №2 блок-секції „А” того ж будинку. Договірну ціну додатково збільшено на 319 246,80 гривень. Передбачені цією додатковою угодою роботи підлягали виконанню протягом 60 календарних днів з моменту оплати авансу в сумі 30 000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наведених умов договору з урахуванням додаткових погоджень до нього позивачем було виконано, а відповідачем прийнято без зауважень та застережень роботи на загальну суму 871 262,40 гривень, що підтверджується актами виконаних робіт ф.КБ-2В та ф.КБ-3, в тому числі: у квітні 2008 р. на суму 81 174,00 грн.; у травні 2008 р. на суму 108 729,60 грн.; у червні 2008 р. на суму 129 012,00 грн.; у липні 2008 р. на суму 65 839,20 грн.; у серпні 2008 р. на суму 159 561,60 грн.; у вересні 2008 р. на суму 177 184,80 грн.; у жовтні 2008 р. на суму 149 761,20 грн.

В свою чергу, у відповідності до ч.4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з положеннями п. 5.2.5 договору Генпідрядник зобов’язався оплатити Субпідряднику виконані роботи відповідно до умов цього договору. Умовами п.3.1 договору передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться Генпідрядником за фактично виконані Субпідрядником роботи протягом п'яти днів після підписання актів приймання виконаних робіт ф.КБ-2в і ф.КБ-3.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 3.1, 5.2.5 договору субпідряда №16/04, вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України ТОВ „Обрій” було здійснено лише часткову оплату фактично виконаних позивачем робіт. Так, на день пред'явлення позову відповідачем було перераховано на користь позивача 538 915,60 гривень, в тому числі: 11.04.2008 р. - 40000 грн.; 23.04.2008 р. - 35 000 грн.; 23.05.2008 р. - 20 000 грн.; 06.06.2008 р. - 100 000 грн.; 09.07.2008 р. - 25 000 грн.; 15.07.2008 р. - 50 000 грн.; 28.07.2008 р. - 48 915,60 грн.; 15.08.2008 р. - 20 000 грн.; 19.09.2008 р. - 100 000 грн.; 18.12.2008 р. - 100 000 грн. Внаслідок чого за Генпідрядником утворилась заборгованість перед ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” по вказаному договору на загальну суму у розмірі 332 346,80грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, за несвоєчасне виконання Генпідрядником грошових зобов’язань за вказаним договором ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Обрій” 57375,99 грн. пені.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” також було нараховано до сплати ТОВ „Обрій” 40479,96 грн. збитків від інфляції та 10679,58 грн. 3% річних з прострочених сум.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Генпідрядником договірних зобов’язань по оплаті виконаних за договором субпідряда №16/04 від 10.04.2008р. робіт та послуг, ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Обрій” основного боргу в сумі 332346,80 грн., 40479,96 грн. –інфляційних витрат, 3% річних у сумі 10679,58 грн. та пені у розмірі 57375,99 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем позовні вимоги були визнані у частині стягнення основного боргу в сумі 332346,80 грн., 40479,96 грн. –інфляційних витрат та 3% річних у сумі 10679,58 грн. При цьому, заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення з ТОВ „Обрій” 57375,99 грн. пені, відповідач наполягає на неправомірності здійсненого позивачем розрахунку даної грошової суми.

Приймаючи до уваги наведену позицію відповідача по даній справі, суд вважає за доцільне надати передусім правову оцінку позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних витрат та 3% річних.

Увідповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На думку суду, розмір основного боргу за виконані позивачем будівельні роботи у сумі 332346,80 грн., інфляційних витрат у розмірі 40479,96 грн. та 3% річних у сумі 10679,58 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.12.2008р., підписаним між сторонами по справі, банківськими виписками, наданими позивачем, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог в цій частині позову. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

          Таким чином, суд оцінює вказані позовні вимоги як обґрунтовані, доведені, та такі, що базуються на законних підставах, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 332346,80 грн., 40479,96 грн. –інфляційних витрат та 3% річних у сумі 10679,58 грн. підлягають задоволенню.

В свою чергу, стосовно позовних вимог про стягнення з ТОВ „Обрій” 57375,99 грн. пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6.3 договору відповідачем було прийнято на себе зобов’язання із сплати Субпідряднику у разі порушення строків оплати виконаних робіт пені за прострочення платежу у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, на якому наполягає представник позивача, ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” нарахування пені було здійснено виходячи із сум основної заборгованості за період у 255 днів, який, в свою чергу, перевищує встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України строк. З огляду на викладене та виходячи з наведених приписів діючого законодавства України, суд вважає за правомірне позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Обрій” 57375,99 грн. пені задовольнити частково - у сумі 37400,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених ТОВ „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 332346,80 грн., інфляційних витрат у розмірі 40479,96 грн., 3% річних у сумі 10679,58 грн., а також пені в сумі 37400,40 грн. та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 838, 854, 875, 879, 886 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. 232 ГК України.

При цьому, враховуючи що представником ТОВ „Обрій” у судовому засіданні 11.11.2009р. було заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення по даній справі на шість місяців, з огляду на важке фінансове становище підприємства, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на положення 121 ГПК України, якими визначаються порядок та підстави розстрочення судового рішення.

Так, відповідно до ст.. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Однак, незважаючи на пропозиції суду викласти своє клопотання у письмовій формі у відповідності до приписів ст. 121 ГПК України із докладним зазначенням обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та наданням відповідних доказів, відповідачем вказане процесуальне право з додержанням встановленої законом форми реалізовано не було. З огляду на викладене, судом дане усне клопотання, заявлене представником ТОВ „Обрій”, було відхилено.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 838, 854, 875, 879, 886 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. 232 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” /65010, м. Одеса, вул.. Палубна, 9/1, п/р 26004314835 в АКБ „Південний” у м. Одесі, МФО 328209, код ЄДРПОУ 24764593/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне ремонтно-реставраційне управління” /65017, м. Одеса, вул. Бреуса, 61, корп. 6, кв.4, п/р 26004201980 у ВАТ „Кредитпромбанк” у м. Одесі, МФО 388487, код ЄДРПОУ 34800228/ основний борг у сумі 332346 грн. 80 коп. /триста тридцять дві тисячі триста сорок шість грн.. 80 коп./, 40479 грн. 96 коп. /сорок тисяч чотириста сімдесят дев’ять грн.. 96 коп./ –інфляційних витрат, 10679 грн. 58 коп. /десять тисяч шістсот сімдесят дев’ять грн.. 58 коп./ –3% річних, пені у розмірі 37400 грн. 40 коп. /тридцять сім тисяч чотириста грн. 40 коп./, 4209 грн. 07 коп. /чотири тисячі двісті дев’ять грн.. 07 коп./ - витрат на сплату державного мита; 225 грн. 31 коп. /двісті двадцять п’ять грн.. 31 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписано 07.12.2009р.

Суддя