Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" листопада 2009 р.Справа № 16/161-09-4209 Господарський суд Одеської області у складі:
Судді –Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань –Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: Токмілова Л. М. за посвідченням № 676 від 12.05.2005р.
Від позивача: не з’явився.
Від відповідачів:
- закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі: Тищенко О.А. за дов. № 143 від 03.04.2009р.
- Фонду комунального майна Южненської міської ради: не з’явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст.. 77 ГПК України справу за позовом прокурора м. Южного Одеської області в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеської області до закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі, Фонду комунального майна Южненської міської ради про визнання договору недійсним та зобов’язання виконати певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Южного, керуючись ст. 2 ГПК України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеської області до закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі (далі по тексту ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.”) про визнання договору оренди нежитлового приміщення №106А08 від 01.05.2008р. недійсним та зобов’язання ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” провести демонтаж обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”, встановленої на даху будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южному та приведення нежитлового приміщення вентиляційної на технічному поверсі загальною площею 10 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 21 в первинний стан за рахунок відповідача. Свої вимоги прокурор обґрунтовує порушенням приписів діючого законодавства України при підписанні даного договору та порушенням прав Южненської міської ради.
Южненською міською радою позов прокурора м. Южного був підтриманий.
Ухвалою від 28.09.2009р. господарським судом Одеської області до участі у даній справі в якості іншого відповідача було залучено Фонд комунального майна Южненської міської ради.
Згідно з відзивом на позов, наданим представником ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” у судовому засіданні 14.09.2009р., даний відповідач проти задоволення заперечує, посилаючись на відповідність встановленння базової станції вимогам державних санітарних норм та правилам захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Крім того, у судовому засіданні 04.11.2009р. представником ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” було надано суду заяву про припинення провадження у даній справі. При цьому, в обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на непідвідомчість даної справи господарським судам України, оскільки в якості однієї з підстав для звернення до суду з даним позовом прокурором було покладено доводи про невиконання відповідачем рішення Южненської міської ради щодо демонтажу обладнання станції мобільного зв’язку, що, на його думку, свідчить про наявність у даного спору ознак справи адміністративної юрисдикції. Крім того, пред’являючи даний позов прокурор посилався на порушення прав громадян –мешканців будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южному, як співвласників, які не можуть бути стороною у господарській справі.
Розглянувши вказане клопотання, судом було відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне. Дійсно звертаючись до суду з даним позовом прокурором зазначалося про порушення прав громадян при укладенні спірної угоди. При цьому, слід зауважити, що громадяни, як члени територіальної громади, реалізують свої права на місцеве самоврядування через представницький орган, яким в даному випадку є Южненська міська рада. З огляду на викладене, підставою звернення до суду з даним позовом прокурором було правомірно визначено саме порушення прав Южненської міської ради, як органу яким здійснюються повноваження власника щодо орендованого відповідачем майна від імені територіальної громади, а також визначаються умови передачі комунального майна в оренду, що обумовлює відповідний суб’єктний склад учасників процесу. З огляду на викладене, а також враховуючи зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства.
В свою чергу, іншим відповідачем - Фондом комунального майна Южненської міської ради, - позовні вимоги прокурора м. Южного були підтримані повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.05.2008р. між Фондом комунального майна Южненської міської ради (Орендодавець), уповноваженим на вчинення угод про передачу комунального майна у користування, та ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” (Орендар), було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 106А08, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування нежитлове приміщення вентиляційної на технічному поверсі, загальною площею 10 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 21. При цьому, відповідно до п. 1.2 даної угоди сторонами було обумовлено, що приміщення надається в оренду з метою розташування устаткування мобільного зв’язку. Згідно з п. 1.3 договору термін його дії встановлений з 01.05.2008р. по 01.04.2011р. включно, з можливістю подальшої пролонгації.
Згідно зі свідоцтвом про право власності № 236 від 13.12.2001р. орендоване на підставі оспорюваної угоди майно належить на праві власності територіальній громаді м. Южний, від імені якої повноваження власника здійснюються Южненською міською радою.
Як вбачається з пояснень представників сторін та підтверджується матеріалами справи, в орендованому приміщенні ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” було розташовано обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”.
У зв’язку зі зверненням мешканців будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южний, а також на підставі рішення Южненської міської ради від 26.06.2007р. № 363-V „Про затвердження методики розрахунку плати за оренду майна, що є власністю Южненської міської територіальної громади”, позивачем було прийнято рішення № 890- V від 28.08.2008р., яким директору КП „ЖЕД № 4” було доручено провести демонтаж обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”, встановленої на даху будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южний.
Виходячи з аналізу положень пункту 1 статті 10 Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року280/97-ВР, Южненська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Як представницький орган територіальної громади рада за Законом набуває повноважень суб'єкта права комунальної власності, виконуючи надані їй територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває статусу виконавчого органу влади у системі органів самоврядування на території населеного пункту, як це визначено у мотивувальній частині та пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 року N 3-рп/99.
З огляду на викладене, посилаючись на порушення прав позивача, як органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також стверджуючи про недотримання при укладенні спірної угоди положень рішення Южненської міської ради від 26.06.2007р. № 363-V „Про затвердження методики розрахунку плати за оренду майна, що є власністю Южненської міської територіальної громади”, яким заборонено встановлення на дахах житлових будинків високочастотного передаточного обладнання (радіовипромінювачі), та рішення № 890- V від 28.08.2008р. „Про демонтаж станції мобільного зв’язку „Київстар”, встановленої на даху будинку № 21 по пр. Григорівського десанту”, прокурор м. Южного звернувся до господарського суду Одеської області з даними позовними вимогами.
Згідно ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд (п. 1 Роз’яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”) повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили (п. 10 Роз’яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”).
При цьому, слід зауважити, що в обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на приписи діючого Цивільного кодексу України, яким визначається правовий режим майна, що є у спільній сумісній власності, зокрема, приміщень загального користування у багатоквартирному житловому будинку, та відповідні повноваження співвласників цього майна. Однак, виходячи з фактичних обставин, на які посилається прокурор, тобто підстав позову, які полягають в укладенні спірної угоди всупереч рішенню Южненської міської ради від 26.06.2007р. № 363-V „Про затвердження методики розрахунку плати за оренду майна, що є власністю Южненської міської територіальної громади”, яким заборонено встановлення на дахах житлових будинків високочастотного передаточного обладнання (радіовипромінювачі), а також у порушенні прав Южненської міської ради, як органу яким здійснюються повноваження власника щодо орендованого відповідачем майна від імені територіальної громади м. Южного, зазначені вище законодавчі положення при розгляді даної справи застосуванню не підлягають. При цьому, слід зауважити, що невірне зазначення прокурором конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при розгляді справи. Відповідна позиція Верховного Суду України з цього приводу знайшла своє відображення у п. 9 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 5 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
В свою чергу, досліджуючи питання щодо відповідності спірної угоди актам цивільного законодавства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними (п. 3 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)).
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з приписами ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року№280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
В свою чергу, у відповідності до п. 31 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року№280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
За змістом п. 4 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, представницькі органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради - вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення, які у тому числі можуть носити характер нормативних актів.
Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року№280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
В межах наданих законом повноважень у пункті 5 Методики розрахунку плати за оренду майна, що є власністю Южненської міської територіальної громади, затвердженої рішенням Южененської міської ради № 363-V від 26.06.2007р., позивачем було встановлено заборону на розташування на дахах житлових будинків високочастотного передаточного обладнання (радіовипромінювачі) згідно з санітарно-гігієнічними нормами.
При цьому, зважаючи на доводи відповідача про те, що даний пункт не розповсюджується на випадки, коли таке обладнання відповідає санітарно-гігієнічними нормам, слід зауважити наступне. За переконанням суду, відповідачем невірно тлумачаться вищенаведені приписи Методики розрахунку плати за оренду майна, що є власністю Южненської міської територіальної громади, затвердженої рішенням Южененської міської ради № 363-V від 26.06.2007р. Фактично позивач при прийнятті даного рішення встановив загальну заборону на встановлення на дахах житлових будинків високочастотного передаточного обладнання (радіовипромінювачі), не передбачивши при цьому, жодних винятків з цього правила. В свою чергу, зазначені приписи рішення міської ради № 363-V від 26.06.2007р. мотивовано загальним посиланням на санітарно-гігієнічні норми, наявність яких жодним чином не свідчить про визначення Южненською міською радою винятків із зазначеного правила.
Таким чином, суд доходить висновку, що вказаним рішенням Южненською міською радою, як органом, яким здійснюються повноваження власника щодо комунального майна, фактично встановлено певний правовий режим дахів житлових будинків, який передбачає особливості розпорядження ними та обмеження у їх використанні. При цьому, до вказаного майна належить і нежитлове приміщення вентиляційної на технічному поверсі, загальною площею 10 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 21, яке було визначено в якості об’єкту оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 106А08 від 01.05.2008р.
З огляду на зазначене рішення органу місцевого самоврядування, навіть наявність у відповідача висновку Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції на проект будівництва № 797 від 25.06.2008р., експертного висновку ГУ МНС України в Одеської області, а також інших документів, на підтвердження відповідності встановленої базової станції вимогам державних санітарних норм та правилам захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, не свідчить про подолання відповідачем встановлених позивачем обмежень.
З урахуванням наведених приписів законодавства, суд доходить висновку про відсутність у Фонду комунального майна Южненської міської ради повноважень на розпорядження таким майном шляхом передачі його у користування для розташування устаткування мобільного зв’язку, яке, за поясненнями представників сторін, належить до високочастотного передаточного обладнання (радіовипромінювачі).
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення № 106А08 від 01.05.2008р. суперечить положенням діючого цивільного законодавства та рішенню Южненської міської ради № 363-V від 26.06.2007р., яке є обов’язковим до виконання на території м. Южний.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
В свою чергу, згідно із ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За переконанням суду, умовою для визнання угоди недійсною може бути встановлення судом відсутності повноважень особи на укладення угоди на певних умовах.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ГК України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про необхідність визнання даної угоди недійсною у повному обсязі, як такою, що суперечить положенням діючого цивільного законодавства та рішенню Южененською міською ради № 363-V від 26.06.2007р., чим порушує права останньої як особи, якою здійснюються повноваження власника щодо комунального майна, та, як наслідок, про наявність правових підстав для задоволення позову прокурору м. Южний в частині позовних вимог про визнання договору оренди нежитлового приміщення №106А08 від 01.05.2008р. недійсним.
Таким чином, суд, керуючись ч.1 та 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, визнає недійсним договір оренди нежитлового приміщення №106А08 від 01.05.2008р., укладений між Фондом комунального майна Южненської міської ради та ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі.
В свою чергу, стосовно позовних вимог прокурора м. Южний в частині зобов’язання ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі провести демонтаж обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”, встановленої на даху будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южний та привести нежитлове приміщення вентиляційної на технічному поверсі загальною площею 10 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 21 в первинний стан за власний рахунок, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину.
З урахуванням наведених приписів діючого законодавства України, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.
Із наданих суду представниками сторін пояснень вбачається, що ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” у орендованих приміщеннях було розташовано обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”. Виходячи зі змісту вимог прокурора м. Южний про зобов’язання ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” провести демонтаж обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”, встановленої на даху будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южному та привести нежитлове приміщення вентиляційної на технічному поверсі загальною площею 10 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 21 в первинний стан за власний рахунок фактично спрямовані на приведення сторін у первинний стан та відповідають положенням ст. 216 ЦК України, та, як наслідок, підлягають задоволенню.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд вважає, що позов прокурора м. Южний, заявлений в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеської області про визнання договору оренди нежитлового приміщення №106А08 від 01.05.2008р. недійсним та зобов’язання ЗАТ „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі провести демонтаж обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”, встановленої на даху будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южному та приведення нежитлового приміщення вентиляційної на технічному поверсі загальною площею 10 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 21 в первинний стан, обґрунтованим та таким, що базується на законних підставах, у зв’язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити між відповідачами згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення №106А08 від 01.05.2008р, укладений між закритим акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі та Фондом комунального майна Южненської міської ради.
3. Зобов’язати закрите акціонерне товариство „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі /65026, м. Одеса, вул.. Ланжеронівська, 3, код ЄДРПОУ 25044056/ провести демонтаж обладнання станції мобільного зв’язку „Київстар”, встановленої на даху будинку № 21 по пр. Григорівського десанту в м. Южному та привести нежитлове приміщення вентиляційної на технічному поверсі загальною площею 10 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 21 в первинний стан за власний рахунок.
4. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі /65026, м. Одеса, вул.. Ланжеронівська, 3, п/р 26005227777001 в Южному ГРУ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 25044056/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 42 грн. 50 коп. /сорок дві грн. 50 коп./ Наказ видати.
5. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” в особі філії закритого акціонерного товариства „Київстар Дж. Ес. Ем.” у місті Одесі /65026, м. Одеса, вул.. Ланжеронівська, 3, п/р 26005227777001 в Южному ГРУ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 25044056/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000, п/р 31217259700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
6. Стягнути з Фонду комунального майна Южненської міської ради /65481, Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 26-а, код ЄДРПОУ 22502541/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 42 грн. 50 коп. /сорок дві грн. 50 коп./ Наказ видати.
7. Стягнути з Фонду комунального майна Южненської міської ради /65481, Одеська область, м. Южний, пр. Григорівського десанту, 26-а, код ЄДРПОУ 22502541/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000, п/р 31217259700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 30.11.2009р.
Суддя
Судове рішення № 8079909, Господарський суд Одеської області було прийнято 30.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/161-09-4209. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: