
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року справа № 580/390/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
04 лютого 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20100, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0138971309 від 02.10.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є на її думку протиправним, оскільки нею в період з 10.02.2017 по 14.09.2018 у встановлені законом строки нараховано та у повному обсязі сплачено до Державного бюджету України всі необхідні суми єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування. Щодо того, що сплачені суми єдиного соціального внеску сплачені не на той рахунок позивач зазначила, що нею здійснено оплату єдиного соціального внеску до Державного бюджету України проте помилково не вказано той розрахунковий рахунок, який було змінено. Крім того, позивач зазначила, що вона не була жодним чином повідомлена про зміну та розподіл рахунків відповідачем, що підтверджує відсутність умислу у її діях.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.02.2019 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскільки контролюючим органом встановлено порушення вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування” та правомірно винесено оскаржуване рішення. У зв’язку з чим, просив відмовити у позові.
11.03.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якому просить позов задовольнити повністю.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 17.07.2001 зареєстрована, як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 21), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
02.10.2018 ГУ ДФС у Черкаській області прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф за період з 10.02.2017 до 14.09.2018 у розмірі 2805,96 грн та нараховано пеню у розмірі 671,03 грн (а.с. 18).
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.01.2019 № 11216/6/99-99-11-05-02-25 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.10.2018 № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 14-16).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив таке.
Як вбачається з рішення від 02.10.2018 № НОМЕР_1 до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф за період з 10.02.2017 до 14.09.2018 у розмірі 2805,96 грн та нараховано пеню у розмірі 671,03 грн (а.с. 18).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі, сплачувала єдиний внесок, що підтверджується відповідними копіями квитанцій (а.с. 24-35).
Разом з тим, як вбачається з відзиву на позовну заявою, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що позивачем належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: єдиний внесок за 2016 рік, І- ІV квартали 2017 року, І-ІІІ квартали 2018 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.
Суд зазначає, що в ході судового розгляду даної справи встановлено, що єдиний внесок позивачем був сплачений на невідповідний рахунок, а саме єдиний соціальний внесок сплачувався на рахунок добровільної участі, а не на рахунок єдиного соціального внеску з фізичних осіб-підприємців, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, однак дана помилка не призвела до ненадходження коштів до бюджету.
Однією з причин невірного зазначення номеру рахунку стало те, що у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року №892 «Про деякі питання територіальних органів державної фіскальної служби» на ім’я окремих органів ДФС у Черкаській області відкриті, відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування», які діють з 03 жовтня 2016 року. Про дані зміни позивачу відому не було.
Вирішуючи спір по суті суд врахував, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 №2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон України №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. ч. 8, 11 ст. 9 Закону України №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За правилами ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема :за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).
Згідно п.1 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Положеннями підп.2 п.2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до п.7 розділу VII Інструкції №449, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Згідно з частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Тобто, будь-який податок чи збір, що надійшов до бюджету, відображається на відповідному балансовому рахунку і враховується (обліковується) на єдиному казначейському рахунку, незалежно від того, на який аналітичний рахунок він поступив.
З аналізу викладених правових норм слідує висновок, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем фактично здійснено всі необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов'язку зі сплати грошового зобов'язання, однак, судом також встановлено, що позивачем під час сплати помилково зазначено не вірний рахунок.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції стосовно сплати обов'язкових платежів (зборів) викладеної Верховним Судом України у постанові від 16.06.2015 у справі № 21-377 а 15 здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПКУ.
Крім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк.
Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд в постанові від 01.08.2018 року у справі N813/2487/17 в якій зазначено, що помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету».
Відповідні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі № 826/1/16. від 2 1.02.201 8 у справі № 813/1008/16.
Таким чином, суд вважає, що позивач вчинив дії спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в межах встановленого строку, на думку суду, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми грошового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Аргументи відповідача про порушення строків сплати єдиного внеску позивачем не підтверджениі жодним належним і достовірним доказом, натомість свідчить про формальне ставлення відповідача до написання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням досліджених судом фактичних обставин в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №0138971309 від 02.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, такий належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №0138971309 від 02.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 28.03.2019.
Суддя В.П. Тимошенко
Судове рішення № 80796293, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 28.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/390/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: