Рішення № 80795049, 28.03.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6808/18

Провадження № 2/0182/1216/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.03.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, третя особа – приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, посилаючись на наступне.

З лютого 2009 року вона на прохання своєї хронічно хворої сусідки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перейшла до неї у будинок для спільного проживання разом. У зв’язку з тим, що останнім часом ОСОБА_4 часто хворіла на гіпертонічну хворобу та хронічну серцеву недостатність, була особою похилого віку і не могла самостійно вести господарство, вона протягом тривалого часу проживала разом з нині померлою особою та особисто доглядала її. Вона разом із ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні гроші, робили необхідні покупки та харчі, предмети домашнього побуту, побутової техніки, сумісно робили у будинку ремонт, сплачували комунальні послуги, що надає їй право відповідної черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 як особі, що проживала зі спадкодавцем однією родиною. Додатково повідомляє, що вона за фахом є медичною сестрою з великим досвідом роботи у стаціонарному відділені лікарні. 12.08.2013 року ОСОБА_4 зробила розпорядження на випадок своєї смерті та склала заповіт № 695 на житловий будинок № 17 по вул.Маяковського в смт.Червоногригорівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської області з надвірними будівлями та земельною ділянкою. Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом районного нотаріального округу ОСОБА_3 Згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 189565 від 22.10.2004 року, ОСОБА_5 належала земельна ділянка, площею 5,330 гектарів в межах, згідно з планом, розташована на території Червоногригорівської селищної ради, а також, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 189564 від 22.10.2004 року, ОСОБА_4 належала земельна ділянка, площею 5,280 гектарів в межах, згідно з планом, розташована на території Червоногригорівської селищної ради, що передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 05 серпня 2014 року ОСОБА_6 померла. Вона організувала повністю за власні кошти поховання ОСОБА_4, зробила поминальний обід та встановила їй надгробний пам’ятник на кладовищі. Після смерті ОСОБА_4 вона утримує та опікується усім спадковим майном, сплачує борги та необхідні комунальні платежі за вищевказане майно. 29.09.2015 року вона отримала свідоцтво на право на спадщину за заповітом серії НАР № 152184 на відповідне нерухоме майно, яке належало померлій. Інші спадкоємці за спадщиною до нотаріуса не звертались, про їх існування їй невідомо. Під час оформлення та отримання спадщини, приватний нотаріус не повідомила їй про існування іншої спадщини, що належала спадкодавиці. У березні 2018 року їй стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді земельних ділянок, площею 5,330 га., та площею - 5 280 га, що розташовані на території Червоногригорівської селищної ради та не були зазначені у заповіті. Вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані вище земельні ділянки, однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.04.2018 року. Тому вона не має можливості в інший спосіб вирішити дане питання у позасудовому порядку, а тому звернулась до суду і просить встановити факт сумісного проживання її однією сім’єю разом з громадянкою ОСОБА_4 з лютого 2009 року за адресою: вул.Маяковського, буд.15 у смт.Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області. Та визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 5,330 гектарів в межах, згідно з планом, кадастровий номер 1222955700-01-006-0088, та на земельну ділянку, площею 5,280 гектарів в межах, згідно з планом, кадастровий номер 1222955700-01-006-0087, що розташовані на території територіальної громади Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 05 серпня 2014 року.

В судовому засіданні позивачка на задоволенні позовних вимог наполягала і просила суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримав в повному обсязі і суду пояснив, що його довірителька фактично проживала зі спадкодавицею однією сім’єю, займалась як професійна медсестра її лікуванням, харчуванням тощо. Коли ОСОБА_1 побачила, що спадкодавця потребує постійного стороннього догляду, бо вже не встає, вони обсудили це з чоловіком і вирішили, що позивачка переселиться в будинок ОСОБА_4 Вдячна за таке людське ставлення до неї, ОСОБА_4 зробила заповіт на його довірительку, де заповіла їй будинок, землю під будинком і все, що їй належить. Однак, мабуть, забула за землі, які є паями і були в оренді. А позивачка про ці землі й не знала. Коли звернулась до нотаріуса – отримала відмову. Коли ОСОБА_4 померла, його довірителька поховала її, зробила поминальний обід, пізніше – поставила на могилі надгробок і доглядає за могилкою. Відповідач не заперечує проти задоволення позову, бо всі знають, як позивачка доглядала за спадкодавицею і які теплі та справді родинні стосунки між ними були.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не прибули, надали заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Вислухавши позивача, її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Згідно з ч.3 ст.293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також інші справи у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, спадкоємець повинен протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Прийняти спадщину можливо або фактичним прийняттям або звернутися до суду.

Як встановлено в судовому засіданні, з лютого 2009 року позивачка на прохання своєї хронічно хворої сусідки ОСОБА_4, перейшла до неї у будинок для спільного проживання разом (а.с.11, 18). У зв’язку з тим, що останнім часом ОСОБА_4 часто хворіла на гіпертонічну хворобу та хронічну серцеву недостатність, була особою похилого віку і не могла самостійно вести господарство, позивачка протягом тривалого часу проживала разом з нині померлою особою та особисто доглядала її. Позивачка разом із ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні гроші, робили необхідні покупки та харчі, предмети домашнього побуту, побутової техніки, сумісно робили у будинку ремонт, сплачували комунальні послуги тощо. Крім того, позивачка за фахом - медична сестра з великим досвідом роботи у стаціонарному відділені лікарні, тому надавала професійну медичну допомогу ОСОБА_4 12.08.2013 року ОСОБА_4 зробила розпорядження на випадок своєї смерті та склала заповіт № 695 на житловий будинок № 17 по вул.Маяковського в смт.Червоногригорівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської області з надвірними будівлями та земельною ділянкою (а.с.10). Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом районного нотаріального округу ОСОБА_3 Згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 189565 від 22.10.2004 року, ОСОБА_5 належала земельна ділянка, площею 5,330 гектарів в межах, згідно з планом, розташована на території Червоногригорівської селищної ради (а.с.7), а також, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 189564 від 22.10.2004 року, ОСОБА_4 належала земельна ділянка, площею 5,280 гектарів в межах, згідно з планом, розташована на території Червоногригорівської селищної ради, що передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6). 05.08.2014 року ОСОБА_6 померла (а.с.14). Позивачка організувала за власні кошти поховання ОСОБА_4, зробила поминальний обід та встановила їй надгробний пам’ятник на кладовищі (а.с.12). Після смерті ОСОБА_4 позивачка утримує та опікується усім спадковим майном, сплачує борги та необхідні комунальні платежі за вищевказане майно. 29.09.2015 року вона отримала свідоцтво на право на спадщину за заповітом серії НАР № 152184 на відповідне нерухоме майно, яке належало померлій (а.с.5). Інші спадкоємці за спадщиною до нотаріуса не звертались, про їх існування невідомо. Під час оформлення та отримання спадщини, приватний нотаріус не повідомила позивачку про існування іншої спадщини, що належала спадкодавиці. У березні 2018 року позивачкці стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді земельних ділянок, площею 5,330 га., та площею - 5 280 га, що розташовані на території Червоногригорівської селищної ради та не були зазначені у заповіті. Позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані вище земельні ділянки, однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.04.2018 року (а.с.15).

Стаття 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Позивачка в період з 2008 року до дня смерті ОСОБА_4, яка померла 05.08.2014 року, проживала з нею однією сім’єю, вела з нею спільне господарство, лікувала її, вони мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки.

Цей факт підтверджується довідкою виконкому Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району № 2096 від 08.10.2018 року (а.с.18) та показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона – сусідка позивачки. Позивачку знає з народження, як і покійну ОСОБА_4, яка також жила з ними по-сусідству. Юля постійно опікувалась бабою ОСОБА_4: допомагала їй, лікувала тощо. А коли в 2009 році бабуся перестала ходити з-за хвороби, ОСОБА_1 взагалі переїхала до ОСОБА_4 жити. Я приходила до них зрідка, чи документи занести, чи ліки. Бачила неодноразово, як ОСОБА_1 скуплялась в супермаркетах та аптеках. У ОСОБА_4 був і город, за яким також доглядала ОСОБА_1: саджала, полола, збирала, робила закатки. Вони з бабусею ОСОБА_4 жили добре, ніяких сварок вона від них не чула. ОСОБА_8 дуже любила ОСОБА_1. Юля її й поховала, і за могилою доглядає.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона – сусідка позивачки та нині покійної ОСОБА_4 ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_4 А коли тітка ОСОБА_4 захворіла і в неї померла донька, ОСОБА_1 в 2008-2009 році переселилась до неї жити. Вона і стелила, і варила, і носилась з тіткою ОСОБА_4. Вона її й ховала. Юля не лише дивилась та лікувала ОСОБА_4, вона й за городом доглядала і ніяких сварок між ними вона ніколи не чула.

За таких обставин суд вважає, що позивачка відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 і вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та спадкодавиці ОСОБА_4 однією сім'єю в період з 2008 року до часу відкриття спадщини - 05.08.2014 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 5,330 гектарів в межах, згідно з планом, кадастровий номер 1222955700-01-006-0088, що розташована на території територіальної громади Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 05 серпня 2014 року.

ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 5,280 гектарів в межах, згідно з планом, кадастровий номер 1222955700-01-006-0087, що розташована на території територіальної громади Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 05 серпня 2014 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського Апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_10