Рішення № 80793364, 26.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 рокуз №320/6173/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд визнати незаконним рішення Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №14 від 26.09.2018 про відмову в переведенні пенсії та зобов'язати Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 переведення з пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ з 03.09.2018 з урахуванням стажу державної служби на посаді державного податкового інспектора з 02.07.1990 по 12.04.1991 та з 04.06.1996 по 31.12.1997.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що пенсійним органом протиправно відмовлено у призначенні пенсії на підставі Закону України "Про державну службу", з посиланням на недостатність спеціального стажу державної служби. На переконання позивача, станом на 01.05.2016 в неї наявний стаж державної служби, який становить 11 років 9 місяців, а тому вона має право на отримання пенсії державного службовця відповідно положень Закону України "Про державну службу".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої здійснюється у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №320/6173/18 за позовом ОСОБА_1 до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження.

Відповідач з позовом не погодився, свої заперечення висловив у відзиві, в якому зазначив, що періоди роботи в державній податковій службі на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а тому, відсутні правові підстави для призначення пенсії позивачу на підставі Закону України "Про державну службу".

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23 квітня 2018 року перебуває на обліку в Обухівському об'єднаному управління Пенсійного Фонду України Київської області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

03 вересня 2018 року позивач звернулася до Управління із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року (далі - Закон 889-VIII), так як вважає, що станом на 01.05.2016 набула необхідних 10 років стажу державної служби та продовжувала займати посаду держслужбовця.

Однак відповідач не врахував до державного стажу період роботи позивач з 02 липня 1990 року по 12 квітня 1991 року та з 04 червня 1996 року по 31 грудня 1997 року на посаді головного державного податкового інспектора, і за його даними такий стаж становить 09 років 05 місяців 03 дні. Тому рішенням відповідача №14 від 26 вересня 2018 року у зв’язку з відсутністю необхідного стажу державної служби для переведення на пенсію відповідно до Закону 889-VІІІ позивачу було відмовлено.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право вибору пенсійних виплат закріплено у статті 10 Закону України від 09.07.2003 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами статті 37 Закону України від 16.12.1993 N 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

Статтею 26 наведеного Закону в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону N 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону N 3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік, страховий стаж та перебування на посаді державного службовця.

З аналізу наведених правових норм убачається, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону N 3723-XII після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону N 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Судом встановлено, що спірним періодом, який не врахував відповідача при обчислені стажу державної служби позивача, є періоди роботи з 02.07.1990 року по 12.04.1991 року на посаді державного податкового інспектора та з 04.06.1996 року по 31.12.1997 року на посаді головного державного податкового інспектора податкової служби.

Згідно (витягу) з Листа головного управління Державної служби України «Щодо зарахування до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, періодів роботи в органах державної податкової служби на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання» від 20.11.2007 року №8926/12-07, віднесення посад державних службовців здійснюється відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі-Закон №3723). Посади працівників органів державної податкової служби цією статтею не передбачені.

У разі виходу на пенсію посадових осіб органів державної податкової служби з посад державних службовців, стаж державної служби для призначення таким особам пенсії державного службовця обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283, яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. №229. Даним порядком врахування до спеціального стажу роботи на посадах керівників і спеціалістів державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції та її територіальних органів не передбачено.

Таким чином, посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, Законом України "Про державну службу" (3723) та Кабінетом Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців.

Враховуючи зазначене, періоди роботи у державній податковій службі на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання, до 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховуються. Тобто, якщо особа працювала у державній податковій службі на посаді, за якою присвоюється спеціальне звання, та виходить на пенсію не з посади державного службовця, вказаний період роботи до стажу державної служби їй не зараховується.

Водночас, у разі виходу посадових осіб органів державно; податкової служби на пенсію з посад державних службовців, стаждержавної служби для призначення таким особам пенсії державного службовця обчислюється відповідно до Порядку обчислення стаж;, державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 03.05.94 N 283 ( 283-94-п ), яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. №229.

Таким чином, період роботи у державній податковій службі посадових осіб на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання, зараховується до 10-річного і більше стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" ( 3723), у разі, якщо особа на час досягнення пенсійного віку працювала на посаді державного службовця.

Враховуючи вищевказане, станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 набула 9 років 05 місяців 03 дні стажу державної служби, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ, відповідно адміністративний позов є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.