Ухвала суду № 807740, 11.07.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                         Справа № 22-а-674/07

Категорія –  про визнання                                                 Головуючий 1 інстанції – Бунякіна Г.І.

нечинними повідомлення                                                  Доповідач – Мельнікова Л.В.

рішення  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2007 року колегія  суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:                                             головуючого судді -  Мельнікової Л.В.,

суддів:  - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі – Спесивцевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області  на постанову Господарського суду Полтавської області від 02 квітня 2007 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гінт» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області  про визнання нечинними  податкових повідомлень - рішень,  -

В с т а н о в и л а:     

        Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Гінт» звернулось до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області: (1) від 15.08.06 р. № 0001232301/1/2016, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 115.241 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 35.210 гр.; (2) від 18.09.06 р. № 0002182301/2/2266, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 0,0 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 9.913 гр.; (3) від 18.09.06 р. № 0001232301/2/2267, яким  визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 113.114 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 35.210 гр.; (4) від 07.11.2006 р. № 0002182301/1/2586, яким  визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 0,0 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 9.913 гр.

Постановою господарського суду Полтавської області від 02 квітня 2007 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Будучі незгодною з зазначеним судовим рішенням, своєю апеляційною скаргою Кременчуцька об’єднана державна податкової інспекція у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  просить скасувати постанову суду, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник  Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Гінт» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить її залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін. В засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Гінт» підтримав  доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області була проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Гінт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 31 грудня 2005 року, за наслідками якою складений акт перевірки за № 309/23-20/24560695 від 25 травня 2006 року.

З даного акту, крім іншого,  слід, що ТОВ «Гінт» на порушення п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за № 283/97-ВР від 22 травня 1997 року, з наступними змінами та доповненнями,  яким передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку,  занизило податок на прибуток на суму 115.241 грн., у тому числі, - за 2004 рік на суму 6.387 грн., - за 2005 рік на суму 108.854 грн.

Підставою для прийнятті такого рішення, як слід з акту перевірки, є встановлені обставини про те, що протягом 2004 - 2005 років постачальником паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Гінт» було ПП «Інтер-Будторг», господарські документи якого, документи бухгалтерського та податкового обліку судовим рішенням визнані недійсними.

На підставі п. 3.1.2 акту перевірки Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області було винесено податкове повідомлення рішення № 00012301/0/1622 від 13 червня 2006 року про визначення ТОВ «Гінт» податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 150.154 гр. (115.241 гр. – основний платіж, 35.210 гр. – штрафні фінансові санкції.

Після здійснення позивачем процедури апеляційного оскарження проведених нарахувань   відповідачем були ухвалені нові податкові повідомлення-рішення: від 15.08.06 р. № 0001232301/1/2016, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 115.241 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 35.210 гр.;   від 18.09.06 р. № 0002182301/2/2266, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 0,0 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 9.913 гр.; (3) від 18.09.06 р. № 0001232301/2/2267, яким  визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 113.114 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 35.210 гр.; (4) від 07.11.2006 р. № 0002182301/1/2586, яким  визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 0,0 гр. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 9.913 гр.

          За  наслідками розгляду повторної скарги на податкове повідомлення – рішення за № 0001232301/0/1622 від 13.06.2006 р. Державна податкова адміністрація у Полтавській області скасувала  це податкове повідомлення - рішення в частині визначення податкових зобов’язань за основним платежем на суму 2.127 грн. та збільшила суму податкового зобов’язання за штрафними санкціями на суму 9.913 грн.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року з наступними змінами,  визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,  (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з   пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість",  з дати першого списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товару.

            В силу п. 10.4. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

            Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», - платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д», пункту 10.1 цієї статті, відповідають, зокрема, за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його сплати до бюджету відповідно до закону.

            Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.  Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податку від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Сам факт визнання фінансово-господарських документів та інших документів підприємства недійсним не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених таким підприємством з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

У відповідності до ч. 2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

            Доводи, приведені в апеляційній скарзі Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області висновків суду не спростовують.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що підстав передбачених ст.ст. 201, 202 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області  на постанову Господарського суду Полтавської області від 02 квітня 2007 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гінт» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області  про визнання нечинними  податкових повідомлень – рішень залишити без задоволення, а постанову господарського суду  Полтавської області від   02 квітня  2007 року – без змін.

Ухвала  апеляційного адміністративного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена  в касаційному порядку  безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України  протягом одного місяця.        

Головуючий суддя  -                                                          Л.В. Мельнікова

            Судді                          -                                                           З.Г. Подобайло

          -                                                           А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений 16 липня 2007 року.