Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.10 Справа№ 30/233
за позовом: ПП „Престиж-Експрес”, м.Львів
до відповідача: ТзОВ „Соломонове будівництво”, м.Львів
про стягнення 22687,87 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача – Гук І.І.
від відповідача –Громяк О.І.
Суть спору:
Позов заявлено приватним підприємством „Престиж-Експрес”, м.Львів до товариста з обмеженою відповідальністю „Соломонове будівництво”, м.Львів про стягнення 22687,87 грн.
Ухвалою господарського суду від 09.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.01.2010р.
12.01.2010р., 02.02.2010р., розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
Представник позивача в судове засідання з”явився, подав уточнення позовних вимог від 08.02.2010р., в якому просить на підставі укладеного договору №10/06-30 від 10.06.2009р. стягнути з відповідача 22432,00 грн. основного боргу, 157,74 грн. інфляційних нарахувань, 98,13 грн. -3 % річних. Позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити відповідно до поданого уточнення.
Представник відповідача в судове засідання з"явився, подав відзив на позов №2-10/02 від 10.02.2010 р. та доповнення до відзиву №1-11/02 від 11.02.2010 р., яким проти позову заперечив. Зокрема зазначив, що між сторонами спору укладений попередній договір №10/06-30 від 10.06.2009 р., однак всупереч п.2.1 попереднього договору, сторони основний договір в місячний термін не уклали. Не заперечивши факт надання послуг товариству по перевезенню товару, згідно попереднього договору та виставлених заявок, зазначив, що жодних фактичних замовлень з надання послуг на перевезення вантажів згідно заявки від 01.07.2009 р. не заявляв, а відтак у відповідача відсутній обов”язок щодо оплати за надані послуги. Крім того, ствердив що представлений позивачем акт надання послуг №1024 від 31.07.2009 р., складений на підставі заявки від 01.07.2009 р., підписаний та скріплений печаткою зі сторони відповідача помилково. В позові просить відмовити.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Між сторонами спору укладено договір від 10.06.2009р. №10/06-30 про надання послуг спецавтотранспортом, згідно якого позивач (виконавець) приймає забов”язання з надання послуг відповідачу (замовник), а саме перевезення вантажів автомобільним транспортом в порядку та на умовах визначених договором, а останній в свою чергу зобов”язався сплачувати за надані йому послуги встановлену плату.
Відповідно до п. 2.1 договору, сторони домовились в місячний термін оформити договір, скріплений оригінальними підписами та печатками.
Згідно п.7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.08.2009р. Згідно п. 10.3 договору, припинення дії договору не звільняє сторони від здійснення взаєморозрахунків і інших зобов”язань за даним договором.
Порядок розрахунків визначено п.3.2 договору, а саме: оплата здійснюється протягом 3-ох банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт, на підставі наданих виконавцем товаро-транспортних накладних, акту виконаних робіт та рахунку.
Відповідно до п.2.2 договору, конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в заявці (транспортному завданні), що є невід”ємною частиною договору.
Відповідно до заявки на перевезення від 01.07.2009р. (в матеріалах справи) позивачем було виконано перевезення вантажу. Вартість перевезення встановлювалась сторонами по узгодженій сторонами ціні та становила 42040,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов”язання по наданню транспортних послуг позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується товаро-транспортними накладними та актом надання послуг № 1024 від 31.07.2009р. (в матеріалах справи), проте оплата відповідачем проведена частково, а відтак заборгованість відповідача становить 22432,00 грн. та підлягає стягненню.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а в разі відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
У відповідності до 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Позивач правомірно обрахував суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 157,74 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 98,13 грн., відповідно до поданого позивачем уточнення.
Щодо заперечень відповідача, слід зазначити наступне:
Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв.наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товаро-транспортна накладна-єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товаро-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку фактичної виконаної роботи.
Укладений між сторонами договір №10/06-30 від 10.06.2009р. має обов”язкову силу і є підставою виникнення цивільно-правового зобов”язання через права та обов”язки його учасників, визначені умовами договору.
Виконання позивачем перевезення, згідно заявки від 01.07.2009р., підтверджено товаро-транспортними накладними та актом надання послуг №1024 від 31.07.2009р.
Жодних претензій у встановленому законом порядку щодо здійснення перевезення відповідачем заявлено не було, у зв”язку з чим позивачем був виставлений рахунок на оплату №989 від 31.07.2009р., який частково сплачений відповідачем (банківські виписки в матеріалах справи) та складений акт надання послуг №1024 від 31.07.2009р., який відповідачем був підписаний без заперечень.
Посилання відповідача на помилкове підписання акту надання послуг №1024 від 31.07.2009р. судом до уваги не приймається, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснювались часткові проплати відповідно до заявки від 01.07.2009р., що свідчить про існування та фактичне визнання відповідачем договірних зобов”язань. Вимоги щодо повернення помилково перерахованих коштів відповідач не заявляв.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення відповідно до поданого уточнення позовних вимог.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.179,180,193 ГК України, ст.625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Соломонове будівництво”, м.Новояворівськ, вул. Шевченка,14/63 (код ЄДРПОУ 33213518) на користь приватного підприємства „Престиж-Експрес”, м.Львів, вул. І.Франка, 73/2 (код ЄДРПОУ 32893389) –22432,00 грн. основного боргу, 157,74 грн. інфляційних нарахувань, 98,13 грн.- 3% річних, 182,50 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 8077219, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 30/233. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: