Рішення № 8077008, 11.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10 Справа№ 11/231

За позовом: Приватного підприємства «Левко», м.Кам»янка-Бузька

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про стягнення 7606,31грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Малярчук-предст. згідно доручення б/н від 26.12.2009року

Від відповідача: не зявився

Суть позову: Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Левко»про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4161,00грн. боргу за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2009року порушено провадження у справі

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах господарського суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідач в судове засідання не з»явився, конверти адресовані відповідачу повертаються із позначкою «за закінченням терміну зберігання»

Відповідно до представленої позивачем Довідки ДПІ у Сихівському районі ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ. Юридичною адресою відповідача згідно представленого позивачем Витягу з ЄДРПОУ є адреса, зазначена в позовній заяві.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: На замовлення відповідача позивач виготовляв тиражі поліграфічної продукції газети «Будуємо інше».

Виготовлення тиражу продукції на суму 4161,00грн. підтверджено Актом № ОУ-0000111 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.09.2005року, підписаним сторонами.

На момент розгляду вартість робіт відповідачем не оплачена, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

В судове засідання позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач врахував 2378,01грн.-інфляційних та 327,28грн.-річних.

Також позивач просить суд віднести на відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката, що складає 740,00грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 7606,31грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Позивачем надано відповідачу послуги по виготовленню тиражу поліграфічної продукції газети «Будуємо інше»на суму 4161,00грн., що підтверджено Актом № ОУ-0000111 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.09.2005року, підписаним сторонами.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару.

Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Факт надання позивачем послуг підтверджується Актом № ОУ-0000111 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.09.2005року, підписаним сторонами копію якого долучено до матеріалів справи.

Ціна вартості послуг вказана у Акті здачі-приймання і становить 4161,00грн.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобовязання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обовязків повязано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав роботи по виготовленню тиражу поліграфічної продукції, а ФОП ОСОБА_1 зобовязався провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був.

Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.08.2009року позивач звернувся до відповідача із вимогою від 04.08.2009року про сплату боргу, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима.

Крім суми основної заборгованості, позивачем, правомірно нараховано 327,28грн. річних та 2378,01грн. інфляційних.

Відповідач (Емітент) не може бути звільненим від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно вимог пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 625 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Крім цього, позивач в позовних вимогах врахував і витрати на послуги адвоката.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Надання юридичних послуг підтверджується договором про надання адвокатських послуг № 08/10/02 від 20.10.2009року та платіжним дорученням № 1390 від 07.12.2009року на суму 740,00грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України, та згідно ст.49 ГПК - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідн.номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Левко», м.Кам»янка-Бузькавул.Перемоги, 40/44(код ЄДРПОУ 31475419) 4161,00грн. основного боргу, 327,28грн. річних, 2378,01грн. інфляційних, 740,00грн. витрат на послуги адвоката, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя