Рішення № 8076759, 04.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          04.02.10                                                                                           Справа №2/237

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представників позивача Костур Р.В., Костича О.І., представника відповідача-1 Денькович О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація колійні ремонтні технології”, с. Зубра Львівської області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Передзвін”, м. Львів та відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства “Тельманівський кар’єр”, смт. Тельманове Донецької області про стягнення 3058108 грн. 94 коп.

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація колійні ремонтні технології” с. Зубра Львівської області звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Передзвін”, м. Львів та відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства “Тельманівський кар’єр”, смт. Тельманове Донецької області про стягнення 2962470 грн. 14 коп.

          Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.12.2009р. призначив розгляд справи на 23.01.2010р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 12.01.2010р., 22.01.2010р., 04.02.2010р., в судовому засіданні оголошувалась перерва.

          В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір підряду. Позивач свої зобов’язання по цьому договору виконав в повному об’ємі, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт. Однак, відповідач-2 свої зобов’язання щодо оплати вартості робіт не виконав в повному обсязі, на дату звернення до суду заборгованість становить 2840000 грн. 00 коп. Крім цього, позивач просить суд стягнути пеню у зв’язку з порушенням строків оплати вартості робіт в сумі 84538 грн. 63 коп., три відсотки річних у сумі 12371 грн. 51 коп., втрати від інфляції у сумі 25560 грн. 00 коп. Також, між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній поручається за виконання відповідачем-2 зобов’язань за договором підряду на суму 50000 грн. 00 коп. Відтак, просить стягнути з відповідача-1 заборгованість у сумі 50000 грн. 00 коп., з відповідача-2 заборгованість у сумі 2962470 грн. 14 коп., судові витрати покласти на відповідачів.

          02.02.2010р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача-1 заборгованість в розмірі 50000 грн. 00 коп., з відповідача-2 основний борг в розмірі 2790000 грн. 00 коп., пеню у зв’язку з порушенням строків оплати вартості робіт в сумі 157911 грн. 78 коп., три відсотки річних у сумі 23122 грн. 29 коп., втрати від інфляції у сумі 37074 грн. 87 коп.

          В судових засіданнях представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що договір поруки є похідним від основного договору –договору підряду. З огляду на це, претензії та вимоги позивача слід звертати першочергово до відповідача-2. Натомість, претензія відповідачу-2 не надсилалася, а отже немає підстав звертатися з вимогою до поручителя –відповідача-1.

          В судових засіданнях представник відповідача-2 проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в задоволенні. В своїх запереченнях зазначив, що оскільки в акті приймання виконаних підрядних робіт відсутня дата його складення та підписання, останній не відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже не може братися судом до уваги. Крім цього, представник відповідача-2 просив вважати договір підряду неукладеним, оскільки, на думку відповідача-2, предмет договору не містить опису місця виконання робіт, тобто предмет договору підряду є невизначеним. Також зазначив, що договором підряду передбачено поетапне виконання робіт. Однак сторонами строки поетапного виконання робіт не були узгоджені, поетапна здача-приймання виконаних робіт не проводилась. Крім цього, у судовому засіданні представник відповідача-2 посилався на неподання позивачем доказів наявності необхідної дозвільної документації на проведення робіт за договором підряду, що, на думку представника відповідача-2, суперечить Статуту залізниць України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457.

          Представником відповідача-2 подано клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Донецької області. Подане клопотання мотивоване тим, що підставою позову є договір підряду, укладений з відповідачем-2, місцезнаходження якого –Донецька область.

          Відповідач-2 в судове засідання 04.02.2010р. явку представника не забезпечив, через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю повноважного представника в іншому судовому з долученням копії ухвали господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. Подано також клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Представник позивача проти клопотання відповідача-2 про відкладення заперечив, вказавши на те, що відповідач-2 мав змогу забезпечити явку іншого представника. Зазначив також, що в матеріалах справи є достатньо доказів, щоб розглядати справу без участі представника відповідача-2. Пояснив, що у відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У зв’язку з цим наполягає на вирішенні спору в межах двохмісячного строку, про що подав відповідне письмове клопотання.

          Враховуючи те, що представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, подав клопотання про вирішення спору в межах двомісячного строку, зважаючи на неодноразові відкладення розгляду справи, в тому числі за клопотанням відповідача-2, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи та у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

          Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

          04.02.2010р. відповідачем-2 подано заяву за вих. №92 про відвід судді Мазовіти А.Б. Ухвалою голови господарського суду Львівської області від 04.02.2010р. заяву про відвід судді Мазовіти А.Б. відхилено.

          За згодою представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення оформлено та підписано 08.02.2010р.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          25 вересня 2008р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір підряду №08/09-25.

          За цим договором замовник (відповідач-2) доручав, а підрядник (позивач) зобов’язувався на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботи по вкладанню верхньої будови колії –рейко-шпальної решітки 3 км на залізобетонних шпалах СБ-3 епюрою 1600 шпал, скріплених КПП-5, рейками Р-65 б/у, а замовник зобов’язувався передати проектну документацію в повному об’ємі з усіма вирішеними питаннями, передбаченими технічними вимогами до даного проекту, та надати підготовлену площадку-фронт робіт з вкладеним щебенем, товщиною 0,2 м по всьому фронту робіт, прийняти та оплатити ці роботи.

Згідно п. 4.1. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. сторони погодили вартість робіт в сумі 2634750 грн. 00 коп.

15 липня 2009р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р.

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 від 15.07.2008р. до договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. сторони погодилися визначити ціну договору у сумі 3940000 грн. 00 коп.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач виконав, а відповідач-2 прийняв обумовлені роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року на суму 3940000 грн. 00 коп., за типовою формою №КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2009р., за типовою формою №КБ-3. Роботи були виконані в повному об’ємі, зауважень до якості виконання у відповідача-2 не було.

Пунктом 4.4. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. передбачено, що оплата вартості робіт замовником (відповідачем-2) здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 50% вартості запланованих об’ємів робіт. Остаточний взаєморозрахунок між сторонами в повному обсязі проводиться протягом трьох днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Листом за вих. №18/12-03 від 18.12.2008р., надісланого факсовим зв’язком позивачу, відповідач-2 зобов’язувався погасити заборгованість в сумі 2334750 грн. 00 коп. за виконані роботи по договору №08/09-25 від 25.09.2008р. до завершення поточного року.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-2 свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт виконав частково, оплативши 1100000 грн. 00 коп. На дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача-2 перед позивачем становить 2840000 грн. 00 коп.

Крім цього, суд встановив, що 21.07.2009р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поруки.

У відповідності до умов договору поруки, поручитель (відповідач-1) зобов’язується солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов’язання щодо оплати виконаних робіт по договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. і додаткової угоди від 15.07.2009р. до договору підряду, укладених між позивачем та відповідачем-2.

Умовами договору поруки сторони погодили, що відповідач-1 відповідає перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов’язань по оплаті виконаних робіт за договором підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. у сумі, що дорівнює 50000 грн. 00 коп. (п. 3.1. договору поруки).

Згідно з п. 5.1 договору поруки від 21.07.2009р., у разі невиконання відповідачем-2 своїх зобов’язань по оплаті виконаних робіт за договором підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. та додаткової угоди від 15.07.2009р. до договору підряду, позивач має право протягом строку дії договору поруки, визначеного п. 7.1. договору звернутися з вимогою про виконання таких зобов’язань до відповідача-1.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки від 21.07.2009р., у разі порушення боржником зобов’язання по оплаті за основним договором поручитель зобов’язується виконати за боржника зобов’язання у 3-денний термін з дня отримання вимоги.

04.11.2009р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про оплату 50000 грн. 00 коп. у відповідності до умов договору поруки. Вказана вимога отримана уповноваженим представником відповідача-1, про що свідчить відмітка на вимозі, скріплена печаткою відповідача-1.

          Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобов’язання за договором поруки від 21.07.2009р. щодо оплати 50000 грн. 00 коп. станом на дату судового розгляду не виконав.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язання є зокрема договори, правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Частиною 2 визначено, що договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

Пунктом 4.4. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. встановлено, що остаточний взаєморозрахунок між сторонами в повному обсязі проводиться протягом трьох днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як вбачається з акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року на суму 3940000 грн. 00 коп., дата підписання на ньому відсутня.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов’язання відповідачем-2 щодо оплати згідно акту виконаних робіт визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу-2 вимогу про сплату боргу шляхом надсилання копії позовної заяви.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 8.5. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., за порушення строків оплати за виконані роботи замовник (відповідач-2) сплачує підряднику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог цієї статті, п. 8.5. договору підряду, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача-2 пеню, яка нарахована за період з 03.10.2009р. по 24.11.2009р. в сумі 84281 грн. 64 коп. та за період з 18.12.2009р. по 01.02.2010р. в сумі 73373 грн. 15 коп., втрати від інфляції за листопад 2009р. в сумі 25560 грн. 00 коп. та за 14 днів грудня 2009р. в сумі 10750 грн. 78 коп., 3% річних за період з 03.10.2009р. по 24.11.2009р. в сумі 12371 грн. 51 коп. та за період з 18.12.2009р. по 01.02.2010р. в сумі 10750 грн. 78 коп.

Оскільки суд дійшов висновку, що у зобов’язанні між позивачем та відповідачем-2 строк проведення остаточних розрахунків не визначений, то, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач-2 зобов’язаний був провести оплату вартості виконаних робіт протягом семи днів з дня отримання вимоги. Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, вимога (копія позовної заяви) була надіслана позивачем 04.12.2009р. У зв’язку з цим, право нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних у позивача виникає після спливу семи днів з дня пред’явлення такої вимоги (надсилання копії позовної заяви), тобто з 15.12.2009р. (з врахуванням часу на поштовий обіг).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних за період з 03.10.2009р. по 24.11.2009р. та інфляційних втрат за листопад 2009р. до задоволення не підлягають, оскільки такі нарахування здійснені до моменту виникнення у відповідача-2 обов’язку з оплати, тобто до моменту заявлення вимоги (надіслання копії позовної заяви).

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” зазначається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня . В той же час позивачем не взято до уваги вищевказані рекомендації –нараховано інфляційні втрати з 18.12.2009р. по 31.12.2009р., тобто нараховано за 14 днів грудня 2009р. з використанням показника індексу інфляції за грудень 2009р. Позивачем нового розрахунку інфляційних втрат за вказаний період з використанням показника індексу інфляції за січень 2010р. не подано, тому суд в задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з 18.12.2009р. по 31.12.2009р. відмовляє.

Судом перевірено правильність нарахування пені за період з 18.12.2009р. по 01.02.2010р. в сумі 73373 грн. 15 коп. та 3% річних за період з 18.12.2009р. по 01.02.2010р. в сумі 10750 грн. 78 коп. Після проведеного судом перерахунку сум пені та 3% річних за вищевказаний період, до задоволення підлягає пеня в розмірі 73372 грн. 76 коп. та 3% річних в розмірі 10737 грн. 32 коп.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача-2 на позов з огляду на наступне.

Представником відповідача-2 зазначається, що підстав для стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи немає, оскільки акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року не може слугувати доказом у даній справі. На думку представника відповідача-2, зазначений акт не містить обов’язкових реквізитів, передбачених ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Позивачем подано первинну документацію, що підтверджує факт прийняття виконаних підрядних робіт, а саме акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року на суму 3940000 грн. 00 коп., за типовою формою № КБ-2в, що затверджена Наказом Держкомстатистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року за типовою формою № КБ-3, що затверджена Наказом Держкомстатистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5.

Позивачем та відповідачем-2 без жодних зауважень та застережень підписано та завірено печатками акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року.

Тобто відповідачем-2 прийнято виконані позивачем підрядні роботи без жодних зауважень та застережень.

Оскільки чинним законодавством України не встановлено, що відсутність дати на первинній документації зумовлює її недійсність, твердження представника відповідача-2 про неналежність такого доказу є безпідставним та необґрунтованим. Таким чином, відсутність дати оформлення акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року не тягне за собою недійсність такого акту та впливає лише на визначення дати проведення остаточних розрахунків згідно п. 4.4. договору підряду.

Відповідно до п.п. 7.2.3. Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань. Згідно з п. 7.3. вказаного закону датою виникнення податкових зобов’язань з продажу робіт вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від замовника на банківській рахунок платника податку як оплата робіт, що підлягають виконанню,

- або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Таким чином, виходячи з того, що за умовами укладеного між сторонами договору відповідач-2 повинен сплатити вартість виконаних підрядних робіт після їх виконання, в силу положень Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна виписується в момент оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Згідно абз. 3 п.п. 7.2.3. Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Представником позивача 02.02.2010р. через канцелярію суду долучено як додаток до додаткових пояснень по справі копію податкової накладної №30/09/09 від 30.09.2009р., у якій покупцем зазначено ВАТ “Тельманівський кар’єр”, номенклатура поставки товарів (послуг) –збірка та вкладання рейко-шпальної решітки та стрілочних переводів при влаштуванні колійного розвитку, на загальну суму з ПДВ –2840000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ –473333 грн. 33 коп.

03.02.2010р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи довідки Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі за вих. №1050/10/152 від 02.02.2010р.

Як вбачається з даної довідки, згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, розбіжностей з ВАТ “Тельманівський кар’єр” за період вересень-листопад 2009р. не встановлено. Податкова накладна №30/09/09 від 30.09.2009р. видана ТзОВ “Корпорація КРТ” в сумі 2840000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ –473333 грн. 00 коп. включена в податковий кредит ВАТ “Тельманівський кар’єр” у вересні 2009р.

Таким чином, господарська операція з виконання підрядних робіт відображена в податковому обліку відповідача-2.

Згідно п. 1.1. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., за дорученням замовника, підрядник зобов’язаний на власний ризик виконати роботи по вкладанню верхньої будови колії –рейко-шпальної решітки 3 км на залізобетонних шпалах СБ-3 епюрою 1600 шпал, скріплених КПП-5, рейками Р-65 б/у, а замовник зобов’язувався передати проектну документацію в повному об’ємі з усіма вирішеними питаннями, передбаченими технічними вимогами до даного проекту, та надати підготовлену площадку-фронт робіт з вкладеним щебенем, товщиною 0,2 м по всьому фронту робіт, прийняти та оплатити ці роботи.

Як вбачається з акту виконаних підрядних робіт за вересень 2009р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009р., позивачем виконані роботи, зазначені в п. 1.1. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р.

Таким чином, підписавши договір підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. та скріпивши їх печатками, сторони узгодили умову про предмет, викладений в п. 1.1. даного договору.

Підписавши акт виконаних підрядних робіт за вересень 2009р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. та скріпивши їх печатками, сторони погодились, що роботи, визначені в п. 1.1. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., виконані та прийняті відповідачем-2. Зауважень, претензій до обсягу, повноти, якості виконаних робіт згідно договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. в момент підписання акту та довідки відповідач-2 не висловлював.

Не заслуговує на увагу також посилання представника відповідача-2 на відсутність поетапного виконання робіт та поетапної здачі робіт, оскільки, на думку представника відповідача-2, умовами договору передбачено поетапне виконання робіт та поетапна їх здача.

Відповідно до п. 3.1. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт протягом 3 днів з моменту підписання договору та фінансування. Строки виконання робіт –складаються з етапів, які узгоджені та визначаються сторонами додатково (п. 3.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, сторони додатково в письмовій формі не узгоджували конкретні строки виконання робіт та їх здачі. Договором підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. не передбачено строків та кількості етапів виконання робіт та їх здачі. Таким чином, виконання позивачем робіт в один етап та їх прийняття відповідачем-2 без зауважень згідно акту виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. не суперечить умовам договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., оскільки умовами останнього не виключається можливості виконання робіт та їх прийняття одним етапом. Слід також зазначити, що виконання робіт в один етап не може свідчити, що такі роботи виконані неналежним чином.

У відповідності до п. 21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2005р. №668, договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір підряду укладається за результатами переговорів сторін, рішення щодо застосування приблизної або твердої договірної ціни, порядку погодження кошторису та проведення розрахунків приймаються за домовленістю сторін.

Пункт 22 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві визначає, що якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок й коригування в процесі виконання робіт (будівництва об’єкта). Приблизна договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.

Як вбачається з договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., позивачем та відповідачем-2 було погоджено тверду ціну і визначено її у розмірі 2634750 грн. 00 коп., оскільки договором не передбачалося інше. Зміни в частині розміру договірної ціни були оформлені додатком до договору підряду від 15.07.2009р. у відповідності до п. 24 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, яким передбачено, що тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.

Представником позивача в судовому засіданні було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи Договірної ціни на будівництво Збірка та вкладання рейко-шпальної решітки та стрілочних переводів при влаштуванні колійного розвитку Клесівського кар’єру, що здійснюється у 2008-2009 році, яка узгоджена позивачем та відповідачем-2 шляхом підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками.

Таким чином, між позивачем та відповідачем-2 було належним чином погоджено кошторис, в якому зазначено найменування витрат та їх вартість. У зв’язку з цим посилання представника відповідача-2 на відсутність кошторису є безпідставними, оскільки позивачем подано Договірну ціну, яка передбачає всі витрати на виконання підрядних робіт.

Відповідно до п. 1.2. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., замовник зобов’язаний передати проектну документацію в повному об’ємі з усіма вирішеними питаннями, передбаченими технічними вимогами до даного проекту, та надати підготовлену площадку-фронт робіт з вкладеним щебенем, товщиною 0,2 м по всьому фронту робіт, прийняти та оплатити ці роботи.

Згідно п. 47 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, забезпечення робіт (будівництва об’єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником.

Представником відповідача-2 в судовому засіданні зазначалося, що позивачем до матеріалів справи не долучено проектної документації, а також доказів передачі такої документації від замовника підряднику та доказів передачі фронту робіт.

Як зазначалося вище, обов’язок з виготовлення та передачі проектної документації, фронту робіт покладався на замовника (відповідача-2). Представником позивача 02.02.2010р. через канцелярію суду долучено як додаток до додаткових пояснень по справі копію проектної документації.

Таким чином, наявність проектної документації у позивача свідчить про те, що така йому була передана. Крім цього, законодавством України не визначено обов’язковості оформлення актів приймання-передачі технічної документації.

Відповідно до п. 3.1. договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт протягом 3 днів з моменту підписання договору та фінансування. Згідно п. 4.4. договору, оплата робіт замовником здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 50% вартості запланованих робіт.

Відповідач-2 здійснив попередню оплату за виконання робіт згідно договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. в розмірі 1100000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Враховуючи настання умов, за яких підрядник мав приступити до виконання робіт, позивач розпочав виконання робіт за договором підряду. Також необхідно зазначити, що відсутність письмового доказу передачі фронту робіт не звільняє відповідача-2 від обов’язку провести повний розрахунок за виконані належним чином роботи.

Крім цього, представник відповідача-2 посилається на положення Закону України “Про архітектурну діяльність”, згідно з якими капітальна інженерна споруда є об’єктом архітектурної діяльності. Стаття 4 зазначеного Закону вказує на те, що для створення об’єкта архітектури передують ряд робіт, а саме: підготовка вихідних даних на проектування, здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, розроблення, погодження і затвердження проекту.

Представник відповідача-2 стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про наявність замовлення на розробку документації, відсутні погодження на земельну ділянку, відсутні дозволи на проведення робіт, відсутня технічна документація, що свідчила б про державні стандарти, а також про спеціальні норми, відповідно до такого роду робіт.

Відповідно до п. 1.2. договору підряду, обов’язок щодо надання проектної документації покладався на замовника (відповідача-2). Тобто, отримання всієї необхідної дозвільної документації, вихідних даних на проектування, погодження і затвердження проекту покладалося виключно на відповідача-2, у зв’язку з чим зазначені документи не можуть бути надані позивачем.

Судом також не беруться до уваги заперечення представника відповідача-1, оскільки згідно договору поруки останній зобов’язувався солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов’язання щодо оплати виконаних робіт по договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р. Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 3 ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач звернувся з позовом, зазначивши одним з відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю “Передзвін”, місцезнаходження якого - м. Львів. Як вбачалося з тексту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю “Передзвін” за договором поруки взяло на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за часткове виконання зобов’язань по договору підряду №08/09-25 від 25.09.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем-2. Таким чином, при винесенні ухвали про порушення провадження у справі, судом було дотримано вимоги ст. 15 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. З даних мотивів суд приходить до висновку про відсутність підстав для направлення справи за підсудністю в господарський суд Донецької області за клопотанням відповідача-2 та відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегіть встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає: з відповідача-1 - 50000 грн. 00 коп. основного боргу, з відповідача-2 - 2790000 грн. 00 коп., 73372 грн. 76 коп. пені, 10737 грн. 32 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 599, 610, 612, 625, 626, 837, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231 ГК України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Передзвін”, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 1 (ідентифікаційний код 25231752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація колійні ремонтні технології”, с Зубра, вул. Б.Хмельницького, 144, Пустомитівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 33133794) 50000 грн. 00 коп. основного боргу, 415 грн. 65 коп. державного мита, 3 грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Тельманівський кар’єр”, смт. Тельманове, вул. Леніна, 117, Донецька область (ідентифікаційний код 04628681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація колійні ремонтні технології”, с Зубра, вул. Б.Хмельницького, 144, Пустомитівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 33133794) 2790000 грн. 00 коп. основного боргу, 73372 грн. 76 коп. пені, 10737 грн. 32 коп. 3% річних, 23964 грн. 90 коп. державного мита, 221 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          Повернути надмірно сплачене державне мито в розмірі 956 грн. 38 коп., про що видати довідку.

6.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя