Рішення № 8076685, 02.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10                                                                                           Справа№ 32/1

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Львів.

До відповідача: Мостового ремонтно-будівельного державного підприємства, м.Львів.

Про стягнення 8 306,86 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Рісний М.Б. –представник (довіреність б/н від 27.06.2008р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірнім підприємством „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Львів до Мостового ремонтно-будівельного державного підприємства, м.Львів про стягнення 8 306,86 грн. за отриманий щебінь.

Ухвалою суду від 31.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 02.02.2010р. Рішення прийнято 02.02.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду 31.12.2009р. повністю не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5076716 від 14.01.2010р. –вручено 18.01.2010р.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він визнає позовні вимоги в сумі 8306,86 грн. повністю.

Станом на 02.02.2010р. клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Дочірнє підприємство „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, в особі його філії „Пустомитівська ДРБД-62” протягом грудня 2007 року та в період з травня по червень 2008р. здійснило поставку товару (щебню) Мостовому ремонтно-будівельному державному підприємству, згідно накладних: №757 від 13.12.2007р. на суму 1 989,30 грн.; №232 від 23.05.2008р. на суму 3 892,10 грн.; №860 від 02.06.2008р. на суму 3 812,63 грн.; всього на загальну суму 9 694,03 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 1 387,17 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 28.12.2009р. (дата подання позовної заяви) складає 8 306,86 грн.

09.11.2009р. Дочірнє підприємство „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” в особі філії „Пустомитівська ДРБД-62” звернулось до Мостового ремонтно-будівельного державного підприємства з вимогою про сплату заборгованість в сумі 8 306,86 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості поставленого товару, борг становить 8 306,86 грн.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт поставки позивачем щебню підтверджується накладними на загальну суму 9 694,03 грн., а саме: №757 від 13.12.2007р. на суму 1 989,30 грн.; №232 від 23.05.2008р. на суму 3 892,10 грн.; №860 від 02.06.2008р. на суму 3 812,63 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Представник відповідача отримав щебінь на підставі доручень серії ЯМЕ № 878825 від 12.12.2007р.; серії ЯМЕ № 878859 від 23.05.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив 1 387,17 грн. вартості поставленого товару.

Відтак, основний борг станом на 28.12.2009р. (дата подання позовної заяви) становить 8 306,86 грн.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було погоджено строки оплати, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 8 306,86 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він визнає позовні вимоги в сумі 8306,86 грн. повністю.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.78 ГПК України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 8 306,86 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю в сумі 8 306,86 грн. основного боргу за поставлений щебінь.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №2969 від 27.11.2009р. –102,00 грн. держмита і №2970 від 27.11.2009р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Мостового ремонтно-будівельного державного підприємства (79044, Франківський район, м.Львів, вул.Мельника, буд.8; банківські реквізити невідомі; код ЄДРПОУ 03446222) на користь Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (79053, м.Львів, Франківський район, вул.В.Великого, 54; р/р 2600302470439 у АКБ „Правекс-Банк” м.Львова; МФО 321983; ЄДРПОУ 31978981) 8 306,86 грн. основного боргу, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя