Рішення № 8076644, 02.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10                                                                                           Справа № 2/5

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Хрипти І.М., представника відповідача Веремчука В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оріон-Експорт”, м. Львів до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ від імені якого діє Львівська обласна дирекція ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів про спонукання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оріон-Експорт”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ від імені якого діє Базове відділення Львівської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів про спонукання до вчинення дій.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.01.2010р. призначив розгляд справи на 26.01.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.02.2010р.

Ухвалою суду від 26.01.2010р. замінено відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ від імені якого діє Базове відділення Львівської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів, на належного відповідача: Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ від імені якого діє Львівська обласна дирекція ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування, згідно якого відповідач зобов’язувався виконувати розпорядження позивача щодо перерахування грошових коштів з рахунку. Відповідно до умов вказаного договору, позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням в іноземній валюті та заявою на купівлю іноземної валюти з метою погашення кредиту по договору позики та погашення відсотків по згаданому договору за період з 01.01.2009р. по 23.11.2009р. Натомість, відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні згаданої розрахункової операції. Вважаючи дану відмову незаконною, позивач звернувся до суду про спонукання відповідача до вчинення дій. Просить визнати відмову відповідача у здійсненні валютної операції незаконною та зобов’язати останнього у будь-який час здійснювати операції з купівлі на МВРУ та переказу іноземної валюти згідно заяв та платіжних доручень позивача з метою дострокового погашення кредиту по договору позики та не чинити перешкод в такому погашенні.

25.01.2010р. через канцелярію суду позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якій уточнено позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача до вчинення дій, а саме: зобов’язати відповідача здійснити операцію з купівлі на МВРУ та переказу іноземної валюти (683357,56 доларів США) згідно заяви та платіжного доручення позивача з метою погашення кредиту по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року та погашення відсотків по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року. Позовну вимогу в частині визнання відмови незаконною залишено без змін.

02.02.2010р. через канцелярію суду позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якій уточнено позовні вимоги у зв’язку із заміною відповідача.

В судовому засіданні 02.02.2010р. представник відповідача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов’язати відповідача здійснити операцію з купівлі на МВРУ та переказу іноземної валюти (683 357,56 доларів США) згідно заяви та платіжного доручення позивача з метою погашення кредиту по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року та погашення відсотків по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року.

В судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в задоволенні. В своїх запереченнях зазначив, шо причиною відмови у виконанні банком платіжного доручення з дострокового погашення кредиту по договору позики та відсотків за користування кредитом було обмеження на здійснення такої операції, встановлене Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” від 23 червня 2009 року №1533-VІ, який набрав чинності 24 листопада 2009р. і відповідно до норм якого на термін до 1 січня 2011р. заборонено достроково виконувати резидентами фізичними та юридичними особами зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за договорами про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів. У вказаному законі зазначено, що вказана заборона розповсюджується також на договори, укладені до набрання чинності цим законом. Крім того, банк, обслуговуючи договір позики та здійснюючи функції агента валютного контролю, здійснює контроль за валютними операціями, що проводяться сторонами договору позики з урахуванням обмежень, встановлених актами валютного законодавства України, зокрема обмежень, що встановлені Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи”. Відтак, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, а відмова у виконанні банком платіжного доручення з дострокового погашення кредиту по Договору позики та відсотків за користування кредитом здійснена правомірно.

В судовому засіданні 26.01.2010р. представником відповідача було подано клопотання про залучення Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Львівській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 26.01.2010р. суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки представником відповідача не обґрунтовано, яким саме чином рішення у справі №2/5 може вплинути на права або обов’язки Управління НБУ щодо однієї з сторін.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

22.03.2006р. між позивачем та Базовим відділенням Львівської обласної дирекції АППБ “Аваль” (правонаступником якого є відповідач) було укладено договір №03/74351 на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Відповідно до умов цього договору банк (відповідач) відкриває клієнту (позивачу) поточний рахунок (рахунки) в національній та іноземних валютах, відповідно до статей 1066-1076 Цивільного кодексу України, Інструкції НБУ “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах” та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, в тому числі здійснює функції розрахункової палати згідно Положення про розрахункові палати для пред’явлення векселів до платежу, надає довідки та здійснює інші послуги.

24.11.2009р. позивач звернувся до Базового відділення Львівської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” з платіжним дорученням №15 в іноземній валюті від 24.11.2009р. та відповідною заявою на купівлю іноземної валюти №22 від 24.11.2009р. з метою погашення кредиту по договору позики №TD-1006/Е від 10.06.2008р. та погашення відсотків по згаданому договору за період з 01.01.2009р. по 23.11.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідачем вказані операції не були проведені.

За вих. №26/11/01 від 26.11.2009р. позивач звернувся з листом до відповідача, в якому просив надати пояснення причини відмови у здійсненні вищенаведених операцій.

Листом від 27.11.2009р. за вих. №10-11/22-823 відповідач повідомив позивача, що у зв’язку з набранням чинності 24.11.2009р. Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи”, яким встановлено тимчасове (до 01.01.2011р.) обмеження на дострокове виконання кредитних договорів з нерезидентами, в т.ч. і на внесення резидентами будь-яких змін, які би передбачали скорочення строків виконання зобов’язань за такими договорами, операція з дострокового повернення позики є тимчасово забороненою і не підлягає виконанню. На дотримання вимог законодавства, відповідачем повернуто без виконання надані позивачем платіжне доручення в іноземній валюті від 24.11.2009р. та заяву на купівлю іноземної валюти №22 від 24.11.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахункова операція була ініційована позивачем з метою виконання договору позики №TD-1006/Е від 10.06.2008р., який укладено між позивачем та EASK INVEST LIMITED (Cyprus).

Згідно п. 4.5. договору позики №TD-1006/Е від 10.06.2008р. (в редакції, викладеній додатком №1 від 01.12.2008р.), позичальник сплачує відсотки за користування позикою один раз на рік, не пізніше 1 лютого року, наступного за роком, за який сплачуються відсотки (окрім останнього неповного року). За перший та останній рік користування позикою відсотки сплачуються пропорційно кількості календарних днів користування позикою. За останній неповний рік відсотки сплачуються не пізніше 29 грудня 2015 року. Позичальник має право повного або часткового дострокового повернення суми нарахованих відсотків за фактичний період користування позиковими коштами у будь-який час протягом дії зазначеного договору.

Відповідно до п. 4.6. договору позики №TD-1006/Е від 10.06.2008р., позичальник має право дострокового повернення всієї позики або її частини позикодавцю, шляхом перерахування відповідної грошової суми на його рахунок.

Пунктом 4.3. договору позики №TD-1006/Е від 10.06.2008р. визначено, що за користування позикою позичальник зобов’язується сплатити позикодавцю проценти у розмірі 6,0% річних. Вказані проценти повинні нараховуватися на залишок заборгованості, починаючи з дати поступлення на рахунок позичальника першої частки й до повного погашення позики. Тому, дострокове повернення позики або її частини є непорушним правом позивача. Внаслідок позбавлення ТзОВ “Торговий дім “Оріон-Експорт” права дострокового повернення всієї позики або її частини EASK INVEST LIMITED (Cyprus), ТзОВ “Торговий дім “Оріон-Експорт” заподіяно збитків в частині збільшення розміру процентів за користування позикою.

Відповідно до Реєстраційного свідоцтва №708 від 23.06.2008р., виданого Управлінням Національного банку України у Львівській області, уповноваженим банком по виконанню розрахункового обслуговування договору позики №TD-1006/Е від 10.06.2008р. являється ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Базового відділення ЛОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”. Обслуговування договору позики №TD-1006/Е від 10.06.2008р. здійснюється банком відповідно до договору №03/74351 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 22.03.2006р.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства серед інших, є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов’язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Абзацом 3 п. 2 цієї статті встановлено, що актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Таким чином, новела пункту 2 статті 4 ЦК України визначає верховенство ЦК України щодо всіх інших законів у частині норм цивільного права, що включаються в них.

Виходячи зі змісту статті 8 Конституції України, пунктів 1, 2 статті 4 ЦК України, Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи”, будучи актом цивільного законодавства, прийнятий відповідно до Конституції України та ЦК України.

Зважаючи, що відповідно до п. 2 статті 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є саме ЦК України, невиконання його приписів на основі інших актів цивільного законодавства є незаконним.

Як вказувалось вище, право на дострокове виконання зобов’язання (стаття 531 ЦК України) не може бути обмежене у інший спосіб ніж внесення змін до ЦК України.

Позивачем було надано в судовому засіданні документи, з яких вбачається, що платіжне доручення в іноземній валюті від 24.11.2009р. та заява на купівлю іноземної валюти №22 від 24.11.2009р. подавались в Львівську обласну дирекцію Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в межах виконання договору №03/74351 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 22.03.2006р.

Відповідно до пункту 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно пункту 1 ст. 1068 ЦК України, банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. П. 3 ст. 1068 ЦК України, визначає, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до пункту 8.1 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно пункту 8.4 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Таким чином, відмова Базового відділення Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” здійснити операцію з купівлі на МВРУ та переказу іноземної валюти згідно заяви та платіжного доручення ТзОВ “Торговий дім “Оріон-Експорт” з метою погашення кредиту по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року та погашення відсотків по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року вчинена з порушенням норм ст. 526 ЦК України, п. 1 ст. 1066 ЦК України, п. 1, 3 ст. 1068 ЦК України, ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, однак підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 531, 509, 626, 1066, 1068 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Зобов’язати Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 (ідентифікаційний код 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів, вул. Матейка, буд. 8 (ідентифікаційний код 20846070) здійснити операцію з купівлі на МВРУ та переказу іноземної валюти (683357,56 доларів США) згідно заяви та платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оріон-Експорт”, м. Львів, вул. Сихівська, 16 (ідентифікаційний код 34260291) з метою погашення кредиту по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року та погашення відсотків по договору позики №TD-1006/Е від 10 червня 2008 року.

3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 (ідентифікаційний код 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів, вул. Матейка, буд. 8 (ідентифікаційний код 20846070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оріон-Експорт”, м. Львів, вул. Сихівська, 16 (ідентифікаційний код 34260291) 85 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя