Рішення № 8076390, 09.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р. Справа № 5/10-15/21 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В. при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", вул.Желюка, 22, м.Тульчин, Вінницької області, 23600,

до відповідача приватного підприємства "Аріон-ІФ", вул.Гетьмана Мазепи, 167, корпус 5, кв.39, м.Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів в сумі 39541 грн. 94 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Коротій О.П. - представник, довіреність б/н дійсна до 08.01.2011 року,

від відповідача Баган Р.І. - представник, довіреність № 29/01 від 29.01.2010 року,

від відповідача Білуник Л.М. - представник, довіреність № 29/01 від 29.01.2010 року,

встановив:

                    товариство з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" звернулося в суд з позовною заявою до приватного підприємства "Аріон-ІФ" про стягнення коштів в сумі 39541 грн. 94 коп.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2010 року.

                    Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2010 року справу передано на розгляд судді Деделюку Б.В.

                    В судовому засіданні 09.02.2010 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 36635 грн. 14 коп.

                    З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

                    Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 170 від 10.04.2009 року, в частині оплати за поставлену продукцію, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 36635 грн. 14 коп., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

                    Представники відповідача, в судовому засіданні 09.02.2010 року, проти позову заперечують з підстав викладених у відзиву на позовну заяву, посилаються на те, що позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору, оскільки в повідомленнях про вручення поштових відправлень не зазначено, що саме претензія була у поштовому відправленні, також товарно-транспортну накладну № ТМ-0021683 від 11.06.2009 року вважають неналежним доказом по справі, так як вона не підписана директором підприємства, тому просять відмовити в задоволенні позову повністю.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    10.04.2009 року між ТзОВ "Тульчинм'ясо" та ПП "Аріон-ІФ" укладено договір купівлі-продажу № 170 (далі Договір), предметом якого є м"ясопродукція в асортименті.

                    На виконання умов Договору, згідно товарно-транспортних накладних № ТМ-0020451 від 25.05.2009 року на суму 7623 грн. 31 коп., № ТМ-0020757 від 28.05.2009 року на суму 8400 грн. 83 коп., № ТМ-0020965 від 01.06.2009 року на суму 6671 грн. 59 коп., № ТМ-0021473 від 08.06.2009 року на суму 5493 грн. 07 коп., № ТМ-0021683 від 11.06.2009 року на суму 4267 грн. 01 коп., № ТМ-00222450 від 22.06.2009 року на суму 7366 грн. 24 коп., які долучено до матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу м"ясопродукцію на загальну суму 39541 грн. 94 коп.

                    Згідно п. 5.5 Договору покупець проводить оплату за одержаний товар протягом 14 календарних днів з моменту одержання товару.

                    03.08.2009 року позивачем направлено відповідачу претензію № 538/б з проханням оплатити заборгованість в сумі 39541 грн. 94 коп. Зазначену претензію відповідач отримав 17.08.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 10224, претензію відповідачем залишено без розгляду та відповіді.

                    Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Судом не береться до уваги посилання відповідача щодо невідповідності підпису на товарно-транспортній накладній № ТМ-0021683 від 11.06.2009 року на суму 4267 грн. 01 коп., оскільки отримання продукції, згідно даної товарно-транспортної накладної підтверджується печаткою приватного підприємства "Аріон-ІФ".

          За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно договору купівлі-продажу № 170 від 10.04.2009 року в сумі 36635 грн. 14 коп., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 36635 грн. 14 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 395 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Аріон-ІФ", вул.Гетьмана Мазепи, 167, корпус 5, кв. 39, м.Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 36321497), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", вул.Желюка, 22, м.Тульчин, Вінницької області, 23600, (ідентифікаційний код 33125301), 36635 грн. 14 коп. (тридцять шість тисяч шістсот тридцять п"ять грн. 14 коп.) заборгованості згідно умов договору купівлі-продажу № 170 від 10.04.2009 року, 395 грн. 50 коп. (триста дев"яносто п"ять грн. 50 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 12.02.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 12.02.10