Рішення № 8076301, 05.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.10 Справа № 24/21/10

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя. бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст”, (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, 6)

Про стягнення 13 480,93 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600375 від 01.12.2006 р.

Суддя Азізбекян Т.А.

За участю представників:

Від позивача –Іванчик О.М. –довіреність № 32 від 04.01.2010 р.

Корнієнко О.В. –довіреність № 33 від 04.01.2010 р.

Від відповідача –Гнедкова Л.М. –довіреність № 4 від 11.01.2010 р.

          24.12.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст”, м. Запоріжжя (ТОВ “Запоріжміст”) про стягнення 13 480,93 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600375 від 01.12.2006 р.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2009 р. порушено провадження у справі № 24/21/10, судове засідання призначено на 05.02.2010 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

          В судовому засіданні 05.02.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.12.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600375, за умовами якого позивач зобов’язався відпускати теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Відповідно до положень Договору теплова енергія відповідачу постачалася протягом жовтня 2008року –листопада 2009 року. Загалом за спірний період позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 14 980,93 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2008 року та жовтень і листопад 2009 року відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписані не були. Інші акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем підписані, але враховуючи положення Договору, всі акти за спірний період вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії станом на час звернення до суду з даним позовом відповідачем була оплачена частково в сумі 1 500,00 грн. Отже, заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію за Договором № 600375 від 01.12.2006 р. становить 13 480,93 грн. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 600375 від 01.12.2006 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “Запоріжміст” 13 480,93 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію.

          Відповідач надав суду Відзив на позовну заяву № 9 від 12.01.2010 р., яким факт неналежного виконання зобов’язань за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600375 від 01.12.2006 р. в частині своєчасної та повної оплати послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді визнав та підтвердив, що станом на час проведення судового засідання заборгованість ТОВ “Запоріжміст” перед Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району за надані послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді становить 13 480,93 грн.

          Крім того, в судовому засіданні 05.02.2010 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 24/21/10 до травня 2010 року. Необхідність надання розстрочки виконання судового рішення відповідач мотивує важким фінансовим становищем підприємства, що обумовлено наступним. ТОВ “Запоріжміст” є спеціалізованим підприємством, основним видом діяльності якого є ремонт та будівництво мостів у місті. Виконання таких робіт у переважній більшості випадків фінансується за рахунок бюджетних асигнувань. ТОВ “Запоріжміст” протягом 2008 –2009 років виконувало роботи по будівництву автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі (відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 794-р від 28.10.2004 р.). На теперішній час загальна заборгованість перед ТОВ “Запоріжміст” по бюджетним асигнуванням становить 987 611,89 грн. У зв’язку із припиненням з липня 2008 року надходжень бюджетних коштів у товариства, в свою чергу, виникла заборгованість перед іншими підрядника, постачальниками матеріалів та іншими контрагентами. Таким чином, відповідач вважає, що одночасне і негайне виконання судового рішення у справі № 24/21/10 є неможливим, тому просить суд відстрочити його виконання до травня 2010 року.

          Представники позивача проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення заперечили, вважають можливим узгодити це питання на стадії виконавчого провадження.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (позивачем) та ТОВ “Запоріжміст” (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600375 з відповідними додатками до нього (далі за текстом –Договір) з наступними змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою від 01.08.2008 р.

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов’язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається відповідачу в гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду; підігрів води –за наявної можливості; кондиціювання –по замовленню споживача; інші технологічні потреби –по замовленню споживача.

Згідно з положеннями розділу 6 Договору “Розрахунки за теплову енергію” розрахунки за Договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунку та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. підставою для розрахунків є календарний місяць. Підставою для розрахунків відповідача є рахунок та акт приймання-передачі. Відповідач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату. (Пункти 6.1 –6.4 Договору).

Відповідно до пунктів 6.7, 6.7.1 та 6.7.2 Договору відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у терміни, встановлені п. 6.7.1 Договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у його підписанні відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

У відповідності до додатку № 5 до Договору “Тарифи на теплову енергію” в редакції Додаткової угоди від 01.08.2008 р. розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію позивачем проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 від 28.07.2008 р., а саме плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року (Гкал/годину) становить 10 225,032 грн. з ПДВ; плата за спожиту теплову енергію (Гкал) становить 300,192 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 14 980,93 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2008 року та жовтень і листопад 2009 року відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписані не були. Будь-яких заперечень до не підписаних актів приймання-передачі теплової енергії відповідач позивачу не направляв. Інші акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем підписані, але враховуючи положення Договору, всі акти за спірний період вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

У зв’язку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 –6.4 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг за спірний період на загальну суму 14 980,93 грн.

Зазначені рахунки були направлені за належною юридичною адресою відповідача, у підтвердження чого позивачем надані суду реєстри на відправлення кореспонденції за спірний період, скріпленні відбитками календарного штемпелю відділення зв’язку за відповідну дату.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді відповідачем за спірний період була оплачена частково в сумі 1 500,00 грн. в серпні 2009 року. Решту суми боргу відповідач не погасив.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600375 від 01.12.2006 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію склала 13 480,93 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.12.2006 р. і діє до 01.08.2007 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про розірвання Договору. (пункт 10.4 Договору).

Отже, враховуючі зазначені положення Договору, його дія була пролонгована по 01.01.2010 р.

З урахуванням зазначеного, зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги по постачанню теплової енергії не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за Договором № 600375 від 01.12.2006 р. становить 13 480,93 грн.          

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену йому теплову енергію в повному обсязі не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Концерном “МТМ” в особі філії Концерну “МТМ” Жовтневого району у розмірі 13 480,93 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 13 480,93 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію в гарячій воді за Договором № 600375 від 01.12.2006 р. визнав у повному обсязі, про що заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

          На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв’язку з чим прийняти рішення про стягнення з ТОВ “Запоріжміст” на користь Концерну “МТМ” в особі філії Концерну “МТМ” Жовтневого району 13 480,93 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію в гарячій воді за Договором № 600375 від 01.12.2006 р.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання судового рішення по даній справі до травня 2010 року включно, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та відстрочити виконання судового рішення у даній справі до травня 2010 року включно, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи клопотання про відстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ускладнене важким фінансовим станом підприємства, яке обумовлено наявністю значної заборгованості перед ТОВ “Запоріжміст” по бюджетним асигнуванням за виконанні роботи по будівництву автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан ТОВ “Запоріжміст” та матеріальні інтереси сторін, приймаючи до уваги те, що відповідач є спеціалізованим підприємством, основним видом діяльності якого є виконання робіт з ремонту та будівництва мостів у місті, виконання яких здебільшого фінансується за рахунок бюджетних асигнувань, а також враховуючи, те, що ТОВ “Запоріжміст” протягом 2008 –2009 років виконувало роботи по будівництву автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжі та зупинення роботи підприємства може призвести до незворотних наслідків у цій сфері, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається –винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 24/21/10 та вважає за доцільне клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.2010 р. у справі № 24/21/10 задовольнити, відстрочити виконання рішення про стягнення з ТОВ “Запоріжміст” на користь Концерну “МТМ” в особі філії Концерну “МТМ” Жовтневого району 13 480,93 грн. вартості поставленої теплової енергії до 01.05.2010 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 275 ГК України, ст., ст. 525, 526, 599, 655, 692, 714 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст”, (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, 6, код ЄДРПОУ 19275455) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 13 480 грн. 93 коп. вартості поставленої теплової енергії, 134 грн. 80 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.2010 р. у справі № 24/21/10 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст”, м. Запоріжжя на користь Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя 13 480 грн. 93 коп. вартості поставленої теплової енергії, 134 грн. 80 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 01.05.2010 р.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “09” лютого 2010 р.