Рішення № 8076291, 08.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.10 Справа № 22/224/08-17/225/09

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “СТАТ-Пілігрім”, 69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 26б/26

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “РІФ”, 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 66, кв. 111

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління державної автомобільної інспекції України в Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-А

про визнання частково недійсним договору та стягнення 178 625,00 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Семененко А.М., директор на підставі паспорту

від відповідача: Ярошенко Р.С., довіреність від 25.09.09 б/н

від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядаються позовні вимоги про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 20.03.08 № 10/08 укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “СТАТ-Пілігрім” (надалі ТОВ “СТАТ-Пілігрім”) та товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “РІФ” (далі ТОВ “Українсько - німецьке СП “РІФ”) та стягнення з відповідача 178 625,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.09 по справі № 22/224/08 скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.09 та рішення господарського суду Запорізької області від 13.11.08 у справі № 22/224/08. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду Запорізької області від 01.07.09 № 672 матеріали справи № 22/224/08 передано на новий розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.07.09 судом прийнято справу № 22/224/08 до провадження, справі присвоєно № 22/224/08-17/225/09. Судове засідання призначено на 27.07.09. До участі у справі судом залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - управління державної автомобільної інспекції України в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-А). У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 27.07.09 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та третьої особи судом відкладено, судове засідання призначено на 06.08.09.

Ухвалою від 06.08.09 за клопотанням представників сторін та третьої особи, строк вирішення спору на підставі п. 4 ст. 69 ГПК України судом продовжено, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 29.09.09.

Ухвалою від 07.08.09 заяву позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача судом залишено без задоволення.

Ухвалою від 29.09.09 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи судом відкладено, судове засідання призначено на 15.10.09.

В судовому засіданні 15.10.09 судом оголошено перерву до 30.10.09, про що сторони та третя особа повідомлені належним чином.

Ухвалою від 23.10.09, у зв’язку з відрядженням судді Корсуна В.Л., розгляд справи відкладено на 09.11.09.

Ухвалою від 09.11.09 розгляд справи відкладено на 14.12.09.

Ухвалою від 14.12.09, на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 30 ГПК України, судом визнано обов’язковою явку в судове засідання 19.01.10 представника Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області підполковника міліції Петракова О.В., розгляд справи відкладено на 19.01.10.

Дослідивши матеріали справи господарським судом закінчено розгляд справи по суті спору. У зв’язку з необхідністю підготовки та оголошення рішення у повному обсязі ухвалою від 19.01.10 розгляд справи відкладено на 08.02.10 .

За клопотанням представників сторін, третьої особи розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 08.02.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення в повному обсязі.

Після завершення розгляду справи по суті спору в судовому засіданні 19.01.10 до суду надійшла заява позивача за вих. від 19.01.10 № 13-юр про залучення до участі в справі в якості 3 особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ЗАТ “Мета банк”.

Оскільки вказана заява надійшла до суду після закінчення розгляду справи по суті спору, про що судом в судовому засіданні 19.01.10 було повідомлено присутніх представників сторін, вказана заява судом не розглядалась.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 229, 526, 536, 598, 610, 611, 623, 674 Цивільного кодексу України та зазначав наступне. 20.03.08 між ТОВ “СТАТ-Пілігрім” та ТОВ “Українсько-німецьке СП “РІФ” укладено договір купівлі-продажу № 10/08 відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв та сплатив на умовах договору транспортний засіб (два сідлових тягачі), що були у користуванні, загальною вартістю 357 250,00 грн. (вартість кожного тягача становить 178 625,00 грн.). Позивач зареєстрував автомобілі в Запорізькому відділені реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області та отримав свідоцтва. Однак, відносно одного автомобіля було отримано повідомлення про те, що автомобіль IVECO EUROSTAR LD440E, красного кольору, держ. № АР 0669ВЕ, 2002 року випуску, знаходиться у розшуку. У зв’язку з цим, 08.04.08 даний автомобіль було знято з обліку. 09.04.08 на адресу відповідача було направлено претензію № 25 про повернення вартості даного автомобіля та виплату збитків. 12.05.08 листом за № 12/05-5 відповідач зобов’язався до 10.07.08 надати іншій автомобіль, але до теперішнього часу а ні повернення автомобіля, а ні повернення коштів відповідач не здійснив. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати частково недійсним договір від 20.03.08 № 10/08 та стягнути з відповідача 178 625,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що один із вибраних позивачем сідлових тягачів IVECO EUROSTAR LD 440E, ідентифікаційний номер WJMM1VRL004210020, 2002 р. випуску був придбаний відповідачем за контрактом у фірми Sel Kraftfahrzeuge, яка в свою чергу придбала його у продавця фірми Top Truck Contact GmbH м. Петерсберг (Німеччина). Зазначений сідельний тягач, до продажу позивачу, пройшов два кордони, при його придбані знімався з обліку у Німеччині та пройшов належне митне оформлення на Запорізькій митниці, про що свідчать вантажно-митні декларації. Будь - яких питань з приводу його розшуку Інтерполом СНД при транспортуванні, зняття з обліку та при митному оформленні транспортного засобу не виникало. Після митного оформлення транспортного засобу 20.03.08 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 10/08 двох сідельних тягачів, а саме IVECO EUROSTAR LD 440E за ціною 178 625, 00 грн. кожен. Відповідно до актів прийому-передачі, зазначені сідельні тягачі були передані позивачу, які в подальшому були ним зареєстровані в органах ДАІ. Відповідач вказує, що на його адресу надійшов лист з приводу розшуку Інтерполом спірного транспортного засобу, відповідно до якого Управління поліції м. Остгессен (Німеччина) повідомило, що зазначений транспортний засіб згідно листа італійської поліції дійсно був оголошений у розшук в 2005 р. Однак, оголошення в розшук автомобіля було анульовано після того, як автомобіль був знайдений. Фірма Top Truck Contact Gmbh, м. Петерсберг придбала цей автомобіль на законних підставах. На думку відповідача, з боку відповідача не вбачається будь-якої вини або недбальства, помилки щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Також відповідач в підтвердження своїх доводів посилається на лист сектору Укрбюро Інтерполу Головного управління МВС України в Запорізькій області, згідно з яким за базою даних Генерального Секретаріату Інтерполу автомобіль ІVЕСО LD 440Е ідентифікаційний номер WJMM1VRL004210020, номер двигуна 846041N6140530104, 2002 року випуску, колір червоний, державний номер АР06-69 ВЕ станом на 05.12.08 у розшуку не перебуває. Вказаним листом запропоновано видати власнику автомобіля постійне свідоцтво про реєстрацію встановленого зразку без позначки “Розшукується, Інтерпол”. Отже, при укладенні договору купівлі-продажу були дотримані всі вимоги діючого законодавства України, у зв’язку з чим відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи пояснив, що під час проведення перевірки було встановлено, що за наявними автоматизованими інформаційними системами, спірний автомобіль знаходиться в розшуку як викрадений 11.01.05 на території СНД (ініціатор розшуку - Інтерпол), у зв’язку з чим державна реєстрація транспортного засобу була анульована. Матеріали перевірки були направлені до Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, за результатами якої прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи. Також, 13.01.09 Запорізьким ВРЕР №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області була надана відповідь на лист позивача з пропозицією прибути до ВРЕР № 2 для здійснення дій з реєстрації спірного автомобіля та з посиланням на дані Генерального Сектору Інтерполу, згідно яких даний транспортний засіб в розшуку по лінії Інтерполу не перебуває. Разом з тим, Сектор Укрбюро Інтерполу до УДАІ ГУМВС України листів, запитів та інших документів про необхідність зняття цього автомобіля з розшуку не надходило. Самостійно виконання дій зі зняття з розшуку транспортного засобу, що в нього знаходяться підрозділами ДАІ не можливо, оскільки інструкцією про порядок постановки та зняття з обліку транспортних засобів, які розшукуються, затвердженого наказом МВС України від 17.11.03 № 1395 встановлено, що зняття з розшуку відбувається виключно за інформацією ініціатору розшуку переданою каналами електронної пошти або телетайпограмою. Таких дій ініціатором розшуку не виконано.

Представник Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції Ніколаєв Г.В., викликаний до суду для надання відповідних пояснень щодо предмету спору, пояснив, що спірний автомобіль на момент первинної перевірки (05.12.08) та станом на 18.01.10 за базою даних Генерального Секретаріату Інтерполу, правоохоронними органами зарубіжних країн, як автомобіль, що викрадений, не розшукується та у розшуку каналами Інтерполу не перебуває. Сектор Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області не має технічної можливості надати інформацію щодо знаходження транспортного засобу у розшуку в період часу з 19.03.08 по 21.03.08 оскільки база даних Генерального секретаріату Інтерполу працює в режимі реального часу. Крім того, згідно з базою даних ДАІ МВС України, зазначений автомобіль знятий з розшуку 16.12.09.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, представника Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “РІФ” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “СТАТ-Пілігрім” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 10/08 за умовами якого (п. 1.1) Продавець передає у власність, а Покупець приймає й оплачує на умовах даного договору транспортний засіб (два сідлових тягачі), що був у користуванні.

Згідно з п. 2.3. договору купівлі-продажу № 10/08 від 20.03.08, відповідач гарантує, що він є власником майна. Майно, яке продається, в забороні і під заставою, у т.ч. в податковій заставі, не перебуває. Право власності на нього не заперечується і не оспорюється. Інших обмежень стосовно цього майна не має.

Загальна вартість товару становить 357 250,00грн. (п. 3.1. договору).

Пунктами 4.1.1, 4.1.2 договору купівлі - продажу від 20.03.08 № 10/08 передбачено, що Покупець протягом одного банківського дня з моменту укладання сторонами договору здійснює передплату у розмірі п’яти відсотків від загальної вартості товару. Покупець протягом десяти банківських днів з моменту зарахування суми передплати на розрахунковий рахунок Продавця здійснює оплату залишку вартості товару.

Відповідно до п. 5.2 договору, перехід права власності на товар відбувається в момент його передачі.

Розділом 6 цього договору визначено, що Продавець передає товар Покупцю протягом 10 банківських днів з моменту оплати (п.6.1). Передача товару здійснюється сторонами за двостороннім письмовим актом (п. 6.3).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору 20.03.08 відповідачем передано, а позивачем прийнято транспортний засіб, сідловий тягач IVECO EUROSTAR LD 440E, ідентифікаційний номер WJMM1VRL004210020, 2002 року випуску, який знаходиться у справному стані, номерні агрегати звірені. Даний факт підтверджується акт прийому-передачі транспортного засобу від 20.03.08.

На підставі рахунку - фактуру від 21.03.08 № СФ-013 позивачем сплачено вартість товару в розмірі 357 250,00грн., про що свідчить платіжне доручення від 24.03.08 № 66.

Отже, сторонами у повному обсязі виконано умови договору.

Встановлено, що 21.03.08 вказаний транспортний засіб було зареєстровано позивачем в Запорізькому відділенні реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АРС 067633.

Листом від 11.04.08 № 117-673 Запорізького відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області повідомлено ТОВ “СТАТ-Пілігрім”, що 08.04.08 реєстрацію автомобіля сідельний тягач IVECO EUROSTAR LD 440E, ідентифікаційний номер WJMM1VRL004210020, 2002 року випуску скасовано, так як він знаходиться у розшуку, заявник розшуку “Інтерпол”, як викрадений 11.01.05 на території СНД. Матеріали перевірки направлено до Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 09.04.08 № 25 щодо повернення вартості автомобіля та відшкодування збитків у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за договором купівлі-продажу від 20.03.08 № 10/08.

Листом від 12.05.08 № 12/05-5 відповідач повідомив позивача про те, що в строк до 10.07.08 він зобов’язується надати аналогічний автомобіль - тягач ІVЕСО. Однак, відповідач не надав позивачу автомобіля - тягача ІVЕСО, аналогічного спірному.

Предметом позову є вимога про визнання договору купівлі-продажу від 20.03.08 № 10/08 недійсним в частині купівлі-продажу автомобіля IVECO EUROSTAR LD 440E, на підставі ст. 229 ЦК України (правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки) та стягнення з відповідача 178 625,00 грн.

Розглядаючи справу по суті спору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем у справі № 22/224/08, яка була розглянута судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а потім була передана до господарського суду Запорізької області на новий розгляд, в якості відповідача було вказано товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “РІФ” (код ЄДРПОУ 31036812). У оспорюваному договорі від 20.03.08 № 10/08 сторонами в якості сторони (продавця) також було зазначено товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “РІФ” (код ЄДРПОУ 31036812).

Поряд з цим, як свідчить свідоцтво державного реєстратора серії АОО № 200525 про державну реєстрацію від 07.08.00, довідка з ЄДРПОУ АА № 063719 головного управління статистики у Запорізькій області, а також ліцензія серії АВ № 352715 Міністерства транспорту і зв’язку на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (...), копії яких знаходяться в матеріалах господарської справи, вірною назвою відповідача є товариство з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “РІФ” (код ЄДРПОУ 31036812),

У зв’язку з викладеним, суд розглядаючи вказану справу виходив з того, що в матеріалах цієї господарської справи мова йде про одне і теж ж підприємство, відповідача у справі, вірною назвою якого є товариство з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “РІФ”. Підтвердженням того, що стороною у спорі між позивачем і відповідачем у справі № 22/224/08-17/225/09 являється одне і теж підприємство, є код ЄДРПОУ 31036812, який один і той же для товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “РІФ” та товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “РІФ”.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши дослідженні докази, пояснення представників сторін, третьої особи, представника Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області суд вважає, що вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 229 ЦК України визначено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Спірні правовідносини сторін врегульовані договором купівлі-продажу від 20.03.08 № 10/08, який за своєю правовою є договором купівлі-продажу транспортних засобів.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Дослідивши спірний договір, укладений між ТОВ “Спільне українсько-німецьке підприємство “РІФ” та ТОВ “СТАТ-Пілігрім” суд прийшов до висновку, що зазначений договір не суперечить нормам законодавства з наступних підстав.

Встановлено, що при укладанні договору купівлі-продажу від 20.03.08 № 10/08 сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, зокрема, предмету та ціни.

Як було зазначено вище, п. 2.3 цього договору передбачено, що Продавець гарантує, що він є власником майна. Майно, яке продається, в забороні і під заставою, у т.ч. в податковій заставі, не перебуває, право власності на нього не заперечується і не оспорюється, інших обмежень стосовно цього майна не має.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.06 між ТОВ “Спільне українсько-німецьке підприємство “РІФ” (Покупець) та фірмою Sel Kraftfahrzeuge GmbH (Німеччина) (Продавець) укладено контракт № 12, за умовами якого Продавець продає, а Покупець покупає, зокрема, сідельні тягачі, що були у використанні.

На підставі вказаного контракту відповідач купив сідельний тягач IVECO EUROSTAR LD 440E, ідентифікаційний номер WJMM1VRL004210020 у фірми Sel Kraftfahrzeuge GmbH, яка в свою чергу придбала його у фірми Top Truck Contrakt GmbH м. Петерсберг (Німеччинна).

Зазначений сідельний тягач, до продажу позивачу, знято з обліку у Німеччині, пройшов два кордони та належне митне оформлення на Запорізькій митниці, що підтверджується вантажно - митними деклараціями, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, будь-яких питань з приводу його розшуку Інтерполом не виникало.

Адвокат Томас Грос, діючий в інтересах фірми Sel Kraftfahrzeuge GmbH, звернувся до прокуратури м. Фульда із заявою проти відповідальних осіб Top Truck Contrakt GmbH з приводу проданого транспортного засобу.

Управління поліції м. Остгессен повідомило, що згідно листа італійської поліції, вказаний вище автомобіль дійсно був оголошений в розшуку в 2005 р., однак розшук анульовано після того, як транспортний засіб був знайдено та передано власнику, який в подальшому продав автомобіль.

Таким чином, згідно листа управління поліції м. Остгессен, фірма Top Truck Contrakt GmbH купила автомобіль на законних підставах. Слід виходити з того, що була здійснена помилка, що пов’язана з відміною розшуку автомобіля.

Для встановлення обставин щодо розшуку Інтерполом спірного авто судом було здійснено відповідний запит до Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Запорізькій області.

Сектор Укрбюро Інтерполу листом від 08.07.09 повідомив суд, що транспортний засіб IVECO LD 440E на час надання відповіді на запит суду, за базою даних Генерального Секретаріату Інтерполу, правоохоронними органами зарубіжних країн, як автомобіль, що викрадений, не розшукується, у розшуку каналами Інтерполу не перебуває.

Крім того повідомлено, що на запит за підписом в. о. начальника Запорізького ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області майора міліції Парій О.В. щодо перевірки вказаного транспортного засобу на предмет розшуку була надано відповідь, що за базою даних Генерального Секретаріату Інтерполу вказаний автомобіль станом на 05.12.08 у розшуку не перебуває. Запропоновано видати власнику автомобіля постійне свідоцтво про реєстрацію встановленого зразку без позначки “Розшукується, Інтерпол”.

До того ж, згідно з базою даних ДАІ МВС України, автомобіль IVECO LD 440E, ідентифікаційний номер WJMM1VRL004210020 знятий з розшуку 16.12.09 (лист від 18.01.10).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з боку відповідача не вбачається будь-якої вини або помилки щодо природи договору, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

При укладанні договору купівлі-продажу від 20.03.08 № 10/08 норми законодавства порушені не були.

Відповідно до ст. 229 ЦК, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, правочин, вчинений під впливом помилки є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину.

Позивач на підтвердження своїх вимог про визнання договору недійсним в частині повинен довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Згідно із положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторона процесу повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог та не надав суду належних доказів того факту, що саме в момент укладання договору купівлі - продажу від 20.03.08 № 10/08 спірний автомобіль перебував у розшуку, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання спірного договору недійсним в частині і, як наслідок, вимога про стягнення з відповідача вартості майна у розмірі 178625,00 грн. відхиляється.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя В.Л. Корсун