Рішення № 8076235, 01.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10 Справа № 16/356/08-11/434/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державний комітет України з державного матеріального резерву (вул. Пушкінська, буд. 28, м. Київ, 01601)

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Шляхмаш” (вул. Гагаріна, буд. 7, м. Бердянськ, Запорізька область, 71111)

у присутності представників:

позивача: Роздольський І.О. –дов. № 6529/0/4-09 від 30.11.2009р.;

відповідача: Пшенична І.С. –дов. б/н від 15.09.2009р.

про: повернення матеріальних цінностей та стягнення штрафних санкцій на суму 203588,60 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява Державного комітету України з державного матеріального резерву до відкритого акціонерного товариства “Шляхмаш” про зобов’язання повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності на загальну суму 127224,84 грн., а також стягнути штрафні санкції в розмірі 203588,60 грн.

05.12.08 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду, за результатами якого прийнято судове рішення.

Постановою ВГС України від 03.11.09 рішення господарського суду Запорізької області по даній справі від 02.03.09 скасовано, справу передано на новий розгляд.

01.12.09 справа прийнята до провадження даним складом суду і призначена до розгляду. З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на те, що проведеною перевіркою встановлений факт самовільного використання відповідачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, переданих йому на відповідальне зберігання. З посиланням. Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності, а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. На підставі цієї норми відповідачу нарахований штраф в розмірі 127224,84 грн., а також пеня за період з 31.10.06 до 01.12.08, сума якої склала 50918,79 грн. Крім того, відповідно до п. 12 ст. 14 того ж Закону у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам та технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації –відповідальні зберігачі сплачують штраф в розмірі 20% від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення. Розмір штрафних санкцій, застосованих до відповідача на підставі цієї норми, склав 25444,97 грн. Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема зазначив, що позивачем не доведено належними засобами доказування факт закладення у встановленій кількості матеріальних цінностей на відповідальне зберігання відповідачеві, а тому не доведено і їх нестачу. Договір на відповідальне зберігання сторонами не укладався, кошти на утримання матеріальних цінностей не надавалися, акт про прийняття матеріальних цінностей відсутній. Також позивач вказав на те, що постановою господарського суду Запорізької області від 23.05.08 у справі №21/140/08 ВАТ “Шляхмаш” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. Крім того, відповідач вважає неправомірним обчислення позивачем сум штрафів та пені, виходячи з ринкових цін, діючих на момент складання акту про порушення –31.10.06 та зазначає, що це суперечить положенням ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”. Зауважує, що позивач щонайменше за інформацією звіту за 1999 рік знав про факт відсутності у відповідача алюмінію первинного у кількості 0,500 тон та бронзи ливарної вторинної у кількості 0,500 тон, проте необґрунтовано стверджує, що цей факт ним виявлений у день складання акту від 31.10.06. Окрім зазначеного, відповідач заперечує проти самовільного відчуження з боку ВАТ “Шляхмаш” спірного майна. Звертає увагу суду на порушені кримінальні справи по фактам крадіжок з підприємства. Вважає, що факт розкрадення звільняє його від відповідальності у вигляді неустойки, оскільки у цьому випадку самовільне відчуження не має місця.

Відповідачем заявлене клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення штрафів та пені, а також до вимог про повернення алюмінію первинного у кількості 0,500 тон та бронзи вторинної у кількості 0,500 тон.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

На відповідальному зберіганні у Відкритого акціонерного товариства “Шляхмаш” перебували матеріальні цінності державного резерву України, у тому числі майно, відносно якого заявлені позовні вимоги: алюміній первинний у кількості 0,500 тон, бронзу ливарну вторинну у кількості 0,500 тон, прокат алюмінієвий у кількості 1,007 тон, прокат бронзовий у кількості 1,452 тони, сплави та суміші тверді у кількості 28 кг. Зазначене підтверджується звітами – збережувальними зобов’язаннями відповідача про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за завітні періоди 1999–2003р., номенклатурою матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що підлягають накопиченню на 1986 рік по Бердянському заводу шляхових машин, правонаступником якого є ВАТ “Шляхмаш”.

З 25.10.06 по 31.10.06 на підставі службового завдання Державного комітету України з державного матеріального резерву КРВ Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту було проведено позапланову перевірку наявності, якісного стану, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ “Шляхмаш”. За результатами перевірки складено акт від 31.10.06.

Згідно з вказаним актом за результатами перевірки виявлено незабезпечення кількісного збереження матеріальних цінностей та нестачу алюмінію первинного у кількості 0,500 тон, бронзи ливарної вторинної у кількості 0,500 тон, прокату алюмінієвого у кількості 1,007 тон, прокату бронзового у кількості 1,452 тони, сплавів та сумішів твердих у кількості 28 кг.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України “Про державний мобілізаційний резерв” підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов’язанні забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України “Про державний мобілізаційний резерв” освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться на зберіганні на підприємствах, в установах і організаціях –відповідальних зберігачів), а також заміна їх на продукцію аналогічного асортименту та якості здійснюється ними самостійно без залучення додаткових коштів.

За приписами ст.949 ЦК України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід визнати, що нестача матеріальних цінностей державного матеріального резерву, переданих на відповідальне зберігання підприємству –відповідальному зберігачу у будь-якому разі (за винятком форс-мажорних обставин) є наслідком невиконання чи неналежного виконання таким підприємством зобов’язання щодо забезпечення збереження матеріальних цінностей і обов’язок повернути ці цінності або їх відповідну кількість такого самого роду та такої самої якості несе підприємство –відповідальний зберігач.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності (алюміній первинний –0,5тн, бронзу ливарну вторинну –0,5тн, прокат алюмінієвий –1,007тн, прокат бронзовий –1,452тн, сплави та суміші тверді –28кг) заявлені правомірно, обґрунтовані, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про застосування позовної давності судом до уваги не приймається з наступних підстав:

Відповідно до ст.83 ЦК УРСР (редакція від 18.07.1963р.), чинного на час виникнення спірних правовідносин, позовна давність не поширюється, зокрема, у випадках, встановлених законодавством, і на інші вимоги.

На час прийняття відповідачем на зберігання матеріальних цінностей державного резерву відносини держави із зберігачами державного резерву регулювались Положенням про державний матеріальний резерв, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.92 №280-05.

Пунктом 49 Положення визначено, що на майнові вимоги Держкомрезерву України та його підприємств про повернення їм заборгованості, яка виникла із операцій з матеріальними цінностями держрезерву (поставка, зберігання, відпуск, переміщення, перевезення всіма видами транспорту) загальні та скорочені строки пред’явлення претензій та позовної давності не поширюються.

На підставі п.10 ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” позивачем нарахований відповідачу штраф в розмірі 127224,84 грн. (100% від вартості майна), а також пеня за період з 31.10.06 до 01.12.08, сума якої склала 50918,79 грн. Крім того, відповідно до п. 12 ст. 14 того ж Закону позивач нарахував штраф в сумі 25444,97 грн. (20% від вартості майна).

Загальна сума штрафних санкцій заявлених до стягнення з ВАТ “Шляхмаш” складає 203588,60 грн. Господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності, а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Днем виявлення факту відсутності матеріальних цінностей, на яку позивачем визначена їх ринкова вартість для обчислення штрафу та пені по п.10 ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”, не є дата 31.10.06, як заявляє позивач.

За фактами викрадень матеріальних цінностей ВАТ “Шляхмаш” подавались заяви та були порушені кримінальні справи:

- 24.10.97 Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа № 12539710 за ознаками злочину, передбаченими ч. 3 ст. 81 КК України: крадіжка 500 кг алюмінію та 500 кг бронзи вторинної;

- 15.07.05 Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа № 7630510 за ознаками злочину, передбаченими ч. 3 ст. 81 КК України: крадіжка виробів із бронзи 760 кг та виробів із алюмінію 296 кг.;

- 07.10.05 Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа № 11890510 за ознаками злочину, передбаченими ч. 3 ст. 81 КК України: крадіжка виробів із бронзи 241 кг та виробів із алюмінію 1438 кг.

Отже, щонайменше вже на дати порушення кримінальних справ було виявлено факт відсутності матеріальних цінностей.

Крім того, відповідач у 1999 році звітував позивачеві і останній не міг не знати про факт відсутності алюмінію первинного у кількості 0,500 тн та бронзи ливарної вторинної у кількості 0,500 тн.

Отже, незважаючи на те, що відсутність матеріальних цінностей виявлена в 1997, 2005 роках, позивачем днем виявлення факту відсутності матеріальних цінностей вказано 31.10.06, і як наслідок –штрафні санкції позивачем обчислені виходячи з ринкових цін згідно його довідки станом на 31.10.06, а не на дату виявлення факту відсутності, як того вимагає закон.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.05.08 у справі №21/140/08 ВАТ “Шляхмаш” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У газеті “Голос України” № 107 (4357) від 06.06.08 здійснена публікація оголошення про визнання ВАТ “Шляхмаш” банкрутом.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є спеціальним правовим актом, який має пріоритет при застосуванні його відносно підприємства –боржника перед будь-якими іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Крім того, частиною 3 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено строк для пред’явлення кредиторами вимог до боржника, а саме: кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Передбачений статтею 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк на звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника є граничним і поновленню не підлягає.

Правові наслідки пропуску встановленого строку для пред’явлення вимог до банкрута визначені у ч.2 ст.14, ч.5 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Позивачем в установлений законом місячний термін з дня публікації оголошення претензій (вимог) до банкрута –відповідача заявлено не було. Таким чином, грошові вимоги позивача до відповідача-банкрута вважаються погашеними.

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати відкрите акціонерне товариство “Шляхмаш” (вул. Гагаріна, буд.7, м. Бердянськ, Запорізька область, 71111, ЄДРПОУ 05824579) повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності: алюміній первинний –0,5тн, бронзу ливарну вторинну –0,5тн, прокат алюмінієвий –1,007тн, прокат бронзовий –1,452тн, сплави та суміші тверді –28кг.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Шляхмаш” (вул.Гагаріна, буд.7, м.Бердянськ, Запорізька область, 71111, ЄДРПОУ 05824579) на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (банк одержувача Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, рахунок №31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) 85,00 грн. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Шляхмаш” (вул.Гагаріна, буд.7, м.Бердянськ, Запорізька область, 71111, ЄДРПОУ 05824579) на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (банк отримувач: головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, рахунок №31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку - 259) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 01.02.10 за згодою представників сторін оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений 08.02.10.