Рішення № 8076077, 15.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.10 Справа № 10/24/10

Суддя

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромтранс»(69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 1) до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Солов’їний гай», (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А) про визнання права власності

Суддя Алейникова Т.Г.

За участі представників:

від позивача: Ворона О.В., довіреність б/н від 14.01.2010 р.

від відповідача: Семенюк В.С., довіреність б/н від 29.12.2009 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжпромтранс” звернулось до Господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Солов’їний гай” про визнання будівель об’єктами нерухомого майна незавершеного будівництва; визнання права власності на об’єкти нерухомого майна незавершеного будівництва: будівлі літ.А, літ.А/, літ.Б, літ.Б/, літ.В, літ.В/, літ.Г, літ.Г/, літ.Д, літ.Є, літ.Ж, літ.З, літ.І, літ.К, літ.Л, літ.М, літ.Н, літ.О, літ.П, літ.Р, літ.С, літ.Т, літ.У, літ.Ф, літ.Х, літ.Ч, літ.Ш, літ.Щ, літ.Е, літ.Ю, літ.Я, паркан№1, замощенняІ, позначені на плані земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нижня Хортиця, вул. Магістральна, 1-Г; про зобов’язання ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»здійснити реєстрацію прав власності на нерухомість.

Ухвалою суду від 30.12.2009 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 15.01.2010 р.

П’ятнадцятого січня 2010 року в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України за згодою сторін суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що 15.04.2009 р. Відповідач уклав з ним договір про спільне інвестування у будівництво культурно-оздоровчого комплексу, умовами якого передбачено спільне будівництво культурно-оздоровчого комплексу на земельній ділянці, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нижня Хортиця, вул. Магістральна, 1-Г, а результатом виконання договору мало стати отримання кожною стороною у власність певної частки у спільно створеному майні. Зазначена земельна ділянка має площу 4,9 га та надана Відповідачу для будівництва та функціонування культурно-оздоровчого комплексу відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, укладеного ним 30.08.2007 р. із Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області.

Відповідно до умов договору про спільне інвестування у будівництво культурно-оздоровчого комплексу від 15.04.2009 р. сторони зобов’язались спільно інвестувати кошти у будівництво комплексу, а також прийняти участь у його будівництві.

Відповідач зобов’язався до 01.07.2009 р. забезпечити Позивача усіма необхідними дозвільними документами на будівництво об’єкту; перерахувати на рахунок Позивача 90000,00 грн.; передати Позивачу земельну ділянку під будівництво об’єкту; забезпечити здійснення авторського нагляду за будівництвом об’єкту.

Позивач зобов’язався укласти з ліцензованою будівельною організацією договір на будівництво об’єкту; фінансувати будівництво об’єкту; забезпечити матеріально-технічне забезпечення будівництва об’єкту та його охорону згідно з чинним законодавством України; використовувати кошти Відповідача виключно на будівництво об’єкту; надавати Відповідачу звіт про використання коштів.

На виконання умов договору від 15.04.2009 р. Позивач на договірній основі залучив для здійснення будівництва культурно-оздоровчого комплексу будівельну компанію –підрядника. Виконані будівельником підрядні роботи Позивач 10.12.2009 р. оплатив простим векселем номіналом 140000,40грн.

Незважаючи на те, що Позивач сумлінно виконував свої зобов’язання за договором від 15.04.2009 р., Відповідач порушив умови договору від 15.04.2009 р. в частині перерахування на рахунок Позивача 90000,00грн. на будівництво комплексу, у зв’язку з чим Позивач направив на адресу Відповідача три претензії стосовно невиконання ним своїх зобов’язань щодо перерахування коштів, які залишились без задоволення.

З посиланням на матеріали технічної інвентаризації БТІ Позивач зазначає, що на виконання умов договору від 15.04.2009 р. та у зв’язку з порушенням Відповідачем умов цього договору він не закінчив будівництвом 31 будівлю, збудував паркан та замощення, на будівництво яких витратив 140000,40 грн. Стверджує, що через порушення Відповідачем умов договору від 15.04.2009 р. останній втратив право на отримання частки в об’єкті, який мав будуватись на умовах спільної участі, в силу чого припинення права власності Відповідача на таку частку не вимагається у зв’язку з відсутністю такого права у Відповідача, а визнання права власності на об’єкт за Позивачем не завдасть жодної шкоди правам та інтересам Відповідача і не погіршить його майнове становище. Просить визнати збудовані за його кошти будівлі культурно-оздоровчого комплексу об’єктами нерухомого майна незавершеного будівництва, визнати право власності на ці об’єкти за ТОВ «Запоріжпромтранс»та зобов’язати БТІ здійснити реєстрацію цих прав. Представник Відповідача у судовому засіданні надав письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, зазначив, що в силу фінансової скрути не має можливості виконати взяті на себе за договором від 15.04.2009 р. зобов’язання.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.08.2007 р., укладеного між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «Солов’їний гай», Відповідач за рахунок земель запасу Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для будівництва та функціонування культурно-оздоровчого комплексу отримав у строкове платне користування на 12 років земельну ділянку, загальною площею 4,9 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нижня Хортиця, вул. Магістральна, 1-Г. Договір оренди посвідчений нотаріально та зареєстрований у державному земельному кадастрі.

Майнові відносини в Україні, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідачем прийнято рішення про здійснення будівництва культурно-оздоровчого комплексу на вказаній земельній ділянці спільно з Позивачем, про що між ними укладено правочин –договір від 15.04.2009 р. про спільне інвестування у будівництво культурно-оздоровчого комплексу, яким визначені строки та порядок вчинення дій сторонами, їх права і обов’язки на період будівництва, порядок набуття прав на результати виконання договору.

Пунктом 3 договору від 15.04.2009 р. визначено обсяг зобов’язань кожної сторони при виконанні договору та порядок їх здійснення.

Відповідно до пункту 3.1. вказаного договору від 15.04.2009 р. Відповідач зобов’язався до 01.07.2009 р. забезпечити Позивача усіма необхідними дозвільними документами на будівництво об’єкту; перерахувати на рахунок Позивача 90000,00 грн.; передати Позивачу земельну ділянку під будівництво об’єкту; забезпечити здійснення авторського нагляду за будівництвом об’єкту.

Зобов’язання Позивача за договором спільного інвестування культурно-оздоровчого комплексу від 15.04.2009 р. визначені пунктом 3.2., відповідно до якого Позивач зобов’язався укласти з ліцензованою будівельною організацією (підприємством) договір на будівництво об’єкту; інвестувати (фінансувати) будівництво об’єкту; забезпечити матеріально-технічне забезпечення будівництва об’єкту та його охорону згідно з чинним законодавством України; використовувати кошти Відповідача виключно на будівництво об’єкту; надавати Відповідачу звіт про використання коштів.

На виконання п. 3 договору від 15.04.2009 р. Позивач залучив для здійснення будівництва будівельну компанію –підрядника, з яким 03.07.2009 р. уклав договір № 030709. За умовами договору від 03.07.2009 р. № 030709 підрядник в якості виконавця прийняв на себе зобов’язання з будівництва нежитлових будівель, огорожі та замощення на території культурно-оздоровчого комплексу за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нижня Хортиця вул. Магістральна, 1-Г, а Позивач зобов’язався оплатити таке будівництво. Ціна договору від 03.07.2009 р. № 030709, згідно його п. 2.1. та Розрахунку договірної ціни, становить 140000,40грн. Зобов’язання за договором від 03.07.2009 р. № 030709 підрядник виконав, у зв’язку з чим 05.11.2009 р. сторонами був підписаний Акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 140000,40грн.

В рахунок оплати договору від 03.07.2009 р. № 030709 Позивач 10.12.2009 р. передав підряднику за Актом приймання-передачі векселів простий вексель номіналом 140000,40грн.

В порушення умов договору від 15.04.2009 р. Відповідач не перерахував на рахунок Позивача обумовлену сторонами суму на будівництво комплексу.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу Відповідача 10.07.2009 р., 18.08.2009 р. та 25.09.2009 р. претензій № 1, № 2 та № 3 відповідно, в яких він вимагав у Відповідача виконання умов договору від 15.04.2009 р. та перерахування на рахунок ТОВ «Запоріжпромтранс»90000,00грн. для будівництва культурно-оздоровчого комплексу.

Всі надіслані Позивачем претензії залишені Відповідачем без задоволення, а зобов’язання за договором від 15.04.2009 р. в частині надання на будівництво культурно-оздоровчого комплексу грошових коштів –без виконання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не виконав п. 3.1. договору від 15.04.2009 р. в частині перерахування на рахунок Позивача обумовленої умовами цього договору грошової суми, а отже порушив взяте на себе зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8 договору від 15.04.2009 р. Позивач та Відповідач погодили, що у разі порушення будь-якою із сторін п. 3 цього договору, інша, добросовісна сторона, має право звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності на об’єкт.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

За даними матеріалів технічної інвентаризації, виконаної ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», на земельній ділянці, що розташована по вул. Магістральній, 1-Г у с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області, яка належить на правах оренди Відповідачу, знаходиться тридцять одна незавершена будівництвом будівля культурно-оздоровчого комплексу, що позначені на плані земельної ділянки літерами А, А/, Б, Б/, В, В/, Г, Г/, Д, Є, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ч, Ш, Щ, Е, Ю, Я, а також паркан і замощення, позначені відповідно № 1 та І.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути юридичні особи.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Позивачем на виконання умов договору від 15.04.2009 р. за власні кошти створено нову річ –незавершений будівництвом культурно-оздоровчий комплекс, вартістю будівництва 140000,40 грн., що підтверджується матеріалами справи. Внаслідок порушення Відповідачем умов договору від 15.04.2009 р. його частка у створеній за рахунок Позивача речі у грошовому еквіваленті складає 0,00 грн., отже єдиним власником незавершеного будівництвом культурно-оздоровчого комплексу, розташованого на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нижня Хортиця, вул. Магістральна, 1-Г, є Позивач.

Таким чином, припинення права власності Відповідача на частку у майні, яке згідно договору від 15.04.2009 р. мало створюватись ним спільно з Позивачем, не представляється можливим у зв’язку з відсутністю такого права у Відповідача, визнання права власності на це майно за Позивачем не завдасть шкоди правам та інтересам Відповідача і не погіршить його майнове становище.

На теперішній час Позивач не має можливості вільно розпоряджатися майном, що є об’єктом позову, оскільки право власності на зазначені об’єкти нерухомості не зареєстровано, а наявних документів, що підтверджують право власності підприємства на даний момент не достатньо для проведення реєстрації відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, у випадку, коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Стаття 321 ЦК України гарантує непорушність права власності та визначає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються у тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав, присудження до виконання обов'язку в натурі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна має право пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

На момент розгляду справи право власності на спірне майно не за ким не зареєстроване.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та усного клопотання Позивача, судові витрати відносяться на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

1.Визнати будівлі літ.А, літ.А/, літ.Б, літ.Б/, літ.В, літ.В/, літ.Г, літ.Г/, літ.Д, літ.Є, літ.Ж, літ.З, літ.І, літ.К, літ.Л, літ.М, літ.Н, літ.О, літ.П, літ.Р, літ.С, літ.Т, літ.У, літ.Ф, літ.Х, літ.Ч, літ.Ш, літ.Щ, літ.Е, літ.Ю, літ.Я, позначені на плані земельної ділянки, що розташована за адресою:Запорізька область, Запорізький район, с.Нижня Хортиця, вул. Магістральна,1-Г, об’єктами нерухомого майна незавершеного будівництва.

2.Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромтранс»(69032, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 1, код ЄДРПОУ 35628261) право власності на об’єкти нерухомого майна незавершеного будівництва, а саме, на будівлі літ.А, літ.А/, літ.Б, літ.Б/, літ.В, літ.В/, літ.Г, літ.Г/, літ.Д, літ.Є, літ.Ж, літ.З, літ.І, літ.К, літ.Л, літ.М, літ.Н, літ.О, літ.П, літ.Р, літ.С, літ.Т, літ.У, літ.Ф, літ.Х, літ.Ч, літ.Ш, літ.Щ, літ.Е, літ.Ю, літ.Я, паркан№1, замощенняІ, позначені на плані земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район,с.Нижня Хортиця, вул.Магістральна,1-Г, що підлягає реєстрації Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»(69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23, ЄДРПОУ 03344941).

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 26 січня 2010 року.