Рішення № 8076007, 29.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.09 Справа № 28/390/09

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м.Запоріжжя

До відповідача: Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал», Запорізька область, м.Енергодар

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Неумитих В.В. –представник на підставі довіреності №10/14600-590 від 31.12.2008р.

від відповідача: Дон О.О. –представник на підставі довіреності №15 від 18.01.2009р.

Заявлені вимоги про стягнення з КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»726.535грн.14коп. основного боргу на підставі договору поставки теплової енергії в гарячій воді №30 від 19.01.2006р. за період з червня 2009р. по серпень 2009р., 17.306грн.30коп. пені за неналежне виконання умов договору, 5011грн.22коп. 3% річних та 4564грн.30коп. інфляційних втрат за порушення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2009р. порушено провадження у справі №28/390/09, судове засідання призначено на 25.11.09р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 25.11.2009р. було розглянуто клопотання позивача про уточнення позовних вимог.

В зв’язку з неявкою представника відповідача та з метою надання додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 16.12.2009р.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, на підставі якої позивач просить суд стягнути з відповідача 584.716грн.06коп. основного боргу, 28.643грн.56коп. пені, 8.329грн.44коп. 3% річних та 16.258грн.62коп. інфляційних втрат.

Клопотання заявлено у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнає частково в сумі 470.380грн.85коп. (основний борг), 20.167грн.33коп. пені, 5895грн.51коп. 3% річних та 12.348грн.15коп. інфляційних втрат, в решті заявлених позовних вимог просить відмовити.

З метою з’ясування фактичних обставин справи в судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.12.2009р.

Розгляд справи продовжено 29.12.2009р.

Представник позивача наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнає частково. Також в судовому засіданні надав докази часткової сплати заборгованості за надані послуги з теплопостачання, які залучені до матеріалів справи.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 19.01.2006р. між ВАТ «Дніпроенерго»та КП «ВК «Тепло-водоканал»було укладено договір на поставку теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач (енергопостачальна організація) взяв на себе зобов'язання поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних обсягах, а відповідач (споживач) в свою чергу зобов’язався прийняти та оплати її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору.

Пунктом 2.2.4 договору встановлено, що при зміні тарифів до пункту 5.1 договору, енергопостачальна організація зобов’язується письмово повідомляти споживача.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що за відпущену теплову енергію у гарячій воді в межах договірної величини, що зазначена у Додатку №1 до договору, споживач сплачує енергопостачальній організації по діючим тарифам, які узгоджені розпорядженням Запорізької облдержадміністрації №143 від 08.04.2004р.за 1 Гкал теплової енергії 36,64грн. (в т.ч. ПДВ=6,11грн.). При зміні тарифів на теплову енергію сума оплати за поставлену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів та доводиться у письмовій формі до споживача.

Відповідно до п.5.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.5.4 договору розрахунки за теплову енергію споживачем здійснюється у відповідності з розділом 9.5 «Правил користування теплової енергії»та п.10 типового договору (додаток №2 до «Правил користування теплової енергії») в наступному порядку: оплата здійснюється протягом 5-ти денного строку від дати підписання актів про поставку теплової енергії та кількості підпиточної води.

Пунктом 6.2.2 договору встановлено, що споживач сплачує пеню за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня) від вартості наданих послуг за кожний день прострочення.

Під час дії договору сторонами неодноразово підписувались додаткові угоди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

На виконання умов договору позивач за період з червня 2009р. по серпень 2009р. надав передбачені договором послуги на загальну суму 1.403.608грн.74коп., про що свідчать акти прийому-передачі послуг.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, сплатив лише 818.892грн.68коп., чим порушив умови договору.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, заборгованість за надані послуги за період з червня 2009р. по серпень 2009р. склала 584.716грн.06коп.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 470.380грн.85коп.

Таким чином, сума боргу за надані послуги за період з червня 2009р. по серпень 2009р. на момент розгляду справи становить 114.335грн.21коп.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 470.380грн.85коп. здійснив після заявлення позову, провадження в цій частині вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з віднесенням на відповідача судових витрат, в зв’язку з тим, що спір доведений до суду з його вини.

Факт наявності заборгованості у розмірі 114.335грн.21коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 114.335грн.21коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за прострочення сплати наданих послуг з теплопостачання у розмірі 28.643грн.56коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 6.2.2 договору встановлено, що споживач сплачує пеню за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня) від вартості наданих послуг за кожний день прострочення.

09.09.2008р. сторони підписали додаткову угоду №4 до договору від 19.01.2006р. №30, якою змінили п.6.2.2 договору, а саме зазначили, що за неналежне виконання зобов’язань щодо здійснення оплати за теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від належної до оплати суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 09.07.2009р. по 16.12.2009р. у розмірі 28.643грн.56коп.

В той же час, судом було встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку була допущена помилка щодо зазначення періоду нарахування пені. Згідно з розрахунком зробленим судом, який додається до матеріалів справи, сума пені за період прострочення складає 28.603грн.73коп.

Таким чином, задоволенню підлягає сума пені у розмірі 28.603грн.73коп., в решті заявлених позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Також за порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8.329грн.44коп. 3% річних та 16.258грн.62коп. інфляційних втрат.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 09.07.2009р. по 16.12.2009р. складає 8.329грн.44коп., сума інфляційних втрат за вказаний період – 16.258грн.62коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Разом з тим, позивачем була допущена помилка при здійсненні розрахунку щодо стягнення 3% річних, а саме було невірно зазначено період, відповідно до розрахунку зробленого судом (який додається до матеріалів справи) сума 3% річних за період прострочення виконання зобов’язання складає 8317,79грн., в решті заявлених вимог щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат відповідає нормам чинного законодавства, на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат слід задовольнити в повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаюсь, виходячи з наступного:

Як вже було зазначено, умовами п.5.1 договору позивач зобов’язався поставити споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об’ємах для забезпечення опалювання міста Енергодар, а Споживач, в свою чергу зобов’язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки і на умовах обумовлених цим договором і додатками до нього.

За червень, липень 2009р. відповідач зобов’язаний був оплачувати послуги відпуску теплоенергії за тарифами, затвердженими постановою НКРЕ №705 від 19.06.2008р. по 128,47грн. за 1 Гкал (без ПДВ), за серпень 2009р. –по 160,90грн. за 1 Гкал. Затвердженими постановою НКРЕ №817 від 09.07.2009р.

Згідно з п.1 додаткової угоди №5 від 16.10.2008р. до договору №30 від 19.01.2006р., у разі зміни тарифів на теплову енергію уповноваженими державними органами України сума нарахувань за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів і доводиться письмово до Споживача. Заздалегідь про очікувану зміну тарифів на послуги теплопостачання Енергозабезпечуюча організація письмово повідомляє Споживача за 3 місяці до їх введення».

09.07.2009р. Національною комісією регулювання електроенергетики України була прийнята постанова №817, якою для ВАТ «Дніпроенерго»затверджено інші тарифи на виробництво теплової енергії, яка виробляється Запорізькою ТЕС у розмірі 160,90грн. за 1 Гкал.,/без ПДВ/. Вказана постанова вступила в силу з 1 серпня 2009 року.

Дана постанова прийнята відповідно до ст. 17 Закону України «Про теплопостачання». Вказаний Закон прийнятий 02. 06. 2005р. за № 2633 - IV.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про теплопостачання»«тарифі на виробництво, транспортування и постачання тепловій енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, окрім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової и електричної енергії».

Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»є саме таким суб'єктом господарювання, який здійснює комбіноване виробництво теплової і електричної енергії, тому затверджені НКРЕ тарифи на виробництво теплової енергії для електростанції обов'язкові для виконання.

ВАТ «Дніпроенерго»і КП ВК «Тепло-водоканал», укладаючи договір від 19.01.2006р. на постачання тепловій енергії у вигляді гарячої води за № 30, передбачали зміну тарифів на теплоенергію і тому в договір були включені умови /п.2.2.4 іп.5.1./, що передбачають зміну тарифів.

Так, на виконання п.2.2.4.,п 5.1. договору, 13.07.2009р. на адресу відповідача був надісланий лист-повідомлення за № 1499/13, яким було попереджено про збільшення з 01.08.2009 року тарифів згідно постанови НКРЕ за №817 від 09.07.2009р., тобто починаючи з 01.08.2009р. розмір послуг за відпущену теплоенергію складає 160,90 грн. за 1 Гкал.(без ПДВ). Відповідачем вказаний лист одержаний 14.07.2009р. за вхідним №2/982.

Враховуючи вищенаведене, відповідач був належним чином повідомлений про зміну тарифів.

Недотримання позивачем строку повідомлення відповідача про зміну тарифів жодним чином не впливає на обов’язки відповідача оплачувати поставлену йому теплову енергію за новими тарифами (п.5.1 договору, постанова НКРЕ №817 від 09.07.2009р.).

До того ж, повідомлення відбулося одразу після воду нових тарифів постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.07.2009р. №817.

Таким чином, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне повернути ВАТ «Дніпроенерго»з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 80грн.64коп., про що видати довідку.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1, ст. 80,ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»(71504, запорізька область, м.Енергодар, вул. Курчатова, 1, п/р 26004183989 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 32400040) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд.20, р/р 26002301000076 у філії запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130872) 114.335(сто чотирнадцять тисяч триста тридцять п’ять)грн. 21коп. заборгованості, 28.603(двадцять вісім тисяч шістсот три)грн.73коп. пені, 8317(вісім тисяч триста сімнадцять)грн.79коп. 3% річних, 16258(шістнадцять тисяч двісті п’ятдесят вісім)грн.62коп. інфляційних витрат, 6378(шість тисяч триста сімдесят вісім)грн. 96коп. державного мита та 235(двісті тридцять п’ять) грн.98коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 470.380грн.85коп. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Повернути ВАТ «Дніпроенерго»з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 80грн.64коп.

Видати довідку.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 19 січня 2010р.