Рішення № 8076003, 13.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.10 Справа № 26/231/09

за позовом – Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”в особі Запорізької філії ЗАТ “УМЗ”(пр. Леніна, 170, м. Запоріжжя. 69095)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка-Запоріжжя”(вул. Скворцова, 236, м. Запоріжжя, 69009)

про стягнення 5403,61грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Позивача – Вітько С.Г.,довір. №0299/9 від 01.08.09.

Відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5403,61грн. основного боргу, згідно з договором №3479634 про надання послуг мобільного зв’язку.

Ухвалою суду від 04.12.2009 порушено провадження у справі № 26/231/09, судове засідання призначено на 21.12.2009. Розгляд справи відкладено до 13.01.2010.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 13.01.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача мотивовано наступним. На виконання умов укладених між сторонам договорів про надання послуг мобільного зв’язку відповідачеві було надано послуги на загальну суму 5403,61 грн. Відповідач свої зобов’язання по договору не виконав та надані послуги не оплатив. На підставі ст. 193 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2007 між Закритим акціонерним товариством “Український мобільний зв’язок” – UMС (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислове підприємство “Ласка-Запоріжжя” – абонент (відповідач у справі) укладено договори про надання послуг мобільного зв’язку №3479652,3479634,3479566, 3479624 та додаткові угоди до договорів, за умовами яких UMС зобов’язався надавати абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України.

03.09.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір №3787378 про надання послуг мобільного зв’язку. 19.03.2008 укладено Додаткову угоду до даного договору.

11.01.2008 між позивачем та відповідачем укладено договори №4050033, 4050077 про надання послуг мобільного зв’язку, а також 18.01.2008 Додаткову угоду до договору №4050077.

На виконання умов договорів абоненту було надано телефонні номери та особовий рахунок №1.11641952, який згідно умов договорів надається кожному абоненту по вісім договорам та по якому проводяться розрахунки за надані послуги мобільного зв’язку по всім зареєстрованим телефонним номерам.

Згідно п. 3.1. договорів, розрахунковий період складає один календарний місяць. У разі неотримання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, у відповідності до п. 2.4.6. договорів, абонент зобов’язаний зателефонувати до UMС для отримання інформації про подальші розрахунки.

Відповідно до п. 1.1 кожної Додаткової угоди до Договорів № 3479652, № 3479634, № 3479566, № 3479624 від 10.04.2007 відповідач уклав кожну Додаткову угоду на 730 днів, тобто до 11.04.2009, і у випадку тимчасового обмеження (припинення) надання послуг з ініціативи UMС на підставах, обумовлених основним договором, чи по заяві абонента в період терміну, встановленого цим пунктом, період дії кожної Додаткової угоди продовжується на весь термін, протягом якого надання послуг було припинено. Також відповідно до п. 1.3 кожної Додаткової угоди, якщо абонент відмовляється від основного договору чи/або додаткової угоди до закінчення терміну, установленого п. 1.1 даної додаткової угоди, чи коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Договору у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, відповідач на основ ст. 546 ЦК України зобов’язаний сплатити договірну санкцію в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії кожної додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди від 19.03.2008 р. до Договору № 3787378 від 03.09.2007 р. відповідач уклав Додаткову угоду на 730 днів, тобто до 20.03.2010 р., і у випадку тимчасового обмеження (припинення) надання послуг з ініціативи UMС на підставах, обумовленим основним договором, чи за заявою абонента в період терміну, установленого цим пунктом, період дії Додаткової угоди продовжується на весь термін, протягом якого надання послуг було припинено. Також відповідно до п. 1.3 кожної Додаткової угоди, якщо абонент відмовляється від Основного Договору чи/або Додаткової угоди до закінчення терміну, установленого п. 1.1 даної Додаткової угоди, чи коли дія Основного Договору достроково припиняється на основ п. 5.2 Договору в зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, відповідач на підставі ст. 546 ЦК України зобов’язаний сплатити договірну санкцію у розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився, до закінчення терміну дії Додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.1 кожної Додаткової угоди до Договорів № 4050033, № 4050077 від 11.01.2008 р. відповідач уклав кожну Додаткову угоду на 730 днів, тобто до 09.07.2010 р. і 19.01.2010 р. відповідно, і у випадку тимчасового обмеження (припинення) надання послуг з ініціативи UMС на підставах, обумовлених основним Договором, чи по заяві абонента в період терміну, установленого цим пунктом, період дії кожної Додаткової угоди продовжується на весь термін, протягом якого надання послуг було припинено. Також відповідно до п. 1.3 кожної Додаткової угоди, якщо абонент відмовляється від Основного Договору чи/або Додаткової угоди до закінчення терміну, установленого п. 1.1 даної Додаткової угоди, чи коли дія Основного Договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Договору в зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, відповідач на підставі ст. 546 ГК України зобов’язаний сплатити договірну санкцію в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Додаткової угоди.

У зв’язку з періодичним виникненням заборгованості на особовому рахунку відповідача надання послуг зв'язку на підставі п. 8.4 Умов і п/п 2.1.2 Договорів було неодноразово припинено, кожен раз до погашення поточної заборгованості, а з 09.04.2009 р. на підставі п. 2.4.2 Договорів виставлялись рахунки тільки за збереження телефонних номерів у мережі до 25.07.2009 р. тобто до розірвання кожного Договору.

У зв’язку з непогашенням заборгованості відповідачеві було направлено попередження про розірвання договорів, однак заборгованість не була погашена, тому договори автоматично було розірвані, а відповідачу виставлені рахунки на оплату договірних санкцій на суму 3 309,94 грн.

Оскільки виставлені рахунки з 01.04.2009 по 26.07.2009 та рахунки на оплату штрафних санкцій не були оплачені, відповідачеві була надіслана претензія, яка залишена без відповіді. Сума заборгованості за надані послуги зв’язку та обслуговування телефонів склала 1348,33 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору, позивач просить стягнути вартість наданих послуг у сумі 1348,33 грн. та штрафні санкції у сумі 3309,94 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦКУкраїни, ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 230 ГК України учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити санкції у вигляді грошової суми у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідач доказів належного виконання зобов’язання і сплати боргу у сумі 4 658,33 грн. суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення зазначеної суми боргу і штрафних санкцій є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 745,34 грн. неоплачених зборів до ПФУ.

У відповідності до п. 11 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 15-5 Порядку оплати збору на обов’язкове пенсійне страхування з окремих видів господарський операцій, відповідач зобов’язаний був перераховувати на користь позивача збір обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7,5% від вартості послуг мобільного зв’язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв’язку.

За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами надано всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, суд вважає за необхідне видати позивачеві довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 6 грн., оскільки повинен був сплати державне мито в розмірі 102 грн. (1% від суми позову, але не менше 102 грн.) , однак сплатив 118 грн.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка-Запоріжжя” (69009 м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 236, ЭДРПОУ 34975850, р/р 26001301303747 у філії Орджонікідзевського відділення “Промінвестбанку” в м. Запоріжжя, МФО 313333) на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (01015 м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937, р/р 26008526 Райффайзенбанк Аваль в м. Києві, МФО 300335) 5 403,61 грн. основного боргу, 102 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Видати ТОВ “Український мобільний зв’язок” довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 6 грн.