Ухвала суду № 8075648, 30.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

У Х В А Л А

роз'яснення і виправлення рішення, ухвали

30.09.09 Справа № 10/366/09. Суддя

за позовом господарчої асоціації фермерів «НИВА», Запорізька область, Запорізькій район, с. Івангород

до селянське (фермерського) господарства «ЛЮСЯ», Запорізька область, Запорізькій район, с. Івангород

третя особа Державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області

про визнання недійсним статуту

За заявою Державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області

Суддя: Алейникова Т. Г.

ВСТАНОВЛЕНО:

ГАФ «НИВА»заявлено позов про визнання недійсним статуту селянського (фермерського) господарства «ЛЮСЯ»в першої редакції від 10.04.1995р. та в другої редакції 17.09.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2009 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі № 10/366/09 розгляд якої призначено на 11 вересня 2009 року о 10 год. 15 хвил.

11 вересня 2009 року прийнято та проголошено у повному обсязі рішення суду, яким визнано недійсним статут селянського (фермерського) господарства «ЛЮСЯ»(Код ЄДРПОУ 22154761) в першої редакції від 10.04.1995р. та в другої редакції 17.09.2007р.

Матеріалами справи встановлено, що 31 липня 1992 року розпорядженням представника Президента України в Запорізької області № 133 від 31.07.1992р. була зареєстрована господарча асоціація фермерів «НИВА». До складу ГАФ «НИВА»увійшов відповідач - СФГ «ЛЮСЯ».

Селянське (фермерське) господарство «ЛЮСЯ» було зареєстроване розпорядженням Голови Запорізької районної ради народних депутатів від 10.04.1995р. за реєстровим № 168 –р.

Пунктом 1.3. статуту СФГ «ЛЮСЯ»в редакції від 10.04.1995р. зазначено, що: «Засновником є громадянин Лиходід Олександр Павлович, паспорт серія IX-ЖС № 638832, видан ОВД Ленінского району м. Запоріжжя 28 вересня 1981 р., прописаний: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, б. 1, кв. 179, згідно Державного Акту № 100038 від 30.08.1992 р. на право довічного спадкового володіння землею у розмірі 54,3 га в межах відповідно до плану землекористування».

Пунктом 1.1. статуту СФГ «ЛЮСЯ»другої редакції від 17.09.2007р. зазначено, що: «Селянське (фермерське) господарство «ЛЮСЯ»зареєстроване на підставі Держаного Акту на право довічного успадкованого володіння землею № 100038 від 30.08.1992р. у розмірі 54, 3 га землі в межах відповідно з планом землекористування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»(в редакції закону N 2009-XII від 20.12.91р.) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України. Згідно ст. 9 зазначеного Закону після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Однак відповідного Державного акту або договору одержано чи укладено не було, а отже статут СФГ «ЛЮСЯ»не відповідає вимогам Закону України «Про селянське (фермерське) господарство». Як вбачається з відповіді Запорізькій регіональній філії ДП ЦДЗК № 3260 від 10.09.2009р. відомості про наявність Держаного Акту на право довічного успадкованого володіння землею на СФГ «ЛЮСЯ»- відсутні. Постановою Пленуму ВСУ № 13 від 24.10.2008р. встановлено, що Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З урахуванням вищевикладених обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже статут СФГ «ЛЮСЯ»було визнано недійсним через допущені при створенні господарства порушення, які не можливо усунути на сьогоднішній день.

Згідно із ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути тягнуть за собою визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

На підставі викладеного, ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити роз’яснивши, що рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2009р. по справі № 10/366/09 про визнання недійсним статуту СФГ «ЛЮСЯ»в першої редакції від 10.04.1995р. та в другої редакції 17.09.2007р. є підставою для скасування запису про державну реєстрацію селянського фермерського господарства «ЛЮСЯ»у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суддя: Алейникова Т. Г.