Рішення № 8074848, 08.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.10 р.                     Справа № 43/297                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства Рутченківський завод “Гормаш”, м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості за договором б/н від 12.05.2008р. в розмірі 6812,50грн., пені в сумі 1316,90грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Кононенко Я.О. за дов. №04/77 від 30.12.09р.

від відповідача: представник не з’явився

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 11.01. по 08.02.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства Рутченківський завод “Гормаш”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за договором від 12.05.2008р. в розмірі 6812,50грн., пені в сумі 1316,90грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на надання послуг з використання виробничого майданчика для вивантаження вантажу б/н від 12.05.08р., в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Відповідач у поясненнях №9 від 11.01.2010р. зазначив, що ним оплачена сума основного боргу у розмірі 6812,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №11 від 04.12.09р. Проти стягнення заявленої пені заперечив у зв`язку з тим, що позивачем невірно визначено період нарахування пені та просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення пені нарахованої за прострочку по рахунках від 13.10.08р., 29.10.08р., 03.11.08р. та 26.11.08р.

Під час розгляду справи були досліджені наступні докази: договір на надання послуг з використання виробничого майданчика для вивантаження вантажів від 12.05.08р., акти від 15.04.09р., №26.05.09р., 10.06.09р., рахунки-фактури №2278 від 10.09.08р. у сумі 375грн., №2649 від 29.10.08р.у сумі 5650грн., №2680 від 03.11.08р. у сумі 1600грн., №2996 від 26.11.08р. у сумі 4875грн., №0000000643 від 12.03.09р. у сумі 3262,50грн., №0000000952 від 21.04.09р. у сумі 850грн., №0000001250 від 28.05.09р. у сумі 3225грн., №0000001456 від 10.06.09р. у сумі 2737,50грн., №0000002463 від 16.10.09р., №0000002710 від 20.11.09р., копії витягів з книги реєстрації видачі рахунків, банківські виписки №11 від 04.12.09р. у сумі 6812,50грн., б/н від 16.02.09р., б/н від 02.06.09р., б/н від 04.12.09р.

.

Перед початком розгляду справи по суті позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Крім цього, позивачу та відповідачу у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.08р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” (виконавець) та Закритим акціонерним товариством Рутченківський завод “Гормаш” (замовник) був укладений договір на надання послуг з використання виробничого майданчика для вивантаження вантажу, згідно з яким виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з використання виробничого майданчика площею 70кв.м для вивантаження (завантаження) вантажу замовника, який надходить на базу (власний залізничний тупик) виконавця за адресою: м. Донецьк, вул. Беранже, 1а, а замовник зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги (пункт 1.1. договору).

Надання послуг здійснюється із розрахунку – 1 година надання послуг складає 150грн. з ПДВ (пункт 3.1. договору).

Вивантаження (завантаження) вантажу фіксується актом виконаних робіт, підписаним замовником та виконавцем. В акті виконаних робіт обов`язково повинно бути вказано кількість часу (годин) протягом якого замовником використовувався виробничий майданчик (пункт 3.2. договору).

Замовник здійснює передплату у розмірі 50% (від передбачуваної кількості годин перебування вагону) на розрахунковий рахунок виконавця протягом 2 днів з моменту надання письмової заявки про прибуття вантажу (пункт 3.3. договору).

Остаточний розрахунок за послуги здійснюється замовником згідно акту виконаних робіт та виставленому рахунку протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку перерахування грошових коштів у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 3.4. договору).

Дійсний договір укладається на строк до 31 грудня 2008р., набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та вважається продовженим на слідуючий календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від дійсного договору (пункт 7.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств, без розбіжностей та зареєстрований ККП ДМР “Донеелектроавтотранс” під №П3. На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК УКраїни) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг до якого застосовуються положення глави 63 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно актів від 15.04.09р., №26.05.09р., 10.06.09р. у відповідності до договору №П3 від 12.05.08р. була здійснена постановка залізничних вагонів. Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

Таким чином наявний факт надання та отримання послуг з використання виробничого майданчику для вивантаження вантажу, обумовлених договором від 12.05.08р.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У договорі сторони встановили, що розрахунок проводиться згідно рахунків та актів виконаних робіт.

Позивачем було виставлено відповідачеві рахунки-фактури №2649 від 29.10.08р.у сумі 5650грн., №2680 від 03.11.08р. у сумі 1600грн., №2996 від 26.11.08р. у сумі 4875грн., №0000000643 від 12.03.09р. у сумі 3262,50грн., №0000000952 від 21.04.09р. у сумі 850грн., №0000001250 від 28.05.09р. у сумі 3225грн., №0000001456 від 10.06.09р. у сумі 2737,50грн., які згідно копії витягів з книги реєстрації видачі рахунків були отримані представниками відповідача:

рахунок у сумі 5650грн. – 29.10.08р.

рахунок №2680 – 03.11.08р.;

рахунок №2996 – 26.11.08р.;

рахунок №643 – 12.03.09р.;

рахунок №952 – 23.04.09р.;

рахунок №1250 – 23.06.09р.;

рахунок №1456 – 23.06.09р.

Разом з тим, позивачем 13.10.08р. було виставлено рахунок-фактури №2278 від 10.09.08р. у сумі 375грн., отримання кого відповідач підтверджує у поясненнях №9 від 11.01.2010р.

При цьому, суд не приймає заперечення відповідача щодо отримання рахунків №0000000952 від 21.04.09р. у сумі 850грн., №0000001250 від 28.05.09р. у сумі 3225грн., №0000001456 від 10.06.09р. у сумі 2737,50грн. лише 25.11.09р., оскільки пред`явлення позивачем вказаних рахунків 23.04.09р. та 23.06.09р. відповідно підтверджено матеріалами справи.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання з оплати рахунків-фактури №0000000952 від 21.04.09р. у сумі 850грн., №0000001250 від 28.05.09р. у сумі 3225грн., №0000001456 від 10.06.09р. у сумі 2737,50грн., всупереч умовам договору, належним чином не виконав, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 6812,50грн.

Водночас, в обгрунтування нарахованої та пред`явленої до стягнення пені позивач посилається на прострочення відповідачем оплати за рахунками-фактури №2278 від 10.09.08р. у сумі 375грн., №2649 від 29.10.08р.у сумі 5650грн., №2680 від 03.11.08р. у сумі 1600грн., №2996 від 26.11.08р. у сумі 4875грн., №0000000643 від 12.03.09р. у сумі 3262,50грн., що підтверджується банківськими виписками б/н від 16.02.09р., б/н від 02.06.09р., б/н від 04.12.09р.

Відповідач проти заявленої заборгованості у сумі 6812,50грн. заперечує, посилаючись на повне її погашення 04.12.09р., що підтверджується банківською випискою №11 від 04.12.09р. у сумі 6812,50грн.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем було оплачено отримані послуги з використання виробничого майданчику для вивантаження вантажу, обумовлених договором від 12.05.08р. за рахунками-фактури №0000000952 від 21.04.09р. у сумі 850грн., №0000001250 від 28.05.09р. у сумі 3225грн., №0000001456 від 10.06.09р. у сумі 2737,50грн., суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором б/н від 12.05.2008р. в розмірі 6812,50грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 4.2. договору визначено, що у разі порушення п.3.4. договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент сплати.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов’язань, порушення строків оплати вартості наданих послуг, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у розмірі 1316,90грн. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки, де періоди нарахування з 16.10.08р. по 03.11.08р. (борг 375грн.), з 03.11.08р. по 06.11.08р. (борг 5650грн.), з 06.11.08р. по 01.12.08р. (борг 4875грн.), з 16.03.09р. по 02.06.09р. (борг 3262,50грн.), з 27.04.09р. по 01.12.09р. (борг 850грн.), 27.06.09р. по 01.12.09р. (борг 3225грн., борг 2737,50грн.).

Відповідач у поясненнях №9 від 11.01.2010р. заявив клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені у сумі 519,74грн.

Відповідно до ст.ст.256, 257, 258, 261, 264 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Право пред’явити вимогу про стягнення пені у сумі 519,74грн. виникло у позивача з моменту, коли він дізнався про порушення відповідачем взятого на себе зобов’язання зі сплати вартості наданих послуг, тобто з 16.10.08р., 03.11.08р., 06.11.08р. та 01.12.08р. відповідно.

Як вбачається з відтиску штемпелю органу поштового зв`язку, наявному на поштовому конверті, в якому надійшли позовні матеріали позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення пені у розмірі 519,74грн. 02.12.09р., тобто за межами строку позовної давності в один рік.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені у розмірі 519,74грн. підлягає задоволенню, а у позовних вимогах в частинні стягнення пені у розмірі 519,74грн. слід відмовити.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені (борг 850грн.), з огляду на таке:

При визначенні граничного строку розрахунку за рахунком-фактури №0000000952 від 21.04.09р. у сумі 850грн. позивачем не враховано умову пункту 3.4. щодо здійснення розрахунку протягом 3 банківських днів, тому граничним строком розрахунку за вказаним рахунком слід вважати 28.04.09р., а прострочення відповідачем грошового зобов’язання починається з 29.04.09р.

Частиною 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем перевищено встановлений законом строк нарахування пені, за висновками суду нарахування пені (борг 850грн.) можливе з 29.04.09р. по 27.10.09р. З урахуванням викладеного, розмір пені, який є арифметично вірним складає 88,46грн.

Розрахунок пені (борг 3262,50грн., 3225грн., 2737,50грн.) є арифметично вірним та приймається судом як належним доказ по справі.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 797,16грн. є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 781,55грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.256, 257, 258, 261, 264, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193, Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства Рутченківський завод “Гормаш”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за договором б/н від 12.05.2008р. в розмірі 6812,50грн., пені в сумі 1316,90грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Рутченківський завод “Гормаш” (83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74; ідентифікаційний код 00176383, р/р 26008301611374 у філії Куйбишевського відділення ПІБ м. Донецька, МФО 334408) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39; ідентифікаційний код 03328250, р/р 26006198088991 в ДФ ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593) пеню у розмірі 781,55грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 94,86грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 219,48грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №43/297 в частині стягнення суми заборгованості за договором б/н від 12.05.2008р. в розмірі 6812,50грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В позовних вимогах в частинні стягнення пені у розмірі 519,74грн. відмовити в зв`язку з застосування позовної давності.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.

2 – сторонам;

1 – у справу.