Рішення № 8074672, 08.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.10 р.                     Справа № 29/14                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі Косенко Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Почтальон Г.М., довіреність

Від відповідача: Незнамова С.М., довіреність

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства „Компанія “Вода Донбасу” в особі Слов’янського регіонального виробничого управління м. Слов’янськ

До відповідача: Комунального підприємства Слов’янської міської ради “Слов’янськводоканал” м. Слов’янськ

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 352691,78 грн., в тому числі основного боргу – 340000,00 грн., пені – 8402,19грн., 1229,59грн. – 3% річних, 3060,00 грн. – інфляційна складова.

СУТЬ СПРАВИ:           

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” в особі Слов’янського регіонального виробничого управління м. Слов’янськ (далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Слов’янської міської ради “Слов’янськводоканал” м. Слов’янськ (далі - Споживач) про стягнення заборгованості в сумі 352691,78 грн., в тому числі основного боргу – 340000,00 грн., пені – 8402,19грн., 1229,59грн. – 3% річних, 3060,00 грн. – інфляційна складова.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 1/9 (47) від 18.01.2008 р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання, додаткову угоду від 26.01.2009 р., акт звірки від 31.12.2009 р., повідомлення № 302 від 25.02.08, №4448 від 10.10.08, рахунок-фактуру № 186 від 30.11.09, акт № 1/11 від 30.11.09, розрахунок заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.10 підтвердив оплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача надав відзив, яким повідомив про оплату суми основного боргу в розмірі 340000,00 грн., тому в цій частині позов не визнає. Зазначив, що Комунальне підприємство Слов’янської міської ради “Слов’янськводоканал” не має законних підстав для стягування з населення пені, 3% річних та інфляційної складової. Також просить зменшити розмір пені на одну облікову ставку НБУ. Виконання рішення в частині стягнення штрафних санкцій просить розстрочити на 6 місяців. Суму держмита віднести на обидві сторони пропорційно.

Представник позивача не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду лише на 3 місяця.

Клопотання щодо фіксації судового процесу представники сторін не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вищевказані матеріали судом розглянуті та додані до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 1/9 (47) від 18.01.2008 р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання, що діє до 31.12.2009 р., який пролонгований додатковою угодою від 26.01.2009 р. Договір укладено без протоколу розбіжностей.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язується надавати відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання в об’ємах згідно помісячного графіку (п. 2.3 договору), в межах технічних можливостей Підприємства, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги по встановленим тарифам в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Додатковою угодою від 26.01.2009 р. до договору доповнено п. 2.3а та узгоджено обсяг надання послуг водопостачання відповідачу на 2009 р., а саме, в листопаді 2009 р. об’єм складає 900,0 тис.м.куб. При цьому, орієнтована сума договору на 2009 р. була встановлена 10970378,21 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 5.1 договору відповідач оплачує позивачу послуги водопостачання по тарифами, які встановлені у відповідності з чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

При застосуванні коефіцієнта коректуванні тарифу на послуги водопостачання або затвердження у відповідності з установленим діючим законодавством порядком нових розмірів тарифів Споживач оплачує послуги по цьому договору з дня вступу їх в силу без додаткового узгодження. (п. 5.3 договору, що узгоджено додатковою угодою від 26.01.2009 р.)

За приписом п. 5.4 договору, відповідач відповідно до заявленого об’єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі згідно з діючими тарифами у наступні строки:

-          до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за першу декаду;

-          до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за другу декаду;

-          до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за третю декаду.

Остаточний розрахунок за надані послуги за попередній місяць відповідач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту отримання води платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця наступного за звітним (п. 5.6 договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, надав відповідачу послуги з водопостачання, що підтверджується актом від 30.11.2009 р. № 1/11 підписаний обома сторонами та виставив на оплату рахунок-фактуру №186 від 30.11.2009 на суму 667018,79 грн.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати за одержану питну воду не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за листопад 2009 р. в розмірі 340000,00 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач оплатив суму основного боргу в розмірі 340000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 79 від 25.01.10 на суму 40000,00 грн., № 80 від 26.01.10 на суму 70000,00 грн., № 82 від 26.01.10 на суму 60000,00 грн., № 89 від 28.01.10 на суму 70000,00 грн., № 95 від 29.01.10 на суму 60000,00 грн., № 97 від 29.01.10 на суму 40000,00 грн., тобто вже після подачі позову до суду.

Таким чином провадження у справі щодо стягнення 340000,00 грн. боргу за послуги з водопостачання підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що Споживач, у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання, повинен оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.12.09 по 13.01.10 в сумі 1229,59грн. та індекс інфляції в розмірі 3060,00грн. за грудень 2009 р., які нараховані вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання Споживач зобов’язаний оплатити Підприємству пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який оплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8402,19 грн. за період з 01.12.09 по 13.01.10.

Представник відповідача у відзиві просить зменшити розмір пені та стягнути її в розмірі однієї облікової ставки НБУ, посилаючись на тяжкий фінансовий стан.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Дослідивши матеріали справи, судом відхилено клопотання відповідача щодо зменшення суми пені.

Наразі, приписи статті 629 ЦК України визначають, що договір є обов'язковим длявиконання сторонами.

Факт порушення відповідачем прийнятих за договором зобов’язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Слід зазначити, що відповідач не надав жодних доказів які б свідчили про прийняття будь-яких заходів щодо виконання умов договору відносно оплати наданих послуг у встановлений строк.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його вірним, а суму такою, що підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.02.2010 р. оговорено клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення в частині стягнення штрафних санкцій строком на 6 місяців, у зв’язку із скрутним фінансовим становищем.

Позивач не заперечує проти розстрочки виконання рішення строком на 3 місяця.

Клопоча про надання розстрочки виконання рішення відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан, у зв’язку із наявністю дебіторської заборгованості, більшу частину якої складає заборгованість населення. Також повідомив про відсутність можливості своєчасно та в повному об’ємі здійснювати розрахунки з постачальниками енергії, газу, своєчасно виплачувати заробітну плату робітникам підприємства, а також обов’язкові податки: по ПДВ – 600000,00 грн., податок на прибуток – 28000,00 грн., податок на спецводокористування – 85000,00 грн.

Враховуючи доводи наведені відповідачем, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнять виконання рішення і вважає можливим на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати розстрочку виконання рішення щодо стягнення заборгованості на 3 місяця рівними частинами з виплатою по 4230,59 грн. щомісячно, за останній місяць – 4230,60 грн.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.193, ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія “Вода Донбасу” в особі Слов’янського регіонального виробничого управління м. Слов’янськ до Комунального підприємства Слов’янської міської ради “Слов’янськводоканал” м. Слов’янськ про стягнення пені в сумі 8402,19грн., 3% річних в сумі 1229,59грн., інфляційної складової в сумі 3060,00грн. – задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Слов’янської міської ради “Слов’янськводоканал” (84100, м. Слов’янськ, Донецька область, вул. Калініна, 9, р/р26009230475241 в ДОФ Укрсоцбанка м. Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 35420080) на користь Комунального підприємства „Компанія “Вода Донбасу” в особі Слов’янського регіонального виробничого управління (84112, м. Слов’янськ, Донецька область, вул.Леніна, 13, п/р 260043018534 в Слов’янському відділенні № 2868 ВАТ „Державний Ощадний Банк України”, МФО 394318, ЄДРПОУ 35397869) 8402,19грн. – пені, 1229,59грн. – 3% річних, 3060,00грн. – інфляційні нарахування, 3526,92 грн. - державного мита, 236,00 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення на 3 місяця рівними частинами з виплатою по 4230,59 грн. щомісячно, за останній місяць – 4230,60 грн.

Припинити провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 340000,00 грн., у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлено та підписано 08.02.2010 р.

Суддя