Рішення № 8074505, 08.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.10 р.                     Справа № 37/8                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю „АСТЕЛІТ”, м. Київ, ідентифікаційний код 22859846

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31762929

про: стягнення грошових коштів в сумі 13030805,92грн.

із залученням Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача – Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк „Укргазбанк”, м. Київ, ідентифікаційний код 23697280

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Гостищев Д.А. (за довіреністю № 253/09 а від 19.11.2009р);

від Відповідача - не з’явився.

від Третьої особи – Насонова Л.І. (за довіреністю № 1077-1 від 13.11.09 р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України за клопотанням учасників справи судовий розгляд відбувається з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 25.01.2010р. на 08.02.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АСТЕЛІТ”, м. Київ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду м. Київа з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13030805, 92грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.12.2009 р. означений позов в порядку ст. 17 Господарського процесуального кодексу України надіслано за підсудністю до Господарського суду Донецької області. За резолюцією голови суду від 05.01.2010 р. матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Попкова Д.О.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №AS06-UAG-350 від 19.09.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №AS06-UAG-350 від 19.09.2006р. з додатковою угодою; розрахунок заборгованості; гарантія платежу №4/1 від 08.01.2009р.; накладні; довіреності на отримання продукції; акт прийому-передачі, акти виконаних робіт; довідку банку; право установчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 631, 692 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 12, 15, 49, 54, 61, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані документи, як витребувані судом, так і додаткові на підтвердження власної позиції, для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.12-54, 64 т.2), у тому числі – додаткові пояснення щодо строків виконання фінансових зобов’язань Відповідачем та їх структури.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів припинення/відсутність спірних грошових зобов’язань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.150 т.1, а.с. 64 т.20), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи незалежно від повернення конвертів з ухвалами суду, які надсилалися Відповідача, оскільки до компетенції суду не віднесено обов’язку із фактичного встановлення місцезнаходження Відповідача.

Ухвалою від 05.01.2010р. суд залучив до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк „Укргазбанк”, м. Київ

Третьою особою надані письмові пояснення по суті спору від 19.01.2010р. №107/225-10 (а.с.а.с. 4,5 т.2), якими позовні вимоги підтримала, та додаткові документи на виконання вимог ухвали суду (а.с.а.с.64-69 т.2)

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі не надані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2006р. між Позивачем (Довіритель) та Відповідачем (Повірений) укладений договір №AS06-UAG-350 (а.с.а.с.15-33 т.1), згідно п.п. 1.1., 1.2, 12.1 якого Повірений зобов’язався вчинити від імені та за рахунок Довірителя дії (продаж продукції довірителя через торгівельну мережу Повіреного відповідно до вимог встановлених Довірителем у додатках до цього договору; популяріізацію послуг life:), сприяння розповсюдженню послуг Довірителя поміж існуючими та потенційними абонентами, реалізацію маркетингової політики Довірителя; інші дії, повноваження на здійснення яких прямо надані повіреному за даним Договором та/або додатками до нього чи додатковими угодами), спрямовані на забезпечення реалізації початкових пакетів та Скетч-карт у точках продажу, а Довіритель зобов’язався прийняти та оплатити такі послуги. Сторони дійшли згоди про те, що даний договір за своєю природою є змішаним, набуває чинності з моменту підписання і діє протягом одного року.

Відповідно до п.1.4., 1.5. договору Довіритель передає Повіреному продукцію відповідно до належно оформлених заявок в порядку, визначеному розділом 3 цього договору, а найменування продукції, її асортимент, комплектність та ціна за одиницю визначаються у додатках, які є невід’ємною частиною договору. Як встановлено п.п. 3.6., 3.7. договору передача продукції опосередковується видатковою накладною, підписання якої є підтвердженням передачі продукції Довірителем та згоди Повіреного на отримання цієї продукції згідно відповідної заявки. При цьому право власності на продукцію залишається у Довірителя.

Згідно умов розділу 4.4 зазначеного договору Відповідач у тому числі зобов’язався:

-          Реалізовувати повну кількість продукції, що зазначена у заявках Повіреного та підтверджена у встановленому цим договором порядку Довірителем, до закінчення десяти календарних днів, що слідують за днем, у якому повірений отримав цю продукцію для реалізації;

-          Здійснювати витрати на виконання доручення щодо реалізації продукції від імені Довірителя виключно в межах та за рахунок винагороди, яку Довіритель сплачує Повіреному за цим договором;

-          Виконувати визначений у своїй заявці Повіреним та затверджений Довірителем обсяг продажу продукції за цінами згідно з додатками, що є невід’ємною частиною цього договору.

Розділ 6 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо ціни та порядку розрахунків, з яких:

-          Повірений у зв’язку з виконанням своїх зобов’язань за цим договором протягом 15 календарних днів з дати передачі йому партії продукції, зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок Довірителя грошову суму, яка дорівнює різниці між: вартістю відповідної партії продукції, яку Повірений отримав від Довірителя для реалізації, розрахованою за ціною, та сумою Базової винагороди, яку довіритель повинен сплатити Повіреному за реалізацію останнім 100% відповідної партії продукції. Означена грошова сума включає кошти, які Повірений отримав від реалізації відповідної партії продукції протягом 15 календарних днів з дня її отримання у Довірителя та грошове забезпечення виконання Повіреним його зобов’язань відносно продукції, яка не була реалізована протягом 15 календарних днів з дня отримання у Довірителя.

-          Оплата здійснюється в національній валюті України, у безготівковій формі шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок Довірителя на основі видаткової накладної, підписаної сторонами в момент передачі продукції;

-          Якщо на момент закінчення 15 дня після передачі Повіреному для реалізації відповідної партії продукції, вона не буде повністю реалізована Повіреним, то така нереалізована частина Продукції вважатиметься проданою Довірителем Повіреному за ціною, яка діє для реалізації продукції абонентам і зазначена в видатковій накладній. Моментом переходу права власності до Повіреного на вищезгадану продукцію вважається 00год.00хвил. наступного дня. Перехід права власності на нереалізовану Повіреним частину Продукції оформлюється згідно з законодавством шляхом складання сторонами відповідних первинних документів;

-          Довіритель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок грошового забезпечення. Не пізніше дня, встановленого в п.6.4.1 цього договору для переходу до Повіреного права власності на не реалізовану ним частину продукції, Повірений зобов’язаний сплатити Довірителю усі кошти, які отримані від реалізації Продукції третім особам, а також вартість нереалізованої частини продукції яка перейшла у власність Повіреного. Довіритель залишає собі суму базової винагороди, яку Довіритель повинен сплатити Повіреному виключно за частину продукції, реалізовану Повіреним від імені Довірителя;

-          ціни на продукцію вказуються у додатках, що є невід’ємною частиною цього договору;

-          звіт повіреного про кількість реалізованої продукції за встановлений договором період, прийнятий та підтверджений Довірителем, є підставою для підписання сторонами акту виконаних робіт.

У п. 12.3 договору сторони закріпили положення, згідно якого якщо жодна із сторін не недійшле іншій стороні письмового повідомлення за 30 календарних днів до дня закінчення терміну дії договору про свій намір припинити його дію, то договір вважається продовженим на наступний період на тих самих умовах.

Додатковою угодою до Договору №2 (а.с.а.с. 34-37 т.1) сторонами:

1.          Додатково до зобов’язань Повіреного, передбачених договором, на нього покладено обов’язок забезпечити безвідкличною банківською гарантією на умовах передбачених даною угодою виконання Повіреним своїх зобов’язань, передбачених розділом 6 Договору щодо порядку розрахунків, а саме п.п. 6.3, 6.4. Сума гарантії 7000000грн. та термін дії – до 16.01.2008р.

2.          Внесені зміни та доповнення до істотних умов договору, зокрема до п.п. 2.2 (4.4.3), 2.3 (4.4.4), 2.4 (5.1, 5.2), 2.8 (6.4.1), збільшивши строк виконання зобов’язань Повіреним з реалізації продукції, а отже – і момент її набуття останнім у власність у разі не реалізації - з 15 до 30 календарних днів.

08.01.2009р. Третьою особою була виписана гарантія платежу №41 (а.с.14) за договором №AS06-UAG-350 на суму 10000000грн. зі строком дії до 20.04.2009р.

На виконання умов договору Позивач у період з 22.11.2007р. по 10.03.2009р. згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (а.с.а.с.35, 36, 41, 45, 47, 48, 50, 52, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 81, 83, 84, 86, 87, 89, 91 т. 1) і акту приймання-передачі №20221 від 01.12.2008р. (а.с.а.с.43,44 т.1), відображених в акті звірення розрахунків станом на 20.01.2010р., та довіреностей на отримання матеріальних цінностей (а.с.а.с.40, 42, 46, 49, 51, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 80, 82, 85, 88, 90, 92 т. 1) Відповідачу була передана продукція на загальну суму 16869501,46грн.

Відповідно до актів виконаних робіт (а.с.а.с. 93-142 т.1) Відповідачем були надані послуги з реалізації означеної (щодо якої є накладні та акт приймання-передачі, згадані вище) продукції 16856200грн. При цьому, серед зазначених актів відсутні відомості про реалізації продукції за замовленням №92295, виконаним переданням товару за накладною №800009480 від 22.11.2007р. (а.с.38) на суму 13301,46грн., що вказує на набуття Відповідачем означеної продукції у власність відповідно до умов п. 6.4. договору. Водночас, в акті виконаних робіт №281107 від 28.11.2008р. (а.с.а.с.139,140 т.1) відображені відомості про надання Відповідачем послуг з реалізації продукції на суму 327900грн. за замовленням №20178, проте накладної про передачу продукції за цим замовленням до матеріалів справи не надано. З урахуванням замовлення №20178 вартість всіх підтверджених актами виконаних робіт обсягів реалізації Відповідачем продукції Позивача становить 17184100грн.

Загальна суми винагороди Відповідача за надані послуги з реалізації продукції, факт наданні яких (послуг) підтверджується актами виконаних робіт за всіма замовленнями становить 2060094,17грн.

Як вбачається з довідки банку №55-3-1-00/1063 від 16.10.2009р. (а.с.143 т.1) та банківської виписки станом на 16.10.2009р. (а.с.144) Відповідачем було перераховано Позивачу грошові кошти у загальному розмірі 1997539,96грн.

Сторонами був складаний та підписаний акт звіряння розрахунків станом на 20.01.2010р. (а.с.а.с. 16-37 т.2), яким сальдо на вказану дату на користь Довірителя сторонами було визначено у сумі 13047225,84грн.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявлених позовних вимог.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів та ухилився від підписання акту звірення розрахунків (а.с.15), складеному та надісланому (а.с.а.с.13, 14 т.2) Позивачем на виконання вимог ухвали суду.

Згідно довідки за підписом головного виконавчого директора та головного фінансового директора Позивача (а.с.13 т.2) станом на 22.01.2010р. у Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС” існують неприпиненні будь-яким передбаченим законодавством способом грошові зобов’язання на підставі договору №AS06-UAG-350 від 19.09.2006р. у розмірі 13030805,92грн.

Третя особа позовні вимоги підтримала, що вбачається з письмових пояснень від 10.01.2010р. №107/225-10 (а.с.а.с. 4-6 т.2)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання зобов’язань за договором.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору №AS06-UAG-350 від 19.09.2006р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги змішану правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з доручення та поставки (купівлі-продажу), оскільки за умовами останнього Повірений, здійснюючи від імені та за рахунок Довірителя дії з реалізації його продукції, у випадку не реалізації продукції протягом встановленого строку, на відплатних засадах набуває її у власність.

Оскільки диспозитивні принципи щодо можливості сторін укладати договори, які безпосередньо не передбачені діючим законодавством, але йому не суперечать, закріплені нормами ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, остільки укладений між сторонами договір №AS06-UAG-350 від 19.09.2006р. є належною підставою для виникнення у Відповідача відповідних зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України та умов договору, внаслідок його укладання Позивач набув кореспондуючого обов’язку Відповідача права вимагати у останнього від іменні та за рахунок Довірителя здійснити певні дії, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 1006 цього Кодексу - також на негайне передання всього одержаного у зв’язку із виконанням доручення ( в розглядуваному випадку – перерахування отриманих від реалізації наданої продукції грошових коштів згідно п. 6.1. договору).

В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 1002 та ч.ч.2, 4 ст.1007 Цивільного кодексу України Повірений має право на відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням доручення, та на отримання плати. Слід зауважити, що за умовами п. 6.3. договору №AS06-UAG-350 від 19.09.2006р. передбачено самостійне отримання Повіреним винагороди з грошових коштів, отриманих від реалізації наданої Довірителем продукції.

Поряд із цим, відносно не реалізованої у встановлений строк продукції – зокрема отриманої за накладною за накладною №800009480 від 22.11.2007р. (а.с.38) на суму 13301,46грн. – за змістом п. 6.4. Відповідач є покупцем, що відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ст. 655, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України зумовлює обов’язок сплати Позивачу вартість отриманої продукції (вже без утримання винагороди повіреного).

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від виконання обов’язку з передання всіх отриманих від реалізації продукції грошових коштів (за винятком утримуваної винагороди) Позивачеві у розмірі, визначеному вказаними вище актами виконаних робіт, та від обов’язку зі сплати останньому набутої у власність внаслідок не реалізації у продукції – протягом 30 календарних днів з дати отримання кожної партії продукції (підписання видаткової накладної).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Необхідність дотримання умов договору відносно передання протягом 30-ти денного строку з моменту передачі продукції отриманих від реалізації грошових коштів та сплати у цей же строк набутої у власність продукції обумовлюється також приписами ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч .1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як невиконання або неналежне виконання зобов’язання є його порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із встановлених судом на підставі наявних матеріалів обставин, Відповідач не виконав означених зобов’язань перед Позивачем – належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного або припинення відповідних зобов’язань у інший (окрім виконання) передбачений діючим законодавством спосіб не надано, що зумовлює оцінку Відповідача як такого, що прострочив виконання зобов’язань у розумінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правильність приведеного Позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не перевищують обсягу протиправно не перерахованих Відповідачем грошових коштів (як в порядку передання отриманого довірителю, так і в порядку сплати за особисто придбаний товар за накладною №800009480 від 22.11.2007р.) з урахуванням розміру винагороди, що може бути отримана, та здійснених платежів.

За таких обставин, вимоги про стягнення з Відповідача 13030805,92грн. задовольняються судом як обґрунтовані та доведені.

Понесені Позивачем судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АСТЕЛІТ”, м. Київ, (ідентифікаційний код 22859846) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 31762929) про стягнення 13030805,92грн. задовольнити в повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31762929) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „АСТЕЛІТ”, м. Київ (ідентифікаційний код 22859846) грошові кошти в сумі 13030805,92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31762929) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „АСТЕЛІТ”, м. Київ, (ідентифікаційний код 22859846) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх учасників справи у судовому засіданні 08.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 10.02.2010р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя