Рішення № 80700582, 20.03.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/287/19

20 березня 2019 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача шляхом визнання недійсним та скасування кредитного договору №Z62.00208.003688332 від 21 лютого 2018 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" в частині встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості та права змінювати процентну ставку в односторонньому порядку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача з позовом про захист прав споживача шляхом визнання недійсним та скасування кредитного договору №Z62.00208.003688332 від 21 лютого 2018 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" в частині встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості та права змінювати процентну ставку в односторонньому порядку, в якому просила суд визнати недійсним та скасувати кредитний договір № Z62.00208.003688332, який 21 лютого 2018 року укладено між нею та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» в частині встановлення плати за обслуговування кре¬дитної заборгованості (п.1.10.), визначення процентної ставки з урахуванням ОСОБА_2 банку (п. 1.3, 1.4) та права банку змінювати процентну ставку в односторонньому порядку (п. 1.6), оскільки ці положення є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності та по¬рушують її права, як споживача, недійсними ці положення вважати з моменту укладення договору та зарахувати зайво сплачені нею грошові кошти в тіло кредиту.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21 лютого 2018 року вона уклала з ПАТ «Ідея Банк» Кредитний договір № Z62.00208.003688332. Вважає, що кредитний договір № Z62.00208.003688332, який вона уклала 21 лю¬того 2018 року з Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисба-лансу договірних прав та обов’язків на погіршення становища споживача, що, в свою чергу, є підставою для визнання кредитного договору № Z62.00208.003688332 від 21 лютого 2018 року, укладеного нею з Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» в частині вста¬новлення плати за обслуговування кредитної заборгованості та права банку змінювати про-центну ставку в односторонньому порядку не дійсним та підлягає скасуванню в цій частині. Зокрема, просить суд визнати недійсним і скасувати:

- п. 1.3, 1.4 спірного договору, згідно яких передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмі¬рі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5 % (ОСОБА_2), станом на день укладення Догово¬ру змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління ОСОБА_2 становить 9,5 %, що разом з Маржею ОСОБА_2 складає змінювану проценту ставку в розмірі 15 %.

На її думку визначення ОСОБА_2 в кредитному договорі є безпідстав¬ним, оскільки на час укладення кредитного договору вихідні дані для визначення ОСОБА_2 Бан¬ку не відомі, а отже зазначати в Кредитному договорі розмір змінюваної процентної ставки є передчасним;

- п.1.6 Договору, відповідно до якого, Банк може в будь-який момент за Рішенням Правління ОСОБА_2 визначити змінну частину процентної став¬ки нижчу ніж ставка, яка розрахована відповідно до п. 1.5 цього Договору на основі зміни ключових ринкових показників, зокрема, зазначає, що така умова кредит¬ного договору несправедлива для неї, як Позичальника, оскільки вона не має змоги надати зго¬ду чи відмовитися щодо істотної умови договору.

Також, просить визнати недійсним та скасувати п. 1. 10 Кредитного договору, стосовно необхідності сплати коштів за обслуговування кредиту, оскільки левова частка із сплачених нею коштів в якості погашення заборгованості за кредитним договором зараховується в якості плати за обслуговування кредиторської, натомість для погашення тіла кредиту та відсотків по кредиту береться набагато менша сума, що на її переконання – несправедливо.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 11, 15, 16, 203, 205, 215, 216, 217, 627, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживача» просить суд задоволити її позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з’явилася, подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд в позові ОСОБА_1 відмовити повністю та розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача з огляду на територіальну віддаленість суду.

Зокрема у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що законодавець надав право банкам встановлювати у кредитному договорі змінювану процентну ставку та отримувати плату за обслуговування, а тому вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

За змістом частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист права споживача» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Судом встановлено, що 21 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.00208.003688322 (а.с. 5-7).

Відповідно до п.1.1.цього договору Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 35 421, 00 грн. включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов’язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості), згідно умов цього Договору.

Згідно п. 1.2. ОСОБА_2 надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника.

Згідно п.1.3. за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5% (ОСОБА_2).

Пунктом 1.4. зазначено, що на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління ОСОБА_2, становить 9,5%, що разом з Маржею ОСОБА_2 складає змінювану процентну ставку в розмірі 15%.

Відповідно до пункту 1.6. Кредитного договору, Банк може у будь-який момент за Рішенням Правління ОСОБА_2 визначити змінну частинну процентної ставки нижчу ніж ставка, яка розрахована відповідно до п.1.5.Договору на основі зміни ключових ринкових показників.

Позивач зазначає, що пункти договору 1.3, 1.4, 1.6 спірного договору є несправедливими, а тому просить суд визнати їх недійсними та скасувати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частино 4 цієї статті передбачено, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов’язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частинами 5, 6 та 7 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Зі змісту кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем 21.02.2018 року, вбачаться, що тип процентної ставки визначений кредитним договором – змінна процентна ставка.

Пунктом 1.5. Кредитного договору передбачено, що змінна частина процентної ставки дорівнює UIRD (Український індекс рітейлових депозитів) за останній день попереднього місяця, надалі - «Індекс». Індекс використовує як база для визначення процентної ставки. Індекс переглядається та може змінюватися щомісячно. Статистичні дані Національного банку України, які містять індекс, розміщується на офіційному сайті Національного ОСОБА_2 України за aflpecoro:http//www.gov/ua. Сторони домовились, що у випадку зміни назви Індексу чи посилання на індекс, але без зміни його економічної суті, сторони не вносять змін до Договору, і такі дані продовжують використовуватись у формулі визначення змінної частини ставки.

Пунктом 1.7 кредитного договору передбачено, що Банк повідомляє позичальника про зміну розміру процентної ставки та надсилає Позичальнику новий Графік щомісячних платежів за кредитним договором листом без внесення змін (доповнень) до Договору не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка. Таке повідомлення вважається надісланим в день його відправлення на адресу позивальника, що зазначена в цьому Договорі. До направлення повідомлення на адресу Позичальника поштою прирівнюється також і його вручення Позичальнику, члену його родини чи представнику Позичальника під розписку. Новий Графік щомісячних платежів стає невід’ємною частиною цього Договору.

У пункті 1.9 спірного кредитного договору визначено максимальний розмір процентної ставки, який може становити не більше 60 % річних.

З наведеного вбачається, що кредитний договір містить інформацію, щодо процентної ставки за кредитом, її тип, порядок її обчислення та порядок її зміни, та відповідає вимогам ст. 1056-1 ЦК України.

Окрім того, пунктом 1.8 Позичальник стверджує, що розуміє суть і принципи визначення процентної ставки, усвідомлює ризики, які випливають із змінної частини ставки протягом всього строку кредитування, і погоджується на ці ризики.

Також, спірний Кредитний договір № Z262.00208.003688322 від 21.02.2018 року, було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, ОСОБА_1 після його підписання виконувала умови цього договору, договір містить повну інформацію щодо умов кредитування.

Таким чином, з моменту підписання цього договору позивач була обізнана та проінформована про всі істотні умови договору, також щодо оплатності кредиту, свого обов’язку вносити плату за користування кредитом, розміру, типу процентної ставки, порядку зміни змінюваної процентної ставки, її сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту, а тому позовні вимоги про визнання недійсними пунктів договору 1.3, 1.4, 1.6 недійсними та їх скасування до задоволення не підлягає.

Щодо пункту 1.10 спірного договору, згідно якого за обслу¬говування кредиту ОСОБА_2, що включає в себе: надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв’язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в пога¬шення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв’язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти По¬зичальника; опрацювання запитів Позичальника, що направлені банку Позичальником із викорис¬танням різних каналів зв’язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомі¬сячно в терміни та розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитними договором, який позивач також просить визнати недійсним та скасувати, суд вважає за вірне зазначити таке.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов’язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Статтею 8 цього закону передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов’язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов’язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Таким чином, чинним законодавством передбачено право кредитодавця отримувати плату за обслуговування кредитом.

Враховуючи викладене позовна вимога про визнання п. 1.10 Кредитного договору № Z62.00208.003688322 від 21.02.2018 року укладеного між позивачем та ПАТ «Ідея Банк» також до задоволення не підлягає.

Окрім того, п. 4 Паспорт споживчого кредиту містить відомості, щодо плати за додаткові та супутні послуги (а.с. 36-37).

Позивач ОСОБА_1 була ознайомлена із цим Паспортом, про що свідчить її підпис у ньому.

На підставі викладеного та керуючись ст. 203, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача шляхом визнання недійсним та скасування кредитного договору №Z62.00208.003688332 від 21 лютого 2018 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" в частині встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості та права змінювати процентну ставку в односторонньому порядку – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, с. Великий Мидськ, Костопільський р-н, Рівненська обл., вул. Садова,1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк", м. Львів, вул. Валова 11, 79008, код ЄДРПОУ: 19390819.

Текст рішення складено 26.03.2019 року.

СуддяОСОБА_3