Рішення № 80657660, 22.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року справа № 320/5729/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Броварської міської ради Київської області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за клопотаннями позивача від 14.09.2018:

№11-16-1/6503 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,7 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1;

№11-16-1/6504 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,4 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по вул. АДРЕСА_2;

№11-16-1/6505 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по вул. АДРЕСА_3.

- зобов'язати відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії вказані клопотання позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана бездіяльність є протиправною, оскільки відповідачем порушено встановлений законом строк розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 відкрито провадження у даній справі, прийнято рішення про її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідач позовних вимог не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що у наданих позивачем документах була відсутня визначена законом письмова згода землекористувача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та прийнято рішення про її розгляд у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 14.09.2018 до Броварської міської ради подано клопотання (а.с. 32 - 34, 35):

- №11-16-1/6503 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,7 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1;

- №11-16-1/6504 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,4 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по вул. АДРЕСА_2;

- №11-16-1/6505 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по вул. АДРЕСА_3.

Листом від 04.10.2018 №1-18/980 Броварська міська рада Київської області повідомила позивача про те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 3,8605 га у АДРЕСА_4 перебуває у користуванні ТОВ «Сонячний квартал», тому питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не може бути вирішене без згоди користувача на вилучення частини земельної ділянки (а.с. 35а).

На думку позивача, вказаним листом Броварська міська рада Київської області відмовила йому у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Отже, цією нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17, від 17 грудня 2018 року у справі №№509/4156/15-а).

Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Отже, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Суд зазначає, що така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.

Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Як слідує зі змісту листа Броварської міської ради Київської області від 04.10.2018 №1-18/980, остання повідомила позивача про те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 3,8605 га у АДРЕСА_4 перебуває у користуванні ТОВ «Сонячний квартал», тому питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не може бути вирішене без згоди користувача на вилучення частини земельної ділянки.

Отже, надаючи позивачу таку відповідь, відповідач діяв правомірно.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Вказана правова позиція викладена і постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, від 10.01.2019 у справі № 820/4555/17.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття вмотивованого рішення за клопотаннями позивача про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині зобов'язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії вказані клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Як вказано вище, особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу (абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Отже, у зв'язку з порушенням уповноваженим органом встановленого законом строку розгляду клопотань позивача останній має право замовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок без згоди відповідача.

Відповідно, визнання протиправною бездіяльності відповідача суд вважає достатнім способом захисту прав позивача та не вбачає підстав для додаткового зобов'язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії вказані клопотання позивача.

Згідно ст.ст. 11 та 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 114,40 грн., що підтверджується квитанцією віл 26.10.2018 № ПН12487.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення основних позовних вимог та відмови у задоволенні похідних позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 2 114,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 194, 205, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, код 26376375) щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду клопотань гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, рнокпп НОМЕР_1) від 14.09.2018:

- № 11-16-1/6503 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,7 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1;

- № 11-16-1/6504 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,4 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по вул. АДРЕСА_2;

- № 11-16-1/6505 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5 га для обслуговування та розміщення нежитлових будівель та споруд по вул. АДРЕСА_3.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, код 26376375) на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати у сумі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.