Ухвала суду № 80629357, 21.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 березня 2019 року м. Київ № 640/2180/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за участі представника в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енджой Продакшинс»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майнаВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енджой Продакшинс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08 серпня 2018 року №149846-17 про сплату податкового боргу в сумі 29040,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08 серпня 2018 року №149846-17 про опис майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Енджой Продакшинс», у податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання 19 березня 2019 року прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи не надходило.

З урахуванням думки представника позивача, суд вирішив закінчити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача 20 березня 2019 року подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін.

Клопотання обґрунтовано тим, що представник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві затримався в іншому судовому засіданні , яке було призначено на 19 березня 2019 року о 10:00, у справі №640/852/19 де сума позову складає 2676063,00 грн., а тому був позбавлений можливості бути присутнім у судовому засіданні у справі №640/2180/19.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи..

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, неможливість прибуття у судове засідання 19 березня 2019 року о 10:45 год. представником відповідача, у зв'язку з затримкою іншого судового засідання, на думку суду, не є поважною причиною для призначення повторного судового засідання та виклику сторін.

Більше того, в матеріалах справи вже наявний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача мав можливість висловити свої міркування, доводи та факти в підтвердження власної позиції, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення судового засідання суд не вбачає.

Керуючись пунктом 2 частини 6 статті 262, частиною 5 статті 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Шейко