Рішення № 80628174, 22.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000429

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, Позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» (далі – ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів», Відповідач) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 124277,33 гривень.

Ухвалою судді від 29.01.2019 позовну заяву ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків.

Згідно з ухвалою від 21.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач не виконує обов’язок по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що відповідно до надісланих Відповідачу розрахунків витрат на виплату та доставку пенсій відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пенсій по Списку № 1 за листопад-грудень 2018 року на загальну суму 124277,33 грн. Наголошує, що у строк визначений пунктом 6.7 Інструкції, вказана сума Відповідачем самостійно сплачена не була, тому заборгованість Відповідача перед ГУ ПФ України у Львівській області з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає стягненню в судовому порядку складає 124277,33 грн.

15.03.2019 Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ГУ ПФ України у Львівській області в повному обсязі (арк. справи 56-58). Вказує на те, що Відповідачем неправильно розраховано фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. На думку Відповідача, підприємство повинно відшкодовувати лише ту частину витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, яка стосується періоду роботи особи після 01.01.1992, тому ГУ ПФУ у Львівській області неправомірно встановлено 100% відшкодування пільгових пенсій.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з розрахунком суми боргу по Списку № 1 заборгованість ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» складає – 124277,33 грн., з них за листопад 2018 року – 62020,42 грн., за грудень 2018 року – 62256,91 грн. (арк. справи 22).

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в тому числі є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закон № 400/97-ВР (у редакції від 03.10.2017 № 2148-VIII), для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі – список № 1).

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Закон № 1058-IV набрав чинності з 01.01.2004.

Таким чином, обов’язок покривати підприємствами та організаціями витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє починаючи з 2004 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі – Фонд) та діють на підставі постанови Пенсійного фонду від 22.12.2014 № 28-2 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі».

Головне управління Пенсійного Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду, зокрема, щодо:

- забезпечення надходжень від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

При прийнятті рішення, суд виходив з таких мотивів.

За період роботи на ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» його працівники набули право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1.

З матеріалів справи видно, що Позивачем направлено Відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, особи, які перелічені у розрахунках, мали право на отримання пільгових пенсій за Списком № 1, а Відповідач, відповідно, зобов’язаний відшкодовувати витрати, що пов’язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій вказаним особам.

Відтак, суд встановив, що у Відповідача утворилась та наявна заборгованість перед ГУ ПФ України у Львівській області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 працівникам, які отримали трудовий стаж у ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» за період листопад-грудень 2018 року на загальну суму 124277,33 грн. Докази вжиття Відповідачем заходів погашення заборгованості перед ГУ ПФ України у Львівській області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в матеріалах справи відсутні.

Щодо доводів Відповідача про те, що підприємство повинно відшкодовувати тільки ту частину витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, яка стосується періоду роботи особи після 01.01.1992, суд зазначає наступне. Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, пов’язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій на підставі складених територіальним органом ПФ України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Тобто, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості. Такі не стосуються відносин щодо права, порядку та розміру пенсій, призначених певним працівникам. Крім цього суд звертає увагу Відповідача на те, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» скеровувались Відповідачу. Такі обставини не заперечуються Відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву. Доказів того, що Відповідач оскаржував дії чи рішення Позивача з цього приводу суду не надано.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 25.09.2012 № 21-251а12, № 21-293а12, від 17.12.2013 № 21-453а13 про те, що стаття 100 Закону № 1788-XII не підміняє положення статті 13 цього ж Закону стосовно визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише врегульовує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення цих пенсій. Обов'язок підприємств і організацій щодо відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2014 (набрання чинності Закону № 1058-IV) витрат на виплату і доставку пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ПФ України у Львівській області є обґрунтованими, не спростовані Відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» (код ЄДРПОУ: 00152402, місцезнаходження: 82443, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Дашава), на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 124277 (сто двадцять чотири тисячі двісті сімдесят сім) гривень 33 копійки.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мричко Н.І.