Ухвала суду № 8062044, 02.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-14945/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим,

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року

у справі № 2-24/1969-2007А

за позовом Риболовецького колгоспу імені Першого Травня (надалі - Р/к ім.1 травня)

до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (надалі –ДПІ у м.Керчі)

про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення, -

встановив:

У січні 2007р. позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі №0000351502/0 від 21.11.2006р..

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вимогами податкового законодавства не передбачено обов’язку сільськогосподарських товаровиробників здійснювати повний цикл операцій, у даному випадку позивач не розводив та не вирощував рибу, але займається виловом, переробкою і збутом власної рибопродукції, у зв’язку з чим відповідає поняттю сільськогосподарського товаровиробника, а отже, має право на пільги при оподаткуванні.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року, позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000351502/0 від 21.11.2006р., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшов висновку, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником тому, що здійснює декілька операцій, що законодавством віднесені до кола операцій сільськогосподарських товаровиробників.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м. Керчі звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Як встановлено в ході розгляду справи, основним видом діяльності позивача є ловля риби (05.01.1 КВЕД) та оптова торгівля рибою, морепродукцією та молюсками (51.38.1 КВЕД).

Контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість (надалі –ПДВ) подану Р/к ім.1 травня за вересень 2006р., про що складено акт №898/15-2/03889066 від 17 листопада 2006 року.

Як встановлено податковим органом, з поданої Р/к ім.1 травня податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) сільськогосподарського товаровиробника (за пунктом 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») вбачається, що позивач за вересень 2006 року задекларував поставку товару на 389.413грн. з податком 77.883 грн., а також задекларував суму податку, що підлягає нарахуванню - 44.403грн., та здійснив коригування (зменшення) податкового кредиту за попередні періоди на 23грн. (а.с. 110-112).

При цьому, в акті перевірки зазначено, що оскільки Р/к ім.1 травня не займається риборозведенням і вирощуванням товарної риби, а тільки здійснює її вилов, переробку та збут, то вказаний платник не може бути віднесений до категорії сільськогосподарських товаровиробників і не може застосовувати пільги щодо таких товаровиробників.

За наслідками таких висновків було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000351502/0 від 21 листопада 2006 року, про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 46599,00грн. у т.ч. основного платежу в сумі 44380,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2219,00грн..

заступником керівника Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим Мангер В.Н. на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення. Всього (а.с. 17).

Позивач не оспорює наведених в акті перевірки обставин про здійснення ним лише вилову і переробки риби, але стверджує, що такі операції достатні для визначення позивача сільськогосподарським товаровиробником.

Як вбачається із установчих документів позивача, зокрема, Статуту (а.с. 9-13) та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 16), основними видами діяльності позивача є ловля риби (05.01.1), промислове виробництво риби (15.20.0), оптова та роздрібна торгівлі рибою, морепродуктами і молюсками (51.38.1,52.23.0).

Згідно з пунктом 11.29 Закону України „Про податок на додану вартість“ сільськогосподарські товаровиробники незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, податок на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва не зараховують до бюджету, а залишають в своєму розпорядженні і використовують на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Цей Закон не надає поняття сільськогосподарського товаровиробника.

В розпорядженні Кабінету Міністрів України від 10 травня 1999 року №391-р визначено, що центральним та місцевим органам виконавчої влади у взаємовідносинах з рибницькими та рибальськими, включаючи риболовецькі, господарствами, що займаються риборозведенням, вирощуванням товарної риби, виловом, переробкою та збутом власної рибопродукції (незалежно від організаційно-правових форм) виходити з того, що ці підприємства є сільськогосподарськими товаровиробниками.

За Державним класифікатором видів економічної діяльності, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №375 від 26 грудня 2005 року, ці види економічної діяльності включені в коди груп економічної діяльності 05.1 (рибальство і надання послуг у рибальстві, у тому числі ловлю риби у внутрішніх водоймах, морях) і 05.02 (рибництво і надання послуг у рибництві, у тому числі вирощування рибопосадкового матеріалу, певних видів водоростей, морське і прісноводне рибництво, розведення устриць).

Отже, риболовецькі господарства прирівняні до юридичних осіб, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, але не зобов'язані здійснювати усі стадії виробничого процесу, включаючи вирощування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

За таких обставин, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Суддя Н.Є. Маринчак