Ухвала суду № 8062133, 02.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-16257/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії в Автономній Республіці Крим,

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 липня 2007року

у справі №2-16/17458-2006А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтяник“ (надалі –ТОВ „Нефтяник“)

до Державної податкової інспекції у м. Феодосії в Автономній Республіці Крим (надалі –ДПІ у м. Феодосії)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2006р. позивач звернувся господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 19.03.2007р., поставлени питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії від 06.09.2006р. №000134/1350/15-2/1/3 (№000557/1350/15-2/1/0 від 28.02.2006р., №000805/1350/15-2/1/1 від 19.04.2006р., №000116/1350/15-2/1/2 від 29.06.2006р.).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при складанні акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне оскаржуване повідомлення-рішення, працівниками податкового органу не з’ясовані всі обставини, при яких допущена помилка у декларації за серпень 2004р. і відповідач дійшов помилкового висновку про заниження суми податкового зобов’язання за липень 2005 року.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2007р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 липня 2007р., позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії від 06.09.2006р. №000134/1350/15-2/1/3, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що встановлена перевіркою помилка у показниках раніше поданої податкової декларації позивача, самостійно виявлена ним та уточнена у податковій декларації наступного податкового періоду, що виключає відповідальність позивача.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м. Феодосії звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.

В своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ „Нефтяник“ зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим (правонаступник Державна податкова інспекція у м.Феодосії в Автономній Республіці Крим) здійснила документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість, про що 15.02.2006р. складено акт № 509/15-2 (т.1, а. с. 16-19).

Актом первірки встановлено, що позивач подав до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2005р. у якій відображено корегування податкових зобов’язань, що раніше були відображені платником податку в декларації за серпень 2004р.. Також в ході проведення цієї касмеральної перевірки встановлено, що в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2005р. позивач неправомірно відобразив в графі 8.1 «самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»зменшення податкових зобов’язань за серпень 2004р. на 18000,00грн., що призвело до заниження зобов’язань з ПДВ на 17752,00грн..

На підставі зазначеного акта Феодосійською МДПІ 28.02.2006р. прийнято податкове повідомлення - рішення №000557/1350/15-2/1/0, яким визначено розмір податкового зобов'язання з урахуванням фінансових санкцій у сумі 18652,00грн. (т.1, а. с.20).

В порядку процедури апеляційного узгодження контролюючим органом прийнто податкові повідомленн-рішення №000805/1350/15-2/1/1 (т.1, а. с. 21), № 000116/1350/15-2/1/2 (т.1, а. с. 22), №000134/1350/15-2/1/3 (т.1, а. с. 23).

Предметом розгляду даної справи є податкове повідомлення - рішення ДПІ у місті Феодосія від 06.09.2006р. №000134/1350/15-2/1/3, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 17752,00грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 900,00грн..

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ „Нефтяник“ у рядку 8.1 „самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації“ податкової декларації за липень 2005 року зменшило на 18000,00 грн. податкові зобов’язання з податку на додану вартість, які були відображені у податковій декларації за серпень 2004 року. Усього податкових зобов'язань позивач відобразив 226000,00грн. (рядок 9), податковий кредит у сумі - 100000,00грн. (рядок 17). Розрахунки з бюджетом за звітний період відповідно склали 126000,00 грн. (рядки 18.2, 27).

В акті перевірки №509/15-2 від 15.02.2006р. зазначено, що за наслідками перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 01.07.2005р., про що складено акт № 3027/23-1/22284794 від 03.10.2005р. (т.І, а. с. 70-82), за серпень 2004 року позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 106,00грн. за включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, оформлених з порушенням встановленого порядку. У той же час зазначеною перевіркою було підтверджено, що податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за серпень 2004 року складали 31686,00грн. (обсяг продажу - 158428,00грн.). Вказані суми були також відображені у податковій декларації позивача за серпень 2004 року (т.1, а. с. 85-86).

На підтвердження висновків про порушення ТОВ „Нефтяник“, відповідач надав лише підсумовані дані про оподатковані обороти позивача за серпень 2004 року. Ці дані відображені в акті перевірки №3027/23-1/22284794 від 03.10.2005р. (т.І, а. с. 77). Проте, судами встановлено, що такі відомості є недостатніми для висновку про неправомірність коригування позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2004 року у податковій декларації, поданою позивачем за липень 2005 року.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановили, що надана позивачем книга обліку продажу товарів, зареєстрована 20.10.1997р. за №471 (т.1, а. с. 41-43; т. 2, а. с. 34-36), підтверджує, наявність підстав для коригування позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2004 року. При чому, предметом дослідження у суду був оригінал названої книги.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії в Автономній Республіці Крим –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 липня 2007року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Суддя Н.Є. Маринчак