Рішення № 80586029, 28.01.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5940/18

№ провадження 2/646/502/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.19 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Костіні О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду цивільну справу за позовом Зекрія Бахрама, в особі представника ОСОБА_1, до приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА ОСОБА_2» про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду із позовом про стягнення суми страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.05.2017 між ним та ПрАТ "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА ОСОБА_2", в особі Харківської дирекції, було укладено договір №AFOR-35721 добровільного страхування транспортного засобу на умовах програми «АвтоФормула», повне КАСКО.

Під час підписання договору страхування сторони погодили, що страхова сума за договором страхування становить 796500 грн.

На виконання умов договору страхування позивачем було здійснено страховий платіж у розмірі 39346 грн.

11.10.2017 в м. Харкові по вул. Халтуріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача, який керував застрахованим автомобілем внаслідок чого його було пошкоджено.

На виконання зазначених пунктів договору страхування позивач, після настання страхового випадку зазначеного вище, звернувся до офіційного СТО AUDI, розташованого на базі AUDI Центру Харків Восток, де було проведено дефектування автомобіля та складено два рахунки на оплату вартості відновлювальних робіт у розмірі 437127,82 грн. та 17547,96 грн., а усього на суму 454675,78 грн.

Таким чином, керуючись вищезазначеними пунктами договору страхування та рахунками фірмового СТО вартість відновлювальних робіт на момент настання страхового випадку становила саме 454675,78 грн., що повністю відповідає умовам договору №AFOR-35721 добровільного страхування транспортного засобу на умовах програми «АвтоФормула» укладеного сторонами 30.05.2017.

Зазначені рахунки були надані відповідачу для виплати суми страхового відшкодування.

Проте, відповідач, не погоджуючись з зазначеним розміром страхового відшкодування та не дивлячись на обрану та погоджену з ним процедуру розрахунку розміру шкоди, провів свої дослідження розміру заподіяної шкоди та склав два звіти, а саме: актуалізований звіт №565/17 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 08.11.2017 та звіт №465/17 за фактом визначення придатних залишків автомобіля від 30.11.2017.

Керуючись зазначеними звітами страховик дійшов висновку, що розмір страхового відшкодування становить 184346,47 грн., а не 454675,78 грн.

Справа в тому, що відповідно до п. 21.6 договору страхування в разі повного конструктивного знищення застрахованого транспортного засобу розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: в разі, якщо страхова сума у відношенні до застрахованого транспортного засобу більша або дорівнює вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку – як вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку, зменшена на вартість залишків транспортного засобу, в тому числі придатних для подальшого використання, але не більше суми відновлювального ремонту, розрахованого на базі ПК.

При цьому, п.21.6.4 договору страхування встановлено, що в межах цього договору повним конструктивним знищенням вважається пошкодження транспортного засобу в результаті якого його відновлення технічно не можливе або сума розрахованого відновлювального ремонту перевищує 60% дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку. Рішення про повне конструктивне знищення ТС приймає Страховик.

У зв’язку з цим, відповідачем і було підготовлено зазначені звіти, відповідно до яких він дійшов висновків, що застрахований транспортний засіб зазнав повного конструктивного знищення, адже, на думку страховика, вартість застрахованого транспортного засобу на момент настання страхового випадку становила 759468,64 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складових, що замінюються становить 475731,54 грн. (актуалізований звіт №565/17 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 08.11.2017р.) та, що вартість можливих залишків автомобіля становить 575122,17 грн. (звіт №465/17 за фактом визначення придатних залишків автомобіля від 30.11.2017.).

Отже, керуючись п.21.6.1. відповідач вважає, що розмір страхового відшкодування становить 184346,47 грн., як різниця між вартістю застрахованого транспортного засобу на момент настання страхового випадку, яка становила 759468,64 грн. та вартістю можливих залишків автомобіля 575122,17 грн.

Проте, така позиція відповідача не відповідає умовам договору №AFOR-35721 добровільного страхування транспортного засобу на умовах програми «АвтоФормула», повне КАСКО укладеного між позивачем та відповідачем 30.05.2017, адже, як зазначалося вище сторони під час підписання договору досягли згоди, що вартість відновлювального ремонту розраховується на підставі калькуляції (рахунка-фактури) фірмового (гарантійного, профільного, авторизованого) СТО та у проведенні відповідачем зазначених експертиз не було потреби.

В зазначеному актуалізованому звіті виконавцем оцінки занижено ринкову вартість автомобіля на 22784,06грн. у зв’язку з застосуванням не вірного значення коефіцієнту «К» (коефіцієнт ринку регіону для даної моделі).

Відтак, експертом під час розрахунку середньої ринкової вартості автомобіля коефіцієнт ринку регіону для даної моделі обрано у розмірі – 1,00.

Проте, згідно таблиці 3.2 додатку 3 до методики, для обласних центрів значення коефіцієнту «К» застосовується у розмірі 1,03, а у розмірі 1,00 застосовується для інших регіонів.

Таким чином, беручі до уваги, що Харків є обласним центром, то при застосуванні значення коефіцієнту «К» у розмірі 1,03 ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить не 759468,64 грн., а 782252,70 грн.

Також, звіт №465/17 про визначення придатних залишків автомобіля AUDI A5, реєстраційний номер НОМЕР_1 було складено 30.11.2017 СПД-Ф ОСОБА_3, який знаходиться в м. Вінниця, тобто без візуального огляду автомобіля, що також підтверджується текстом звіту в якому зазначено, що «розрахунок придатних залишків є достовірним якщо інформація для розрахунку, а також перелік можливо цілих деталей наданих замовником (СК АСКА) є достовірним».

Окрім цього, висновки відображені у звітах відповідача суперечать одне одному, адже згідно актуалізованого звіту від 08.11.2017 вартість застрахованого транспортного засобу на момент настання страхового випадку становила 759468,64 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складових, що замінюються становить 475731,54 грн., при цьому згідно звіту від 30.11.2017 вартість можливих залишків автомобіля становить 575122,17 грн.

У зв’язку з чим стає незрозумілим, як можна автомобіль вартістю 759468,64 грн., в якому після пошкодження залишається придатних залишків на суму 575122,17 відновити за 475731,54 грн.?

Таким чином, внаслідок ДТП, яке сталося 11.10.2017 автомобіль Audi, A5, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову WAUZZZ8T0DA041628 зазнав пошкодження, вартість відновлення яких становила суму у розмірі 454675,78 грн., при цьому, ринкова вартість автомобіля на момент настання страхового випадку згідно звіту відповідача, навіть з застосуванням невірного коефіцієнта «К» становила 759468,64 грн., а отже автомобіль не зазнав повного конструктивного знищення, адже вартість відновлення автомобіля менше 60% його вартості.

Позивач намагався врегулювати спір відображений в даній позовній заяві та просив відповідача виплатити суму страхового відшкодування у позасудовому порядку, проте відповідач, керуючись своїми необ’єктивними звітами та невірним трактуванням умов договору страхування відмовляється сплачувати визначену на підставі рахунків офіційного СТО суму страхового відшкодування.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

18.12.2018 ухвалою судді відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про розгляд повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

30.05.2017 між ним та ПрАТ "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА ОСОБА_2", в особі Харківської дирекції, було укладено договір №AFOR-35721 добровільного страхування транспортного засобу на умовах програми «АвтоФормула», повне КАСКО.

У відповідності до п. 18.1 договору страхування його предметом є майновий інтерес, пов’язаний з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, зазначеним в договорі страхування, а саме автомобілем AUDI A5 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузову WAUZZZ8T0DA041628 (далі - автомобіль).

Згідно п.19.1. договору страхування страховими ризиками є «шкода» та «угон». При цьому, згідно п.19.1.1. Ризик «шкода» за цим договором застрахований на умовах: «шкода» пошкодження або знищення транспортного засобу або його частин внаслідок, в тому числі, дорожньо-транспортної пригоди. Також, договором передбачено, що дорожньо-транспортна пригода – подія, що відбулася під час руху транспортного засобу, внаслідок якого застрахованому транспортному засобу завдано шкоду. При цьому страховик компенсує страхувальнику збитки, що виникли внаслідок ДТП.

Під час підписання договору страхування сторони погодили, що страхова сума за договором страхування становить 796500,00 грн.

На виконання умов договору страхування позивачем було здійснено страховий платіж у розмірі 39346,00 грн.

11.10.2017 в м. Харкові по вул. Халтуріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача, який керував застрахованим автомобілем внаслідок чого його було пошкоджено.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов’язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно цього ж полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи страховиком майнові збитки завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу відшкодовані не були.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 3 ст. 34 цього Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з’явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов’язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Станом на день звернення до суду сума страхового відшкодування виплачена не була.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов’язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов’язком боржника (особи, яка завдала шкоди).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок зі здійснення страхового відшкодування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

У відповідності з вимогами ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п.а) п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

На підставі ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналогічні положення містить п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З підстав, передбачених ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4546,76 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов Зекрія Бахрама задовольнити в повному обсязі, оскільки вказаний розмір збитків є доведеним та підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА ОСОБА_2" на користь Зекрія Бахрама суму страхового відшкодування у розмірі 454675,78 (чотириста п’ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят п’ять грн. 78 коп. ) гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА ОСОБА_2" на користь Зекрія Бахрама суму сплаченого судового збору у розмірі 4546,76 грн. (чотири тисячі п’ятсот сорок шість грн. 76 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Зекрія Бахрам (61176, м. Харків, вул. Амосова, б. 27, кв. 30, РНОКПП: НОМЕР_2).

Відповідач: приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА ОСОБА_2» (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997).

Суддя: В.А. Єжов