Вирок № 80567547, 19.03.2019, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2341/18

Провадження № 1-кп/504/142/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2019смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – Барвенка В.К.,

секретаря – Мельникової В.М.,

за участі прокурора – Ковальчук С.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2, -

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161330000026 від 02.05.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця за національністю, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 52, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідування встановлено, що рішенням Одеської обласної ради народних депутатів № 496-ХХІ від 01.10.1993 року земельну ділянку, загальною площею 315,0 га, розташовану у межах Лиманського (Комінтернівського) району оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Новомиколаївський».

02.12.2010 року ДП «Одеське лісове господарство» прийнято охоронне зобов’язання щодо ландшафтного заказника місцевого значення «Новомиколаївський», яке зареєстровано в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області за № МЗ ланд - 55-569.

Статтею 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України.

До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Відповідно до ст. 150 Земельного Кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно із ст. 43 Земельного Кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 44 Земельного Кодексу України встановлено, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти - заказники.

У жовтні 2017 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_1 здійснював оброблення земельної ділянки, розташованої поблизу с. Капітанівка Лиманського району Одеської області поряд з землями ландшафтного заказника місцевого значення «Новомиколаївський».

Під час виконання робіт у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки ландшафтного заказника місцевого значення «Новомиколаївський», шляхом її розорювання для подальшого вирощування на ній сільськогосподарських культур.

У продовження свого злочинного умислу, у жовтні 2017 року, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1 у порушення:

- ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» у відповідності до якої на землях природно-заповідного фонду будь-яка діяльність забороняється;

- п. д, ч. 1, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» у відповідності до якого однією з вимог використання природних ресурсів громадянами є додержанням обов'язкових екологічних вимог по збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- п. 4.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Новомиколаївський» згідно з яким на території Заказника будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить цілям і завданням Заказника забороняється, умисно, з корисливих мотивів, за відсутності будь-яких праводозвільних документів, з використанням невстановленої слідством сільськогосподарської техніки, розорав та засіяв сільськогосподарською зерновою культурою - озимим ячменем земельну ділянку, яка відноситься до особливо цінних земель ландшафтного заказника місцевого значення «Новомиколаївський» площею 1,7120 га, тим самим знищив природний комплекс, чим спричинив шкоду державі у сумі 99 895, 96 гривень.

Наведені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне захоплення земельної ділянки особливо цінних земель.

Враховуючи те, що між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області – ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування, а саме 26.06.2018 року укладена угода про визнання винуватості, за якою між сторонами була досягнута домовленість про те, що ОСОБА_1 під час досудового слідства повністю визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та зобов’язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки; на підставі п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 – є щире каяття.

У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 – судом не встановлено.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, суд виходить з вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, якою передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні затвердити таку угоду.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

У підготовчому судовому засіданні захисник – адвокат ОСОБА_2 повністю підтвердив факт укладення 26.06.2018 року угоди про визнання винуватості за кримінальним провадженням № 42018161330000026 від 02.05.2018 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування.

Будучи допитаним у підготовчому судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

При цьому, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), а саме самовільне захоплення земельної ділянки особливо цінних земель, у зв’язку з чим кваліфікує вчинені ним дії за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 473 КПК України та ч. 4 ст. 474 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_1 його права та наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, переконався у добровільності укладення угоди і що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_1 як і прокурор заявили, що вони повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.

В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України судом встановлено, що її умови відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами, вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд вважає, що угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України та може бути затверджена. Підстав для відмови у затверджені угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не має.

Цивільний позов, заявлений прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі ДП «Одеське лісове господарство» про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП «Одеське лісове господарство» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 99 895,96 грн., визнаний обвинуваченим у повному обсязі, у зв'язку із чим підлягає задоволенню.

Засоби забезпечення кримінального провадження та запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувались, та підстав для їх обрання судом не вбачається.

Судові витрати та речові докази по провадженню відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 128, 370-371, 373-374, 473-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.06.2018 року, укладену між прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області – ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161330000026 від 02.05.2018 року, судове кримінальне провадження № 504/2341/18 (1-кп/504/142/19).

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку ОСОБА_1 не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину).

Згідно з п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов, заявлений прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Державного підприємства «Одеське лісове господарство», - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: вул. Зелена, б. 52, с. Новомиколаївка, Лиманський район, Одеська область (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь держави в особі Державного підприємства «Одеське лісове господарство» (67832, вул. Клари Цеткін, б. 77, смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, код ЄДРПОУ: 33388061) матеріальну шкоду у сумі 99 895 (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) гривень 96 (дев’яносто шість) копійок.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом 3 років.

На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб з моменту проголошення вироку через Комінтернівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджено сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертої статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.К. Барвенко