Ухвала суду № 80546306, 19.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5628/19

н/п 1-кс/640/3778/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Полякова К.Л. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000225 від 14.02.2019 за ч. 2 ст. 149 КК України, про арешт майна, -

встановив :

До Київського районного суду м. Харкова 18.03.2019 надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Полякова К.Л., погоджене із прокурором відділу прокуратури Харківської області Лазарєвим А.А., в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_3 та вилучено під час затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон SUMSUNG S-8 imei: НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору, сім карту мобільного оператору НОМЕР_4; копію договору оренди автомобіля від 16.03.2019 № 1708 на ім'я ОСОБА_3 та ключі від даного автомобіля; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ravon R2 д.н.з. НОМЕР_1; гаманець чорного кольору з грошовими коштами в розмірі 6052 гривень та 10 євро; банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_5; банківську картку «UbiBanca» НОМЕР_6; банківську картку «postepay» НОМЕР_7; накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 та вилучено під час затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон xiaomi imei: НОМЕР_8 в корпусі рожевого кольору, сім карту мобільного оператору НОМЕР_9; мобільний телефон ТМ « Cubot» у вимкненому стані, в корпусі білого кольору.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_3 у лютому 2019 року маючи намір направлений на торгівлю людьми, а також вербування осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Італійської Республіки або ОСОБА_5 вступив у попередню змову у складі групи з ОСОБА_4, 20.11.1998. ОСОБА_6, згідно розробленого плану, повинна була підшукати на території України жінок, які через тяжкі особисті обставини можуть дати згоду на заняття проституцією, після чого, під час особистих спільних з ОСОБА_3 зустрічей з ними, повинні була досягти домовленості про їх переміщення через державний кордон України до Італійської Республіки або ОСОБА_5 для надання сексуальних послуг, або знайти особу, яка за грошову винагороду зможе підшукати та надати вищезазначених осіб жіночої статі для подальшої їх експлуатації та території Італійської Республіки або ОСОБА_5.

Так, ОСОБА_3 на початку лютого 2019 року, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4, через ОСОБА_7, яка надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та з якою ОСОБА_3 домовився здійснити торгівлю людьми у формі купівлі-продажу людини, підшукала на території м. Харкова, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 для заняття проституцією на території Італійської Республіки, після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, 16.03.2019, в період часу з 20-00 години до 21-00 години, знаходячись в приміщенні кафе «Віденська кав'ярня», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 15, разом з ОСОБА_7 зустрічались з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та використовуючи їх уразливий стан, який був зумовлений тяжкими особистими обставинами, які обмежували їх здатність усвідомлювати свої дії, ОСОБА_3 досягл з ними домовленості про переміщення їх через державний кордон України до Італійської Республіки для надання сексуальних послуг, тобто завербував вказаних жінок з метою сексуальної експлуатації по спільному, разом з ОСОБА_4 умислом.

Надалі, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, 17.03.2019 близько 13-50 години зустрілись з ОСОБА_7, на парковці біля ресторану швидкого харчування «McDonalds», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 37, де в ході проведення контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 обумовлену суму грошових коштів в сумі 200 євро, з метою виконання раніше обумовленої торгівлі людьми, що саме по собі утворює склад закінченого злочину - торгівлі людьми у формі купівлі-продажу людини незалежно від наявності способів (обман, шантаж, використання уразливого стану тощо).

Далі, реалізуючи свій сумісний з ОСОБА_4 злочинний умисел, ОСОБА_3 17.03.2019 близько 13.50 годин зустрілись з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на парковці біля ресторану швидкого харчування «McDonalds», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 37, з метою переміщення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на орендованому автомобілі НОМЕР_2 до міжнародного аеропорту «Бориспіль» для подальшого виліту до Італійської Республіки, а саме до міста Мілан, де о 14 годині 20 хвилин злочинні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були припиненні у зв'язку з тим, що вони були затримані працівниками поліції..

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 149 КК України, а саме торгівля людьми, вчинена з метою сексуальної експлуатації, з використанням уразливого стану особи, вчинена щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб.

18.03.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, злочинів, передбачених ч.2 ст.149 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

17.03.2019, під час слідчих дій працівниками ГУНП в Харківській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час чого у ОСОБА_3 було вилучено наступне майно, а саме: мобільний телефон SUMSUNG S-8 imei: НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору, сім карта мобільного оператору НОМЕР_4; копія договору оренди автомобіля від 16.03.2019 № 1708 на ім'я ОСОБА_3 та ключі від даного автомобіля; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ravon R2 д.н.з. НОМЕР_1; гаманець чорного кольору з грошовими коштами в розмірі 6052 гривень та 10 євро; банківська картка «ПриватБанк» НОМЕР_5; банківська картка «UbiBanca» НОМЕР_6; банківська картка «postepay» НОМЕР_7; у ОСОБА_4 було вилучено наступне майно, а саме: мобільний телефон xiaomi imei: НОМЕР_8 в корпусі рожевого кольору, сім карта мобільного оператору НОМЕР_9; мобільний телефон ТМ « Cubot» у вимкненому стані, в корпусі білого кольору.

Вилучені вищевказані предмети, речі та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучені під час обшуку предмети та документи відповідають критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України, у зв'язку із чим вони є по кримінальному провадженню речовими доказами та долучені до кримінального провадження в якості речових доказів.

Сторона обвинувачення зазначає, що вилучене майно відповідає вимогам ст.170 Кримінального процесуального кодексу України та з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вилучене майно під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В судове засідання прокурор, слідчий не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 19.03.2019 надійшли заяви від слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Полякова К.Л. та прокурора відділу прокуратури Харківської області Лазарєва А.А., в яких кожний просив розглядати клопотання про арешт майна без його участі (а.с. 15, 16).

До канцелярії суду 19.03.2019 надійшла заява від власника майна ОСОБА_3, його захисника - адвоката Зубенко В.В., в якій вони просять розглянути клопотання за їх відсутності, проти задоволення клопотання не заперечують (а.с. 13).

До канцелярії суду 19.03.2019 надійшла заява від власника майна ОСОБА_4, її захисника - адвоката Зуєвої Л.В., в якій вони просять розглянути клопотання за їх відсутності, у задоволенні клопотання про арешт майна просять відмовити (а.с. 14).

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000225 від 14.02.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.03.2019, 17.03.2019 о 14 год. 20 хв. ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено: мобільний телефон SUMSUNG S-8 imei: НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору, сім карту мобільного оператору НОМЕР_4; копію договору оренди автомобіля від 16.03.2019 № 1708 на ім'я ОСОБА_3 та ключі від даного автомобіля; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ravon R2 д.н.з. НОМЕР_1; гаманець чорного кольору з грошовими коштами в розмірі 6052 гривень та 10 євро; банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_5; банківську картку «UbiBanca» НОМЕР_6; банківську картку «postepay» НОМЕР_7 (а.с. 7).

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.03.2019, 17.03.2019 о 14 год. 20 хв. ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено: мобільний телефон xiaomi imei: НОМЕР_8 в корпусі рожевого кольору, сім карта мобільного оператору НОМЕР_9; мобільний телефон ТМ « Cubot» у вимкненому стані, в корпусі білого кольору (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон SUMSUNG S-8 imei: НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору, сім карту мобільного оператору НОМЕР_4; копію договору оренди автомобіля від 16.03.2019 № 1708 на ім'я ОСОБА_3 та ключі від даного автомобіля; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ravon R2 д.н.з. НОМЕР_1; гаманець чорного кольору з грошовими коштами в розмірі 6052 гривень та 10 євро; банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_5; банківську картку «UbiBanca» НОМЕР_6; банківську картку «postepay» НОМЕР_7 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Накласти арешт на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон xiaomi imei: НОМЕР_8 в корпусі рожевого кольору, сім карту мобільного оператору НОМЕР_9; мобільний телефон ТМ « Cubot» у вимкненому стані, в корпусі білого кольору - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання зазначеного майна відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.