Рішення № 80543306, 18.03.2019, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/61/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Гвоздика А. Є. у приміщенні Диканського районного суду в смт. Диканька, розглянувши без проведення судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Диканського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області , Акціонерного товариства 'ОТП Банк' , про зняття арешту з рухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що в ході виконання виконавчого листа № 2-41 виданого Диканським районним судом 03. 03. 2009 року державним виконавцем Диканського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі по тексту Диканського РВ ДВС), де стягувачем є ПАТ “ОТП Банк” було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника - позивача ОСОБА_1

Після звернення позивача до Диканського РВ ДВС з заявою про зняття арешту накладеного на його майно, тому як всі провадження були закінчені, його було проінформовано, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження № 3889390, яке відкрите за заявою стягувача — відповідача ПАТ “ОТП Банк” є повернутим стягувачеві без виконання ще 28. 11. 2013 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ “Про виконавче провадження” зі строком повторного пред'явлення до 28. 11. 2016 року.

У зв'язку з цим позивач звернувся з вказаним позовом до суду та просить зняти арешт з автомобіля марки “Форд Скорпіо”, державний номерний знак НОМЕР_1, який був накладений Диканським РВ ДВС по виконавчому провадженню № 38893950 на виконання виконавчого листа № 2-41 виданого Диканським районним судом 03. 03. 2009 року та закінчити вказане виконавче провадження.

Ухвалою судді від 25 січня 2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач Диканський РВ ДВС на адресу суду надіслали відзив на позовну заяву в обгрунтування якого вказали, що за виконавчими провадженнями заборгованість позивача залишається не погашеною, також залишаються несплаченими виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій. При цьому у відзиві зазначили, що у них викликає сумнів справжності довідки ПАТ “ОТП Банк” тому як вона виконана не на фірмовому бланку. У зв'язку з цим вони просили у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

В подальшому від позивача 19. 03. 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в обґрунтування якого позивач вказав, що не відповідають дійсності заяви відповідача про те, що заборгованість залишилася, тому як вони ніяким чином не підтверджені допустимими доказами

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Як було встановлено в судовому засіданні, що у Диканському РВ ДВС на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 38893950, яке було відкрито 18. 07. 2013 року на підставі виконання виконавчого листа № 2-41, виданого Диканським районним судом Полтавської області 03. 03. 2009 року про стягнення з боржника — позивача ОСОБА_1 на користь ПАТ “ОТП Банк” заборгованості в сумі 9 560 грн. 78 коп.

Потім, встановлено, що державним виконавцем Диканської РВ ДВС разом із відкриттям виконавчого провадження по справі було накладено арешт і на все інше майно боржника-позивача ОСОБА_1, тому як він є боржником по цьому виконавчому провадженню.

Крім цього, було встановлено, що 24. 07. 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ “Про виконавче провадження” у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно з наданого повідомлення ПАТ “ОТП Банк” від 27. 07. 2018 року вбачається, що кредитний договір, де позичальником є позивач був проданий факторинговій компанії ООО “Дельта М” 04. 02. 2011 року і тому заборгованість по цьому договору станом на 27. 07. 2018 року в АТ “ОТП Банк” відсутня.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Статтею 40 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачено у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

При закінченні виконавчого провадження арешт не знімається у разі його закінчення при: направленні виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби; закінченні виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів; не стягненні виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій тобто у разі виділення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в окреме провадження, що можливо при завершенні виконавчого провадження; повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що стягувач - відповідач АТ “ОТП Банк” відмовився від своїх вимог щодо стягнення заборгованості з боржника.

Згідно із ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України)

Згідно зі ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18. 12. 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Розглядаючи справу по суті суд бере до уваги, що представник відповідача Диканського РВ ДВС будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, доводів позивача не спростував, у зв'язку з чим, враховуючи диспозитивність процесу, справа розглядається за наявними у ній документами.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині зняття арешту з рухомого майна у вигляді автомобіля марки “Форд Скорпіо”, дежавний номерний знак НОМЕР_1.

Крім цього, приймаючи рішення про зобов'язання відповідача Диканський РВ ДВС закінчити виконавче провадження №38893950, суд не має права вирішувати питання внутрішньої компетенції саме Диканського РВ ДВС, а лише дотримується вимог до забезпечення захисту цивільних прав та вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 7, 8, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, до Диканського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області, який знаходиться в смт. Диканька Полтавської області, вул. Пушкіна, 6, акціонерне товариство “ОТП Банк”, яке знаходиться в м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, про зняття арешту з рухомого майна, задовольнити частково.

Зняти арешт з автомобіля марки “Форд Скорпіо”, державний номерний знак НОМЕР_3, тип легковий комбі, чорного кольору, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) Y6DDA11B08D024331, LVVDA11B08D024331, об'єм двигуна 1597 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВІС № 054995), належного ОСОБА_1, 12. 01. ІНФОРМАЦІЯ_2, накладений Диканським районним відділом державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області 06. 12. 2012 року по виконавчому провадженні ВП №38893950.

В іншій частині позовної заяви відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий: