Рішення № 80543271, 18.03.2019, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/188/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Диканського району Полтавської області , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Після смерті ОСОБА_4, відкрилась спадщина у 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться по вул. Некрасова, 45 в смт. Диканька Полтавської області.

Вказуючи на те, що через присвоєння вказаній спадковій земельній ділянці кадастрового номера вже після смерті спадкодавця, а також відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на будинок на ім'я померлого, позбавлена, як спадкоємець за заповітом, можливості в нотаріальному порядку оформити цю спадкову масу, позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В підготовче засідання позивач не з'явилась, однак на адресу суду подала заяву про підтримання позовних вимог та просила суд, розгляд справи по суті провести у її відсутність в підготовчому судовому засіданні з огляду на визнання відповідачем позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Диканського району Полтавської області /далі - ОСОБА_2 селищна рада/ в підготовче засідання не з'явився, в вказаним органом надіслано на адресу суду відзив на позов, згідно якого відповідач визнав позов в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 /далі - приватний нотаріус ОСОБА_3А./, я якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог - в підготовче судове засідання не з'явився. Однак, вказана тертя особа належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв про перенесення розгляду справи не подала, тому розгляд справи був проведений у його відсутність.

Враховуючи те, що позивач позов підтримав, а відповідачем було подано відзив на позов, у якому він зазначив про визнання позову, його визнання позову не суперечить закону та не порушує права та свободи, інтереси інших осіб, приватний нотаріус ОСОБА_3 в якості третьої особи, письмових пояснень не подала, судом розгляд справи по суті було проведено в підготовчому засіданні з ухваленням рішення, що прямо передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 15 лютого 2018 року в м. Київ помер ОСОБА_4, що підтверджується належно завіреною копією про смерть, серії І-БК № 432437.

За життя нині померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 044534, виданого 28 березня 2002 року ОСОБА_2 селищною радою народних депутатів Диканського району Полтавської області, на праві спільної часткової власності, належала 1/2 частина земельної ділянки площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради.

Вказаний Державний акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Положенням ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування виникають з моменту реєстрації цих прав. Однак зміст ст. 125 ЗК України та порядок реєстрації земельних ділянок був змінений у 2009 році, а Закон України "Про Державний земельний кадастр" почав діяти з 01.01.2013 року, тобто після одержання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки та видачі Державного акта, який у визначеному на той час порядку був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 1507. Сама по собі відсутність реєстрації цієї землі у Держгеокадастрі не позбавляла нині померлого ОСОБА_4права власності на це майно.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відомості про вказану спадкову землю в Державному земельному кадастрі зареєстровані вже після його смерті та останній присвоєно кадастровий номер 5321055100:30:004:0428.

В той же час, відповідно до положень ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана вище 1/2 частина земельної ділянки належала померлому ОСОБА_5 на законних підставах, і є спадковим майном, хоча за життя ним в Держгеокадастрі зареєстрованою не була, а така реєстрація відбулась лише після його смерті, тому є спадковим майном.

Окрім цього, на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_2 держнотконторою, нині померлому ОСОБА_4 належала 1/2 частина будинковолодіння, розташованого по вул. Некрасова, 45, в смт. Диканька Полтавської області.

Згідно технічного паспорта, виданого 09 жовтня 2018 року Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" /далі - Полтавське БТІ/, вказане домоволодіння в цілому складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні - літ. Б, сараїв - літ. В, в1, погреба вхідного - літ. в, вбиральні - літ. Г, трубопроводу - літ. К, воріт огорожі № 1, огорожі № 2. За життя нині померлий ОСОБА_4 своє право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння належним чином в органах Полтавського БТІ зареєстрував, та володів ним та розпоряджався, як власник, що підтверджено відповідною довідкою.

Відповідно до ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки нині померлий ОСОБА_4 за життя правомірно набув право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння, яке було зареєстровано за ним у встановленому на той час порядку, хоча і втрачено ним оригінал правовстановлюючого документа на належну йому частину цього нерухомого майна, суд приходить до висновку, що це майно належало йому на законних підставах, а тому є спадковим.

Відповідно до ст.ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.

В той же час, згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачається з копії заповіту, посвідченого 12.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що за життя нині померлий ОСОБА_4, на випадок своєї смерті, окрім іншого, також заповів вказане вище нерухоме майно, своїй племінниці - позивачу по справі ОСОБА_1

Судом встановлено, що вказаний заповіт ОСОБА_4 не скасовувався, та недійсним не визнавався.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 14.02.2019 року, приватним нотаріусом ОСОБА_3 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 на підставі заяви позивача було заведено спадкову справу. Інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Однак, позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на належне йому нерухоме майно через вище зазначені обставини.

Враховуючи, що 1/2 частина спірної земельної ділянки, а також 1/2 частина будинковолодіння, належали померлому ОСОБА_4 на законних підставах, позивач як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті останнього, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 373, 392, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, 125 ЗК України, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до ОСОБА_2 селищної ради Диканського району Полтавської області, вул. Незалежності, 133, в смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОУ 21046503, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, яка знаходиться по вул. Святошинській, 1, в м. Київ, про визнання права власності на спадкове майно, задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом, право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 5321055100:30:004:0428, розташованої по вул. Некрасова, 45, в смт. Диканька Диканського району Полтавської області, яка належала померлому 14 лютого 2018 року ОСОБА_4, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 044534, виданого 28 березня 2002 року ОСОБА_2 селищною радою народних депутатів Диканського району Полтавської області і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1507.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за заповітом, право власності на 1/2 частину садибного житлового будинку, який в цілому складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні - літ. Б, сараїв - літ. В, в1, погреба вхідного - літ. в, вбиральні - літ. Г, трубопроводу - літ. К, воріт огорожі № 1, огорожі № 2, та розташований по вул. Некрасова, 45, в смт. Диканька Диканського району Полтавської області, який належав померлому 14 лютого 2018 року ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 04 червня 1993 року ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий: