Рішення № 80533450, 19.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5928/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року та з 01.10.2018 року за інвалідністю ОСОБА_1, зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної за інвалідністю пенсії з 01.10.2018 року, зобов'язання виплатити заборгованість пенсії позивачу, що виникла з 01 червня по 31 липня 2018 року, зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50000 грн.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 263 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

У зв'язку із збільшенням позовних вимог, ухвалою суду від 20.12.2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року та з 01.10.2018 року за інвалідністю ОСОБА_1, зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної за інвалідністю пенсії з 01.10.2018 року, зобов'язання виплатити заборгованість пенсії позивачу, що виникла з 01 червня по 31 липня 2018 року, та з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року, зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов обґрунтований позивачем тим, що він є внутрішньо переміщеною особою та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У період з 1 червня по 31 липня 2018 року та у період з 1 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року позивачу призупинено виплату пенсії. У зв'язку із чим він звернувся до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою, в якій просив відновити виплату пенсії. Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області повідомлено позивачу листом №56/М-Н від 26.10.2018 року про те, що нарахування пенсії внутрішньо переміщеним особам з датою виплати 04 число на червень місяць 2018 року провадилось після проведення верифікації отримувачів пенсій з наданими для верифікації списками осіб. ОСОБА_1 зазначений у списку осіб, по яких надано інформацію згідно інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль про відсутність на підконтрольній території понад 60 днів, а саме вибув на територію тимчасово не підконтрольну українській владі 22.09.2017 року о 2:15. За наданою інформацією виплата пенсії з 01.06.2018 року була призупинена до з'ясування. Згідно Вашої заяви на поновлення виплати пенсії від 18.06.2018 року та рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат Новоайдарської райдержадміністрації 09.07.2018 року, пенсійна справа відпрацьована розпорядженням управління від 23.07.2018 року про призначення виплат з 01.06.2018 року. Але з набуттям законної сили постанови КМУ з травня 2018 року внутрішньо переміщеним особам провадиться виплата пенсії тільки за поточний місяць. З урахуванням зазначеного на виплатні відомості серпня місяця 2018 року нарахована пенсія в сумі 10470 грн. за серпень 2018 року. Сума пенсії за червень та липень 2018 року була нарахована на додаткову відомість серпня 2018 року тип 4 для подальшої виплати окремим фінансуванням. Пенсія за вересень Вам нарахована та виплачена у вересні 2018 року. При нарахуванні пенсій за жовтень виплата пенсії Вам була призупинена головним управлінням за інформацією згідно інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль про відсутність на підконтрольній території понад 60 днів, а саме вибув на територію тимчасово не підконтрольну українській владі 26.07.2018 року о 1:27 та зазначено, що станом на 01.10.2018 року відсутня інформація про в'їзд. За наданою інформацією виплата пенсії з 01.10.2018 року була знову призупинена до з'ясування. Щодо доданих до заяви листів зазначаємо наступне. До головного управління Пенсійного фонду України направлено запит щодо опрацювання Вашої пенсійної справи з урахуванням додаткової інформації за листом Держприкордонслужби від 10.08.2018 року про фактичний перетин кордону на в'їзд.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 05.12.2016 року №482 (аркуш справи 17).

Позивач перебуває на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримує пенсію за інвалідністю, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У період з 1 червня 2018 року по 31 липня 2018 року та з 1 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року позивачу припинено виплату пенсії, а тому він звернувся до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою, в якій просив відновити виплату пенсії.

Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області повідомлено позивачу листом №56/М-Н від 26.10.2018 року про те, що нарахування пенсії внутрішньо переміщеним особам з датою виплати 04 число на червень місяць 2018 року провадилось після проведення верифікації отримувачів пенсій з наданими для верифікації списками осіб. ОСОБА_1 зазначений у списку осіб, по яких надано інформацію згідно інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль про відсутність на підконтрольній території понад 60 днів, а саме вибув на територію тимчасово не підконтрольну українській владі 22.09.2017 року о 2:15. За наданою інформацією виплата пенсії з 01.06.2018 року була призупинена до з'ясування. Згідно Вашої заяви на поновлення виплати пенсії від 18.06.2018 року та рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат Новоайдарської райдержадміністрації 09.07.2018 року, пенсійна справа відпрацьована розпорядженням управління від 23.07.2018 року про призначення виплат з 01.06.2018 року. Але з набуттям законної сили постанови КМУ з травня 2018 року внутрішньо переміщеним особам провадиться виплата пенсії тільки за поточний місяць. З урахуванням зазначеного на виплатні відомості серпня місяця 2018 року нарахована пенсія в сумі 10470 грн. за серпень 2018 року. Сума пенсії за червень та липень 2018 року була нарахована на додаткову відомість серпня 2018 року тип 4 для подальшої виплати окремим фінансуванням. Пенсія за вересень Вам нарахована та виплачена у вересні 2018 року. При нарахуванні пенсій за жовтень виплата пенсії Вам була призупинена головним управлінням за інформацією згідно інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль про відсутність на підконтрольній території понад 60 днів, а саме вибув на територію тимчасово не підконтрольну українській владі 26.07.2018 року о 1:27 та зазначено, що станом на 01.10.2018 року відсутня інформація про в'їзд. За наданою інформацією виплата пенсії з 01.10.2018 року була знову призупинена до з'ясування. Щодо доданих до заяви листів зазначаємо наступне. До головного управління Пенсійного фонду України направлено запит щодо опрацювання Вашої пенсійної справи з урахуванням додаткової інформації за листом Держприкордонслужби від 10.08.2018 року про фактичний перетин кордону на в'їзд. Про отриману інформацію Вам буде повідомлено додатково (аркуші справи 18-19).

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної за інвалідністю пенсії, та виплатити позивачу моральну шкоду у сумі 50000 грн.

Згідно довідки Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30.10.2018 року вбачається, що позивачу виплачена пенсія за період січень-травень 2018 року та серпень-вересень 2018 року у розмірі 75180 грн. (аркуш справи 20).

Згідно наданого під час письмового провадження представником позивача витягу по картковому рахунку ОСОБА_1 від 11.12.2018 року вбачається відсутність нарахування позивачу пенсії за період жовтень-листопад 2018 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно довідки від 05.12.2016 року №482 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1., фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (аркуш справи 17).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Згідно із п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Таким чином, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є, зокрема, знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою, та наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Згідно з п. 6 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Відповідно до п. 2, 8, п. п. 2, 4 п. 12 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Держприкордонслужба протягом п'яти робочих днів безоплатно подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення на його запит інформацію про виїзд внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, із зазначенням кількості днів такої відсутності протягом 90 днів, які передують даті подання відповідного запиту.

Соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Проте, з матеріалів справи вбачається, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.12.2016 року №482 не скасована та є дійсною.

Крім того, згідно відповіді Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 22.08.2018 року №33/7-М-1222/138 дозвіл на перетинання лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей був наданий позивачу терміном дії до 04.11.2016 року (аркуш справи 21).

З довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №184/М-10823 від 10.08.2018 року ОСОБА_1 не перетинав лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (аркуші справи 22-23).

Отже, на момент призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії у відповідача були відсутні правові підстави для припинення виплати йому пенсії.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року № 826/12123/16 (яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 року) положення пунктів 7, 8, 9, 13 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та «Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та абзац 10 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637 визнано нечинними, оскільки останні не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 826/12123/16, суд звертає увагу, що законодавством взагалі не передбачені перевірки інформації про постійне або тимчасове місце проживання пенсіонерів, крім тих, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, шляхом здійснення виходу працівників державних органів за відповідною адресою. Запровадження таких перевірок стосовно пенсіонерів внутрішньо переміщених осіб має ознак дискримінації.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що а ні органи соціального захисту населення, а ні інші органи влади, місцевого самоврядування, а ні будь які установи, організації, підприємства, починаючи з 05 липня 2018 року не мають права проводити перевірки переселенців.

Так, згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При цьому, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як наявність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах пріоритет надається положенням ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та в жодному разі не підзаконному нормативно-правовому акту, а саме «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, на який посилається відповідач, оскільки Закон України має вищу юридичну силу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі №428/6579/17.

Крім того, Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області рішення про припинення позивачу виплати пенсії не виносилось. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки спочатку позивачу було призупинено виплату пенсії з 01.06.2018 року, потім поновлено, з 01.10.2018 року знов призупинено, без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. Припинення виплати пенсії на підставі інформації згідно інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль про відсутність на підконтрольній території понад 60 днів, не є таким рішенням у розумінні ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в рішенні від 03.05.2018 року у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі №805/402/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).

Тому, фактично відмовляючи позивачу у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п. 33 цього рішення).

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що невиплата позивачу пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року та за період з 01.10.2018 року по 30.11.2018 року вчинена за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Таким чином з урахуванням інформації, наявної в довідці Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30.10.2018 року та витягу по картковому рахунку ОСОБА_1 від 11.12.2018 року про розмір нарахованої і фактично виплаченої пенсії гр. ОСОБА_1, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії позивачу за період з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року та з 01.10.2018 року та зобов'язання Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість пенсії за період з 01 червня по 31 липня 2018 року та за період з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ч. 1-3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пленум Верховного суду України у Постанові №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем моральної шкоди в наслідок протиправних дій відповідача, а тому суд вважає, що у задоволенні даних вимог слід відмовити.

Крім того, позивач просить суд допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Однак, в даному випадку суд задовольнив вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його відновити нарахування та виплату заборгованості пенсії, тобто, зобов'язання вчинити певні дії, а не стягував певні суми з відповідача, а тому немає підстав для негайного виконання цього рішення суду.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавств та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а в частині стягнення моральної шкоди позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3, код РНОКПП НОМЕР_1) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (кв. Дружби, 1а, м.Старобільськ, Луганська область, 92704, код ЄДРПОУ 41246506) про визнання протиправними дій Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року та з 01.10.2018 року за інвалідністю ОСОБА_1, зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної за інвалідністю пенсії з 01.10.2018 року, зобов'язання виплатити заборгованість пенсії позивачу, що виникла з 01 червня по 31 липня 2018 року, та з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року, зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50000 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року та з 01.10.2018 року за інвалідністю ОСОБА_1.

Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної за інвалідністю пенсії з 01.10.2018 року.

Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити заборгованість пенсії ОСОБА_1, що виникла з 01 червня по 31 липня 2018 року, та з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.