Ухвала суду № 80528773, 14.03.2019, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 147/1447/16-к

Провадження № 1-кп/135/20/19

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

14.03.2019 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Ступак Ю.О.,

прокурора Веселовської О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого Рябокінь Р.П.,

потерпілого ОСОБА_4,

захисника потерпілого Гавриленка М.К.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Ладижин Вінницької області матеріали кримінального провадження №12016020000000263 від 14.08.2016 на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05.07.2018 до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 10.04.2017 прокурором відділу прокуратури Вінницької області Вознюком Д.В., у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020000000263 від 14.08.2016, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.04.2017 у вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

При проведенні підготовчих дій підстав, для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ст. 314 КПК України судом не встановлено, перешкоди для призначення провадження до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених п.п. 4-8 ч.1 та ч.2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України не має.

В підготовчому судовому засіданні, прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого, потерпілий, захисник потерпілого висловили думку про можливість призначення справи до розгляду. Клопотань які б перешкоджали призначенню судового розгляду не заявили.

Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності.

Дане кримінальне провадження підсудне Ладижинському міському суду Вінницької області.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст.27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні з забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши думку учасників судового провадження, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні ні сторонами, ні іншими учасниками судового провадження жодних клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Крім того, потерпілий ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, проти розгляду якого в межах даного провадження прокурор та його захисник не заперечували.

Сторона захисту, вважаючи цей позов таким, що не відповідає вимогам щодо форми та змісту, просила його залишити без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановлених до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини п'ятої вказаної статті цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Аналізуючи правову позицію сторін щодо заявленого позову, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

У позовній заяві всупереч п.п. 2, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено реєстраційний номер облікової картки сторін за їх наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); докази щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом зазначення реєстраційного номеру облікової картки сторін за їх наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); доказів щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Одночасно з заявленим позовом потерпілий ОСОБА_4 в своєму позові ставить вимогу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Тойота Хайлендер», реєстраційний номер НОМЕР_1, а також накласти арешт на все інше рухоме та нерухоме майно, належне обвинуваченому ОСОБА_2, та таку вимогу в підготовчому судовому засіданні підтримав.

Інші учасники заперечили щодо задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши клопотання потерпілого про забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на майно на автомобіль «Тойота Хайлендер», реєстраційний номер НОМЕР_1, а також накладення арешту на все інше рухоме та нерухоме майно, належне обвинуваченому ОСОБА_2, з'ясувавши позиції сторін, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, звернення із клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. (ч. 8 ст. 170 КПК України)

За ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт.

Враховуючи, що потерпілим ОСОБА_4 не зазначено, хто є власником транспортного засобу - автомобіля «Тойота Хайлендер», реєстраційний номер НОМЕР_1, і на якій правовій підставі обвинувачений ОСОБА_2 користувався цим автомобілем, а також на яке саме інше рухоме і не рухоме майно обвинуваченого слід накласти арешт, і за якою адресою знаходиться дане майно, тому суд вважає за неможливе вжити заходи забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а тому у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Також, захисник потерпілого - адвокат Гавриленко М.К. звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_7 (мати потерпілого ОСОБА_4) потерпілою у даному кримінальному провадженні, посилаючись на те, що внаслідок заподіяння обвинуваченим в результаті ДТП її сину тяжких тілесних ушкоджень, вона як мати понесла значних матеріальних затрат на лікування сина, а також зазнала значних фізичних, душевних та моральних страждань. Тому вважає, що вона є потерпілою особою в розумінні вимог ст. 55 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_4 підтримав заяву свого захисника.

Інші учасники кримінального провадження заперечили щодо задоволення даної заяви та визнання ОСОБА_7 потерпілою у даному кримінальному провадженні, обґрунтовуючи свою позицію тим, що потерпілим у кримінальному провадженні в розумінні ст. 55 КПК України може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Враховуючи те, що ОСОБА_7 безпосередньо вчиненням злочину не було завдано такої шкоди, тому відсутні законні підстави визнання її потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Поряд з цим прокурор Веселовська О.О. зазначила, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 зверталась до слідчого із аналогічною заявою про визнання її потерпілою у даному кримінальному провадження, проте постановою слідчого їй відмовлено у визнанні її потерпілою. Дана постанова ніким не оскаржена та набрала законної сили.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що у задоволенні заяви захисника потерпілого слід відмовити, оскільки безпосередньо ОСОБА_7 вчиненням кримінального правопорушення не було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, тому відсутні законні підстави для визнання її потерпілою у даному кримінальному провадженні. Окрім того, матеріали кримінального провадження містять постанову слідчого від 07.11.2016 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_7, яка під час досудового розслідування не оскаржувалась та набрала законної сили.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні кримінального провадження №12016020000000263 від 14.08.2016 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у відкритому судовому засіданні на 25.03.2019 о 13 год. 00 хв. в приміщенні Ладижинського міського суду Вінницької області (вул. Енергетиків, 13, м. Ладижин, Вінницька область).

Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься суддею Волошиною Т.В. одноособово.

Клопотання прокурора про виклик в судове засідання свідків - задовольнити. Здійснити судовий виклик для допиту свідків, названих стороною обвинувачення за адресами, зазначеними в реєстрі.

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати цивільному позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Роз'яснити цивільному позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

У задоволенні клопотання потерпілого про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне обвинуваченому майно - відмовити.

У задоволенні заяви захисника потерпілого Гавриленка М.К. про визнання ОСОБА_7 потерпілою відмовити.

Викликати для участі в судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілого, захисника потерпілого.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя