
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2019 року справа № 2340/4995/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Черкаський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (п. 16 протоколу №117 від 23.11.2018) про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду першої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та здійснити її виплату.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 30 серпня 1986 до 6 жовтня 1986 року, як військовозобов'язаний призваний на спеціальні збори для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Під час проходження служби отримав захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого 02.12.2003 йому встановлено третю групу інвалідності, а в подальшому 23.11.2018 другу групу інвалідності та надано статус інваліда війни.
В зв'язку із встановленням другої групи інвалідності позивач вважає, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. ст. 16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Крім того позивач вказав, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги.
В судовому засіданні 04.02.2019 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що зміна групи інвалідності у позивача відбулась понад дворічний термін, а тому за ч. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" йому не передбачена виплата одноразової допомоги.
Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 04.02.2019 із занесенням до протоколу судового засідання про подальший розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, позивач у період з 30 серпня 1986 до 6 жовтня 1986 року, як військовозобов'язаний призваний на спеціальні збори для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно відомостей, які містяться у витязі із акту огляду обласної МСЕК №2 м. Черкаси серія MCE №028490 позивачу 02.12.2003 встановлено ІІІ групу інвалідності до 01.01.2007.
Як вбачається з витягу довідки №124204 до акту огляду обласної МСЕК №1 м. Черкаси від 06.06.2018 за наслідками проведення повторного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви та документів, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене п.16 протоколу №117 від 23.11.2018 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення первинної інвалідності в 2003 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Крім цього, згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається військовозобов'язаним, призваним на збори, у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному при виконанні обов'язків військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів.
ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад 3-місячний термін після закінчення зборів.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, станом на час відмови позивачеві в призначенні допомоги).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 6 ч. 2 вказаної статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
Враховуючи, що інвалідність позивачу встановлена понад тримісячний термін після закінчення військових зборів, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №750/5074/17.
Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 16-3 Закону №2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
В силу положень ч. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Частина 6 ст. 16-3 Закону №2011-XII передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що додається (далі - Порядок №975).
Згідно п. 8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
З аналізу наведених вимог Закону №2011-XII та Порядку №975 вбачається, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності. Однак враховуючи, що позивач не набув право на отримання зазначеної допомоги під час первинного встановлення інвалідності, тому таке право позивач на набув після повторного встановлення вищої групи інвалідності.
Більш того, право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту її первинного встановлення, а тому суд відхиляє доводи позивача, що він набув відповідне право, оскільки між первинним становленням інвалідності та встановленням вищої групи інвалідності (ІІ групи) минуло більше 15 років.
З огляду на зазначене, приймаючи рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко
Судове рішення № 80506880, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 11.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2340/4995/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: