Вирок № 80495824, 18.03.2019, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/571/19

1-кп/229/301/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Петрова Є.В.

за участю секретаря

судового засідання Цукаревої К.А.

прокурора Карташяна Н.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого

(юридичної особи) Герасименко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки Донецької області кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050260000049 від 09 січня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Дружківка, Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, непрацюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 січня 2019 року о 19-00 год. ОСОБА_2 заступив на нічну чергову зміну у ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

Перебуваючи на зміні приблизно о 21-00 год. 06 січня 2019 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 проходячи біля комори цеху № 3 ділянки № 2 вирішив, знайденим приблизно у липня 2018 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ключем відкрити двері комори. В цей момент у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел на заволодіння будь-яким майном із вказаної комори.

Реалізуючи раптово виниклий умисел ОСОБА_2, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, проник до вказаної комори, яка є сховищем. Побачивши у вказаному сховищі 20 пар рукавичок трикотажного виробництва ТОВ «Рубіж-Текс» вартістю 166,80 грн., 4 відра оцинковані ємністю 10 л вартістю 212,00 грн., кабель ПВС 4х1,5 довжиною 10,40 м вартістю 197,91 грн. належні ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод», ОСОБА_2 вирішив знайти будь-яку особу, яка допоможе винести майно із сховища.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій спрямованих на таємне викрадення майна ОСОБА_2, увівши в оману слюсаря вказаного підприємства ОСОБА_4, попросив останнього допомогти перенести вказані речі з вказаного сховища до визначеного ОСОБА_2 місця, на що ОСОБА_4, не розуміючи злочинного наміру ОСОБА_2 погодився.

Приблизно о 21 год. 20 хв. 06.01.2019 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 підійшли до вказаного сховища, де далі ОСОБА_2 відчинив ключем двері та після чого попросив ОСОБА_4 знайти мішковину. Коли ОСОБА_4 приніс мішковину, ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, протиправно поклав до неї 20 пар рукавичок трикотажних виробництва ТОВ «Рубіж-Текс» вартістю 166,80 грн., 4 відра оцинковані ємністю 10 л вартістю 212,00 грн., кабель ПВС 4х1,5 довжиною 10,40 м вартістю 197,91 грн. належні ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» та з метою уникнення розкриття свого злочинного діяння сказав ОСОБА_4, що зможе сам перенести вказане майно. Після того як ОСОБА_4 покинув місце скоєння злочину, ОСОБА_2 відніс та перекинув вказане майно через загорожу ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

Приблизно о 07-00 год. 07.01.2019 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 із викраденим майном зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, завдавши ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» матеріальну шкоду на загальну суму 576 грн. 71 коп.

На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_2, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чого майна (крадіжка) поєднана із проникненням у сховище.

В судовому засіданні представник потерпілого Герасименко Ю.В. просила міру покарання обвинуваченому призначити на розсуд суду. Просила врахувати, що цивільний позов не заявлявся, з боку обвинуваченого все повернуто, матеріальної шкоди немає. Зазначила що обвинувачений звільнився з підприємства за власним бажанням.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив обставини які викладені в обвинувальному акті, вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, з урахуванням їх думки, визнав недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Також учасникам судового провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ними не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а його умисні дії що виразилися у таємному викраденні чого майна (крадіжка) поєднана із проникненням у сховище, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно зі ст.66 КК України,суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, тяжких наслідків у результаті його протиправних дій не настало.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченому ОСОБА_2, необхідно призначити покарання в мінімальних межах санкції, яка передбачена нормами ч.3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи особу винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити ОСОБА_2, від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, відповідно до ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим, необхідним та достатнім для його виправлення і необхідним для попередження нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Судові витрати за проведення експертизи № 2/20-80 від 30.01.2019 року у розмірі 1716 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (три) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати за експертизу № 2/20-80 від 30.01.2019 року по кримінальному провадженню № 12019050260000049 від 09.01.2019 року у розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Речові докази по справі: 20 пар рукавичок трикотажних виробництва ТОВ «Рубіж-Текс», 4 відра оцинковані ємністю 10 л, кабель ПВС 4х1,5 довжиною 10,40 м, які залучено до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів на підставі постанови слідчого від 09 січня 2019 року, у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - залишити у власності потерпілого ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: Є.В. Петров