Рішення № 80476825, 15.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4734/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3Б.) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - відповідач, ОСОБА_2 ВДРАЦС), у якому просив:

скасувати висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 19.12.18, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження №827 від 11.05.1949, складеного центральним відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції, на ОСОБА_1, щодо зазначення національності ОСОБА_1 - німець;

зобов'язати внести зміни до паперового носія актового запису про народження №827 від 11.05.1949, складеного центральним відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції, на ОСОБА_1, та відповідні зміни до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, зазначивши національність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - німець.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач, з метою відновлення та збереження свого етнічного походження, звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про народження шляхом зазначення національності - німець. Однак, за результатами розгляду відповідного звернення, складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про народження у зв'язку з відсутністю підстав. Позивач переконаний, що відповідна відмова є необґрунтованою, не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його право на індивідуальність, гарантоване статтею 3 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин, статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" та статтею 300 Цивільного кодексу України, а також порушує право на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 ЄКПЛ.

2. Позиція відповідача.

18.01.19 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просила закрити провадження у справі, а у разі відсутності підстав для закриття провадження у справі - відмовити у задоволенні позову /а.с. 44-47/. При цьому посилалась на висновки ОСОБА_4 Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.18 у справі №425/2737/17. Крім того, звертала увагу на те, що позовна заява не містить посилань на порушення прав та законних інтересів позивача ОСОБА_2 ВДРАЦС.

3. Інші заяви учасників справи.

16.01.19 судом одержано письмові пояснення представника позивача про доповнення обґрунтування позовних вимог /а.с. 34-36/, у яких, зокрема, зазначено, що в силу положень підпункту 2.13.2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

22.01.19 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечувала проти закриття провадження у справі /а.с. 61-62/. При цьому, звертала увагу на те, що обставини спору у цій справі є відмінними від тих, що були предметом спору у справі №425/2737/17. Зауважила, що у поданій до адміністративного суду позовній заяві позивач не просить суд встановити юридичний факт його належності до німецької національності, навпаки, відповідний факт підтверджений письмовими доказами, що надавались відповідачу разом із заявою ОСОБА_1 та залучені до матеріалів справи. Натомість, спір у даній справі стосується правомірності відмови відповідача у внесенні змін до актового запису, а тому є публічно-правовим.

Заперечення на відповідь до суду не надходили.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджено копією паспорта серії КН №434388 /а.с. 13/.

Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 17.01.19 №00021894046 підтверджено, що 11.05.1949 Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції складено актовий запис №827 про народження позивача, у якому в графі "Відомості про батька" зазначено: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, національність - українець, а у графі "Відомості про матір": ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, національність - німкеня /а.с. 50-51/.

14.12.18 позивач звернувся до ОСОБА_2 ВДРАЦС із заявою про внесення до актового запису від 11.05.1949 №827 відомостей про його національність - німець /а.с. 52/. До заяви позивач додав: копію паспорта громадянина України, копію свідоцтва про народження від 11.05.1949 серії ЯФ №519835, у якому національність матері зазначено "німкеня", копію свідоцтва про розірвання шлюбу батьків, копію свідоцтва про народження матері ОСОБА_7, у якому відомості про національність батьків зазначено "німець/німкеня", копію довідки про реєстрацію шлюбу та розірвання шлюбу батьків позивача /а.с. 53-57/.

За результатами розгляду заяви позивача в.о. начальника ОСОБА_2 ВДРАЦС ОСОБА_8 19.12.18 складено висновок, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження від 11 травня 1949 року №827, складеного Центральним відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції, у зв'язку з відсутністю підстав /а.с. 58-59/. Даний висновок мотивований тим, що аналіз актових записів цивільного стану, документів, наданих заявником та зібраних відділом, свідчить про відсутність підстав для внесення змін до актового запису про народження позивача.

Не погодившись з таким висновком суб’єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 11 Основного Закону проголошує, що держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на повагу до приватного і сімейного життя.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначені Законом України від 1.07.10 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Відповідно до частин першої - третьої статті 9 цього Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Згідно з частиною першою статті 22 названого Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

У відповідності до частини першої статті 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 9.12.97 №703/97-ВР, кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Статтею 11 Закону України від 25.06.92 №2494-ХІІ "Про національні меншини в Україні" визначено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Крім того, в силу положень частини другої статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Приписами частини п'ятої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" обумовлено, що правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 12.01.11 №96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (надалі - Правила), пунктом 2.6 яких визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Пунктом 2.7 вказаних Правил передбачено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Згідно з пунктом 2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Відповідно до пункту 2.12 Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

При цьому, підпунктами 2.13.2, 2.13.3 пункту 2.13 правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: постанова адміністративного суду; висновок районного, районного у містах, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України.

Згідно з пунктом 2.13 Правил зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Спір у даній справі стосується правомірності відмови відповідача у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 в частині зазначення національності позивача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.11.18 у справі №822/1064/17 зазначив, що з огляду на положення статей 1, 4, 19 КАС України з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб'єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належать до адміністративної юрисдикції.

Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.

Стосовно посилань відповідача у відзиві на позов на постанову ОСОБА_4 Верховного Суду від 14.11.18 у справі №425/2737/17, суд зазначає, що у цій справі предметом спору було внесення змін до актового запису про народження позивача в частині правильності зазначення дати її народження. Ухвалюючи рішення у цій справі ОСОБА_4 Верховного Суду виходила з недоведеності позивачем факту народження у зазначену нею дату та відсутності в адміністративного суду повноважень на встановлення юридичних фактів. А відтак, фактичні обставини даної справи не є релевантними обставинам цієї справи.

У свою чергу, висновок ОСОБА_4 Верховного Суду, наведений у постанові від 23.01.19 у справі №807/45/17, про приватноправовий характер спірних відносин та підсудність спору про внесення змін до актового запису про народження позивача в частині зазначення його національності суду цивільної юрисдикції обґрунтований відсутністю у межах відповідного провадження вимог позивача про визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Натомість, у цій справі позивач просить скасувати висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису про народження.

При цьому відповідач не заперечує, що у спірних відносинах він є компетентним органом для вирішення ініційованого ОСОБА_1 питання, а відповідні повноваження органу державної влади передбачені наведеними вище положеннями Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", а також Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Отже, даний спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень владної управлінської функції та носить публічно-правовий характер.

Висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису про народження відповідає ознакам індивідуального правового акта, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржений до адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підсудність даного спору адміністративному суду та, як наслідок, відсутність підстав для закриття провадження у цій справі.

При цьому, питання щодо підсудності даного спору адміністративному суду розглянуте судом шляхом викладення відповідного висновку у рішенні суду в ході оцінки доводів сторін з огляду на відсутність окремого клопотання відповідача про закриття провадження у справі, поданого у порядку, визначеному статтями 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України та наведення відповідних доводів представником відповідача у відзиві на позов.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд, в силу положень частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.11.18 у справі №822/1064/17, згідно з якими при розгляді справ, пов'язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 Верховного Суду у постановах від 14.11.18 у справі №425/2737/17 та від 23.01.19 у справі №807/45/17 зазначила, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Перевіряючи відповідність спірного висновку вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зауважує, що відповідачем належним чином не надано оцінку доказам, поданим позивачем разом із заявою про внесення змін до актового запису. Зокрема, відповідачем не зазначено, з яких підстав ним не прийнято до уваги подану ОСОБА_1 копію свідоцтва про народження його матері - ОСОБА_7, що містить запис про німецьку національність її батьків.

Натомість, відповідач вдався до аналізу змісту актових записів про народження позивача, реєстрацію ним шлюбу та розірвання шлюбу. Зокрема, зауважив, що у актових записах про реєстрацію шлюбу та його розірвання у графі про національність позивача зазначено - українець. Крім того, зазначив, що актовий запис про народження позивача не містить відомостей про його національність, оскільки зазначення відповідних відомостей не було передбачено відповідним формуляром.

Однак, щодо наведеного суд визнає слушними доводи позивача про те, що на момент реєстрації шлюбу та його розірвання ним було зазначено про українську національність з огляду на приналежність батька до відповідної національності та побоювання переслідування і громадського осуду.

Таким чином, відповідач належним чином не надав оцінку твердженням позивача та поданим ним до ОСОБА_2 ВДРАЦС доказам про те, що його мати є німкенею за національністю.

Крім того, відповідач при складенні спірного висновку, застосувавши занадто формальний підхід до розгляду відповідного питання, не врахував право позивача на індивідуальність, що включає право на збереження своєї національності, що не відповідає вимогам статті 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.06 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення від 16.05.13 у справі "Гарнага проти України" зазначив, що саме державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося "необхідним у демократичному суспільстві" (див. рішення від 21 жовтня 2008 року у справі "ОСОБА_9 проти Туреччини", заява N 37483/02, пп. 50 - 55).

У контексті даного спору суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відмова у внесенні змін до актового запису про народження в частині зазначення національності порушує право позивача на повагу до приватного життя, охоплене вимогами статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже відповідачем у спірному висновку не зазначено достатніх підстав для такої відмови, зокрема, що така відмова була необхідною у демократичному суспільстві, як те передбачено приписами пункту 2 статті 8 Конвенції.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відмова відповідача у внесенні змін до актового запису про народження позивача в частині зазначення його національності є необґрунтованою та не відповідає принципу верховенства права.

За таких обставин, суд, керуючись вимогами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у їх взаємозв'язку з приписами пункту 2 частини другої статті 245 цього Кодексу, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_2 ВДРАЦС від 19.12.18 про внесення змін до актового запису цивільного стану, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 №827 від 11.05.49, складеного Центральним відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції.

Суд також зазначає, що відсутність у бланку свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та у актовому записі графи "національність" не є достатньою та належною підставою для відмови у внесенні до актового запису інформації про національність позивача, оскільки відповідну інформацію можливо внести до графи "Для відміток". Так, відповідно до додатку 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.08 №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.07.08 за №691/15382, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження містить графу "відмітки". А відповідно до підпункту 2.2.2 названої Інструкції, запис у Реєстрі про народження фізичної особи та її походження містить графу "відмітки".

Визначаючись з належним способом захисту порушеного права позивача, суд виходить з відсутності у нього повноважень на встановлення юридичних фактів, а також зважає на дискрецію відповідача у внесенні записів до Державного реєстру актів цивільного стану.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

А відтак, суд визнає належним способом захисту прав позивача зобов'язання ОСОБА_2 ВДРАЦС вирішити питання про внесення змін до паперового носія актового запису про народження №827 від 11.05.49, складеного центральним відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції, на ОСОБА_1, та відповідні зміни до Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом їх доповнення відомостями про національність позивача, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн, що підтверджено квитанціями від 23.15.18 №№ 5404, 5473 /а.с. 3, 4/.

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є неправомірна відмова відповідача у внесенні змін до актового запису про народження позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати повністю у розмірі 1409,60 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_2 районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 19 грудня 2018 року про внесення змін до актового запису цивільного стану, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 №827 від 11 травня 1949 року, складеного Центральним відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції.

Зобов'язати ОСОБА_2 районний у м. Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 40455272; вул. Соборності, 8, м. Полтава, Полтавська область, 36000) вирішити питання про внесення змін до паперового носія актового запису про народження №827 від 11 травня 1949 року, складеного Центральним відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції на ОСОБА_1, та відповідні зміни до Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом їх доповнення відомостями про національність позивача, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 40455272; вул. Соборності, 8, м. Полтава, Полтавська область, 36000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 36021) судові витрати у розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба