Ухвала суду № 80466416, 15.03.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/150/19

Провадження № 2/304/156/2019

У Х В А Л А

15 березня 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

позивача – ОСОБА_1,

її представника – адвоката ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

його представника – адвоката ОСОБА_4,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/150/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Перечинського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що вона є донькою ОСОБА_6, який був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер 07 січня 2017 року. Вона прийняла спадщину за батьком, оскільки він внаслідок тяжкої хвороби мешкав за місцем її фактичного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак під час збирання документів для оформлення спадщини їй стало відомо, що батько ще у 2015 році уклав з відповідачем договори купівлі-продажу житлового будинку № 52 по вулиці Шевченка в місті Перечин від 28 липня 2015 року (реєстровий номер 735) та земельної ділянки, що розташована за цією ж адресою від 04 серпня 2015 року (реєстровий номер 735), які були посвідчені приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 Вважає зазначені правочини такими, що суперечать приписам чинного законодавства, моральним засадам суспільства та порушують її права спадкоємця. Крім того, їй відомо, що за життя батько не мав правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, а також він не міг підписати оскаржувані договори, оскільки мав катаракту очей. З метою з’ясування наявності правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно та належності підписів на договорах саме її батьку, вона зверталася до приватного нотаріуса ОСОБА_5 за копіями зазначених договорів, однак в отриманні таких їй було відмовлено. Разом з цим, відповідно до інформаційної довідки № 153427737з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 січня 2019 року відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок в м. Перечин, вул. Шевченка, № 52 за ОСОБА_6 відсутні. Оскільки наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання зазначених договорів недійсними, тому просить позов задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки такий самий позов із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже був предметом розгляду Перечинського районного суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні заперечили проти залишення даного позову без розгляду, оскільки такий заявлено з інших підстав, а саме того, що особа не підписувала спірні договори та на момент підписання правочину взагалі не бачила, так як мала захворювання очей.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить на до наступного висновку.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 4 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією з засад цивільного судочинства, згідно п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав і основоположень свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов’язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).

Разом з цим, як встановлено у підготовчому судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 вже скористалася своїм правом на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання до Перечинського районного суду Закарпатської області позову до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Перечинського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за наслідками розгляду якого судом 26 грудня 2018 року ухвалене рішення у цивільній справі № 304/114/17 (провадження № 2/304/74/2018).

Дане рішення суду оскаржено позивачем ОСОБА_1 в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду, де на даний час перебуває на розгляді.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

За вимогами пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України слідує, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, оскільки у даній справі № 304/150/19 ОСОБА_1 подано тотожну позовну заяву (а. с. 2-3) між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у цивільній справі № 304/114/17 (а. с. 44-47), суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «.... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 55, 76-80, 257-261, 263 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Перечинського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу – залишити без розгляду.

Роз’яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_7