Рішення № 80449322, 13.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3537/19 Справа №754/14787/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2019 року рокуДеснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Панченко О.М.

при секретарі - Табачук Д.О.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та Відповідачем був укладений кредитний договір № 81/2013 від 17 травня 2013 року, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Відповідачеві грошові кошти, а Відповідач зобов'язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором.Умовами Кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування: сума кредиту - 100 000,00 грн. (п. 1.1 Кредитного договору); процентна ставка за користування кредитом 22,5 % річних, (п. 1.4.1 Кредитного договору).За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 27,5 % річних (п. 1.4.2. Кредитного договору). Строк повернення кредитних коштів, до 16 травня 2018 року. (п. 1.3.1 Кредитного договору).Банк виконав свої договірні зобов'язання за Кредитним договором, надавши Відповідачу кредитні кошти. Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за Кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений Кредитним договором строк.Станом на 13 вересня 2018 року,загальна заборгованість Відповідача за Кредитним договором, складає 108 206,16 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» суму заборгованості в розмірі 108 206,16 грн. та понесені судові витрати в розмірі 1 762 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року дана цивільна справа направлена за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва (а.с.31).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали (а.с.36-37).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року відкрито провадження в справі. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.45-46).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного порядку розгляду справи (а.с.53).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явилялась, повідомити за останньою відомою адресою (АДРЕСА_1) не має можливості, оскільки, поштові відправлення УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та повертаються у зворотному напрямку.

Відомості про рух справи розміщенні на офіційному веб-сайті Деснянського районного суду м. Києва.

Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України Відповідачем подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що Відповідач будучи повідомлена належним чином про день та час судового засідання, двічі поспіль не з'являлась в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності Відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд вважає за можливе справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі ст. ст. 280 284 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що 17 травня 2013 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», (надалі - Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_1, (надалі - Позичальник), з другої сторони, разом іменуються Сторони, уклали Кредитний договір №81/2013 (надалі - Договір) (а.с.17-20).

Згідно п.п.1.1. Договору, Банк надає Позичальнику - ОСОБА_1 кредит, у сумі 100 000 гривень.

Умовами п.п.1.2 Договору передбачено, що Кредит надається на задоволення споживчих потреб Позичальника.

Згідно п.п.1.3. Договору, Строк кредитування: 1.3.1. Кредит надається з 17травня 2013 р. по 16 травня 2018 року;1.3.2. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: - в термін, не пізніше 16 травня 2018 р. та у порядку передбаченому цим Договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений за домовленістю сторін на підставі додаткової угоди до цього Договору, або достроково, відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.п.1.4. Договору, Позичальник - ОСОБА_1, сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом: 1.4.1 - за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 22,5 % річних; 1.4.2. - за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 27,5% річних.

За умовами п.п.1.5. Договору, Кредит надається Банком Позичальнику - ОСОБА_1, шляхом - перерахування на поточний рахунок Позичальника - ОСОБА_1, НОМЕР_2 відкритий в відділені №331/11 АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Згідно п.п.1.6. Договору, комісія за надання кредиту - 2% від суми кредиту, зазначеної у п.1.1., складає 2000,00 гривень (без ПДВ). Оплата здійснюється у день укладення цього Договору (у відповідності з п.4.3.1.1. цього Договору) у національній валюті України на рахунок НОМЕР_2 відкритий відділені №331/11 АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Згідно п.п.2.1. Договору, згідно Договору іпотеки від 17 травня 2013 р., укладеного одночасно з цим Договором між Банком та ОСОБА_1, у забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, Банком приймається іпотеку 2-х кімнатна квартира житловою площею 46,0 кв.м., загальною площею 93,4 кв.м., яка знаходиться у АДРЕСА_2

Згідно п.п.3.1. Договору, Позичальник - ОСОБА_1, здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у Додатку 2 до цього Договору та сплату процентів за користування кредитними коштами (надалі кредитна заборгованість) шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 2816,00 гривень (надалі - періодичний платіж) (крім першого та останнього платежів), щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця (надалі строк сплати періодичного платежу), шляхом внесення коштів на рахунок НОМЕР_2 (надалі - Рахунок кредиту), відкритий у в відділені №331/11 АБ «Укргазбанк», МФО 320478, через касу Банку або шляхом безготівкового перерахування.

Сплата періодичного платежу оформлюється єдиним платіжним документом, в якому не відокремлюється суми, що припадають на погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами.

Згідно п.п.4.3.1 ОСОБА_1 зобов'язалась використовувати кредит на зазначені у п.1.2. Договору цілі. Повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього Договору

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши Відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

Проте, відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів.

Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.8-16), перевіреного судом та не оспореногоВідповідачем,вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі повертала кредитні кошти та сплачувала передбачені зазначеним вище кредитним договором платежі, що призвело до виникнення перед банком заборгованості, розмір якої станом на 13.09.2018 року складає 108 206,16 грн., з яких:

-нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.04.2014 року по 30.04.2015 року - 21 395,56 грн.;

-заборгованість за кредитом - 86 810,60 грн.

У випадку порушення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості, Банк вправі вимагати повернення кредиту, сплати винагороди, комісії, відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом, що визначено п. 5.1 Кредитного договору.

Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована Відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Після укладення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов'язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Ці зобов'язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідач уклавши Договір з позивачем, отримала кредит, чим взяла на себе грошове зобов'язання, яке належним чином не виконала та прострочила зобов'язання, а тому повинна нести відповідальність, встановлену законом та договором.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи, що на час звернення позивача до суду Відповідач не повернула надані їй кошти, а розрахунок заборгованості наданий суду відповідає умовам та правилам надання банківських послуг і нормам ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості по кредиту, виданий посадовою особою позивача, який являється допустимим доказом у справі, аВідповідач не надаласуду жодного належного доказу, що спростовують наявність кредитних відносин та не спростувала подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Об'єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, Відповідач не надала, а судом їх здобуто не було, що вказує на обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за кредитним договором, а його дії та наміри не свідчать про виконання договірних зобов'язань за кредитним договором та повернення кредиту. Судом таких доказів також не здобуто, що вказує на обґрунтованість позову.

Таким чином, позов підставний і підлягає до задоволення.

У зв'язку із задоволенням позову згідно ст.141 ЦПК України з Відповідача також підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 247,258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП: НОМЕР_1)на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за Кредитним договором №81/2013 від 17 травня 2013 року у розмірі 108 206,16 грн.та судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: