Ухвала суду № 80431138, 12.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10575/15-ц

УХВАЛА

про витребування доказів

12.03.2019 року м. Ужгород

Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

в особі: головуючого – судді: Данко В.Й.,

з участю секретаря судового засідання: Павлюх Л.М.

розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про витребування доказу та забезпечення позову у рамках розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду клопотання про витребування доказів, а саме просив суд витребувати від Ужгородського міського відділу ДФС повну інформацію про господарську діяльність відповідача ОСОБА_3, після чого, з метою забезпечення відшкодування збитків позивачу у даній справі, накласти арешт на виявлені кошти, майно та інші цінності. Окрім того, представник відповідача просив суд витребувати від позивача ПАТ «ОТП Банк» документи, які вимагала відповідач ОСОБА_1 13.11.2017 року і відповідь позивача на це клопотання.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Однак, надав суду заяву, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив суд провести розгляд даного клопотання за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився. Однак, подав суду заяву, в якій заперечив проти задоволення даного клопотання з тих підстав, що представник відповідача ОСОБА_2 не подав суду жодного доказу у наявності складнощів у отриманні інформації самостійно та не реалізував своє право на здійснення адвокатського запиту. Окрім того, представник позивача вказує на те, що відповідач не наділений право звертатися до суду із клопотанням про накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3 з метою забезпечення відшкодування збитків позивачу. А тому, просив суд відмовити в задоволенні даного клопотання та провести розгляд даного клопотання за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася. Однак, надала суду заяву, в якій заперечила поти задоволення даного клопотання з огляду на те, що відповідач ОСОБА_3 отримував кредитні кошти як фізична особа, а не суб’єкт господарської діяльності. А тому, просила суд відмовити в задоволенні даного клопотання та провести його розгляд за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ч.4 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У відповідності до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ч.2 ст.84 ЦПК України уклопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, встановлено, що представником відповідача ОСОБА_2 не зазначено про вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, відсутній доказ про користування представником свого права на адвокатський запит, а також не додано доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів та відмова Ужгородського міського відділу ДФС та ПАТ «ОТП Банк» у наданні таких доказів.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до переконання, що в задоволенні заяви про витребування доказів слід відмовити.

Стосовно заявленого клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про накладення арешту на виявлені кошти, майно та інші цінності після отримання інформації від Ужгородського міського відділу ДФС, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз'яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Однак, суд констатує, що заявлене представником відповідача клопотання про забезпечення позову подано однією заявою із вимогами про витребування доказу, що суперечить вимогам ст.151 ЦПК України, в клопотанні про забезпечення позову відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення позову, а саме існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі не накладення заходів забезпечення позову (відомості про продаж майна відповідачем та інші суттєві обставини), не додано доказу про сплату судового збору.

Окрім того, представником відповідача ОСОБА_2 не зазначено чіткої вимоги в даній заяві, а саме на яке майно має бути накладено арешт із зазначенням його адреси, на які грошові кошти та в якому розмірі має бути накладено арешт та інші відомості необхідні для виконання заходу забезпечення позову (банківська установа та інші відомості).

Згідно ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог стаття 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Дослідивши матеріали заяви, враховуючи те, що ухвала про забезпечення позову по своїй суті є виконавчим документом, приходжу до переконання, що подана ОСОБА_2 заява про забезпечення позову є необґрунтована, не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику

Керуючись ст.ст. 83, 84 ЦПК України,–

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про витребування доказу – відмовити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову – повернути заявнику.

Роз’яснити ОСОБА_2, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в 15 – денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_7