Рішення № 80415691, 13.03.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №176/1313/18 провадження № 2/403/84/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.01.2012 року в загальному розмірі 29330 грн. 88 коп. станом на 30.04.2018 року, яка складається із заборгованості за: кредитом в сумі 1932,62 грн.; процентами за користування кредитом в сумі 25125,36 грн., пенею та комісією в сумі 400,00 грн. та штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина) та 1372,90 грн. (процентна складова). Позов обгрунтовано тим, що відповідно до укладеного з відповідачем договору №б/н від 30.01.2012 року, остання отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, та підтверджується відповідною довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти. Відповідач погодилась з тим, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. В подальшому, внаслідок неналежного виконання відповідачем по справі умов договору щодо повернення наданого банком кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, виникла зазначена вище сума заборгованості, що є порушенням законних прав та інтересів ПАТ КБ «ПриватБанк». Крім того, прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 1762,00 грн..

В судове засідання представник позивача не з’явився. Згідно письмового клопотання, викладеного в позовній заяві, поданій до суду, та заяви, отриманої на електронну адресу суду від 13.03.2019 року, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та винесення судом заочного рішення у разі неявки в судове засідання відповідача (а.с.4 зворот, а.с.179).

В судове засідання відповідач по справі ОСОБА_2 не з’явилась. Про місце, день і час розгляду справи повідомлялась належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений їй належним чином (а.с.176-177). Про причини неявки суд не повідомила. Представника для участі у судовому засіданні не направила. Відзиву на позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач по справі ОСОБА_2 у встановлений судом строк на подала. Заяв та клопотань, в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду від відповідача по справі на дату проведення судового засідання також не надходило.

З огляду на викладене, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, судом відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України 13.03.2019 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що відповідно до анкети-заяви відповідача по справі ОСОБА_2 від 30.01.2012 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (далі - Умов та Правил надання банківських послуг), остання погодилась з тим, що дана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердила факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй в письмовому вигляді, та погодилась з його умовами. Також відповідач зобов’язувалась виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua (а.с.7, 85 зворот).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 підписала анкету-заяву від 30.01.2012 року, вона, як клієнт, приєдналась і зобов’язувалась виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договорі про надання банківських послуг в цілому.

Відповідно до п.2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам’ятці клієнта/ Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена у заяві. (а.с.103 зворот).

З урахуванням викладеного судом встановлено, що датою укладення договору про надання банківських послуг між сторонами по справі є 30.01.2012 року, що відповідає даті, зазначеній в анкеті-заяві відповідача по справі ОСОБА_2 (а.с.7, 85 зворот).

Відповідно до п.1.1.1.33 Умов та Правил надання банківських послуг заява-анкета про надання послуг - звернення клієнта банку про відкриття йому банківського рахунка та/або надання йому інших банківських послуг на умовах цих Умов та Правил (а.с.87 зворот).

Відповідно до п.1.1.1.36 Умов та Правил надання банківських послуг картковий рахунок - банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції з використанням платіжних карток (а.с.88).

У відповідності до п.п.1.1.1.45, 1.1.1.46 Умов та Правил надання банківських послуг кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір грошових коштів, що надаються банком клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності. Кредитна карта – платіжна карта зі встановленим кредитним лімітом (а.с.88).

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідача по справі ОСОБА_2, останній 30.01.2012 року було відкрито картковий рахунок №4405885019398905 та здійснено оформлення карти «Універсальна» зі строком дії до 05/18, а також встановлений кредитний ліміт станом на 07.05.2014 року в сумі 2000, 00 грн., який в подальшому не змінювався (а.с.69).

Судом встановлено, що згідно Тарифу обслуговування кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», передбачені наступні фінансові умови кредитування, а саме: пільговий період: 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) - 2,5%, при цьому за тратами, здійсненими з 01.09.2014 року - 2,9%, а за тратами, здійсненими з 01.04.2015 року - 3,6 %; розмір обов’язкового щомісячного платежу - 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості), а з 01.04.2014 року - 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, яка рахується: 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. та 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань: 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.86).

Факт здійснення кредитування відповідача по справі за фінансовими умовами, передбаченими платіжною картою «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підтверджується також і розрахунком заборгованості відповідача ОСОБА_2, в якому процентна ставка встановлена станом на 01.09.2014 року - 34,80 %, що відповідає базовій процентній ставці в місяць - 2,9 %, а з 01.04.2015 року - 43,2%, що відповідає базовій процентній ставці в місяць 3,6% (а.с.6).

У відповідності до п.2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг відповідач по справі, як клієнт, зобов’язувався погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним договором (а.с.105 зворот).

Відповідно до п.2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг у випадку невиконання зобов’язань по договору на вимогу банку відповідач по справі зобов’язувався виконати зобов’язання по поверненню кредиту, оплаті винагороди банку (а.с.105 зворот).

У відповідності до п.2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів відповідач, як клієнт, зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картами, відкритими у валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в першу чергу (а.с.106).

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ч.3 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі вище викладеного судом встановлено, що позивач, згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 30.01.2012 року, виконав взяті на себе зобов’язання належним чином та в повному обсязі. Натомість відповідач зобов’язання за вказаним кредитним договором не виконувала належним чином, оскільки не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідача, наданого позивачем по справі, загальна сума заборгованості відповідача станом на 30.04.2018 року складає 29330,88 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 1932,62 грн.;

- заборгованість по процентах за користування кредитом - 25125,36 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією - 400,00 грн.;

- штрафи: фіксована частина - 500,00 грн.; процентна складова - 1372,90 грн..

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі не надано жодного належного доказу на спростування розрахунку кредитної заборгованості, наданого позивачем, та її розміру.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, до загальної суми заборгованості відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору від 30.01.2012 року, позивачем була включена заборгованість за пенею та комісією в сумі 400,00 грн. без надання відповідного розрахунку окремо за кожним видом платежу.

При цьому до самого розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_2М позивачем був включений загальний розмір комісії та пені, в тому числі, накопичувальним підсумком (графи 13 і 14 розрахунку), який в кінцевому підсумку заборгованості за кредитом зазначений позивачем виключно у виді комісії у сумі 400,00 грн. (а.с.6), який врахований і при обчисленні штрафу (процентної складової) в розмірі 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

У відповідності до п.2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг відповідач по справі, як клієнт, зобов’язувався погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним договором (а.с.105 зворот).

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що будь-яких умов щодо порядку нарахування, строків сплати комісії та її розміру підписана відповідачем ОСОБА_2 анкета-заява від 30.01.2012 року не містить. Відсутні такі умови і в доданому позивачем до позовної заяви витязі з Тарифу обслуговування кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», фінансові умови кредитування за якою передбачають обов’язок відповідача сплачувати проценти за користування кредитом, пеню та штрафи, а також в Умовах і Правилах надання банківських послуг, які лише передбачають обов’язок відповідача, як клієнта, здійснювати погашення заборгованості за комісією на умовах, передбачених договором.

Інших банківських документів на підтвердження порядку нарахування комісії, строків її сплати та розміру позивачем до суду надано не було.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність наданого позивачем належного розрахунку заборгованості окремо за кожним видом платежу - комісією та пенею, суд, виходячи із засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про безпідставність та недоведеність належними доказами включення позивачем до суми заборгованості за кредитом відповідача ОСОБА_2 загального розміру заборгованості за пенею та комісією в сумі 400,00 грн., та відмову в задоволенні позову в цій частині.

За вказаних обставин розмір штрафу (процентної складової), що підлягає стягненню з відповідача, виходячи із заборгованості за кредитом та процентами, складає 1352,90 грн. та підтверджується наступним розрахунком: 27057,98 грн. (1932,62 грн. (тіло кредиту) + 25125,36 (проценти за користування кредитом)) х 5% / 100% = 1352,90 грн..

При цьому суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а тому позов в частині стягнення з відповідача фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн. суперечить положенням ч.2 ст.549 ЦК України та не підлягає задоволенню.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суми пені, включеної останнім до загального розміру заборгованості за пенею та комісією, суд враховує і вимоги чинного законодавства щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Так, відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом встановлено, що згідно витягу з Тарифів обслуговування кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості, в тому числі, за кредитом та (або) процентами (а.с.86).

Умовами спірного договору, а саме пунктом 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань по даному договору, а саме: за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, Умовами і Правилами клієнт платить банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення (а.с.97).

Одночасно з цим, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, на який посилається позивач, передбачений обов’язок відповідача по справі ОСОБА_2 при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в першу чергу (а.с.106).

Враховуючи викладене, відповідно до ст.549 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що одночасне застосування банком штрафу і пені, які є одним видом цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання позивачем положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача по справі ОСОБА_2 пені за несвоєчасне погашення нею кредиту та/або процентів без надання суду належного розрахунку даного виду платежу за договором, одночасно із штрафами, встановленими за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань (строків виконання зобов’язань) за кредитним договором без зазначення, за яким саме видом грошових зобов’язань, не підлягає задоволенню з підстав подвоєння цивільно-правової відповідальності відповідача за одне і те саме порушення.

Такі ж висновки щодо застосування норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року в справі №347/1910/15-ц та від 21.10.2015 року в справі №6-2003цс15, які відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, а також в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №165/260/16-ц, від 08.02.2018 року у справі №442/6663/15-ц та від 21.03.2018 року у справі №344/15777/14-ц.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором та приходить до висновку про часткове задоволення позову щодо стягнення з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за: кредитом в сумі 1932,62 грн., по процентам за користування кредитом в сумі 25125,36 грн., штрафу (процентної складової) в сумі 1352,90 грн., а всього в розмірі 28410,88 грн. та відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення з відповідача по справі ОСОБА_2 суми комісії та пені в загальному розмірі 400,00 грн. та штрафів в загальному розмірі 520,00 грн., з яких 500,00 грн. - фіксована частина, а 20,00 грн. - частина процентної складової, у задоволенні якої судом було відмовлено (1372,90 грн. (зазначено в позовній заяві) - 1352,90 грн. (задоволено судом) = 20,00 грн.), а всього в розмірі 920,00 грн..

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, з відповідача по справі ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача по справі ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти по сплаті судового збору в розмірі 1706 грн. 73 коп. (1762 грн. 00 коп. (100%) - 55 грн. 27 коп. (3,136626%), при цьому 3,136626% = 920 грн.00 коп. (загальна сума по пені, комісії та штрафах, у стягненні яких судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2012 року в розмірі 28410 грн. 88 коп. (двадцять вісім тисяч чотириста десять гривень вісімдесят вісім копійок).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1706 грн. 73 коп. (одна тисяча сімсот шість гривень сімдесят три копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_3 акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк», місцезнаходження: вул.Грушевського, буд.№1 Д м.Київ, поштовий індекс 01001, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, МФО №305299, рах.№29092829003111 - для погашення заборгованості та судових витрат.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 28622, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Головуючий С.Ю.Атаманова